1.  Перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду.

2.  До обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовуються положення статті 676 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею, що коментується, встановлені спеціальні правила визначення гарантійного строку. Він починає перебіг з того моменту, коли результат роботи був прийнятий або повинен був прийнятий. Мається на увазі, якщо замовник несвоєчасно прийняв результат роботи з своєї вини, гарантійний термін буде рахуватися не з того моменту, коли предмет договору був дійсно переданий, а з того, коли замовник повинен був здійснити приймання результату виконаної роботи.

Положення ст. 676 ЦК, яка визначає порядок обчислення гарантійного строку за договором купівлі-продажу застосовуються і для обчислення гарантійного строку за договором підряду. Разом з тим, законодавець залишає можливість договірного встановлення гарантійного строку та його меж. Застосування до підрядника норм про відповідальність продавця за неналежну якість є новелою, спрямованою на підвищення відповідальності підрядника. Раніше практика виходила з того, що такі відносини складаються в рамках підряду і для застосування до них норм, установлених для іншого договору - купівлі-продажу, немає підстав. Нині в силу прямої вказівки таке застосування стає можливим.

Стаття 861. Обов´язок підрядника передати інформацію замовникові

1. Підрядник зобов´язаний передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим.

Відповідно до статті, що коментується, обов´язок підрядника передати замовнику інформацію про об´єкт підряду не носить загальнозобов´язального характеру і виникає у двох випадках: а) коли це передбачено договором; б) коли без такої інформації неможливе використання роботи для її цілей. Обсяг інформації в першому випадку повинен узгоджуватися в договорі, у другому — визначатися технічною складністю і новизною об´єкта підряду, а також умовами договору.

Якщо договором передбачений обов´язок замовника надати підрядникові необхідну для виконання робіт інформацію, вказаний обов´язок набуває значення зустрічного стосовно обов´язку підрядника з властивими таким зобов´язанням наслідками порушення.

Для договору побутового підряду ст. 868 ЦК установлює обов´язок підрядника до укладення договору побутового підряду надати замовникові необхідну та достовірну інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його прохання інші відомості, що стосуються договору. Підрядник також зобов´язаний назвати замовникові конкретну особу, яка буде виконувати роботу, якщо за характером роботи це має значення.

Якщо договором не встановлюються наслідки невиконання підрядником його обов´язку передати інформацію, такий обов´язок випливає зі специфіки зобов´язання (без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим). У цих випадках повинні діяти загальні норми цивільного права про відповідальність за невиконання зобов´язань (гл. 51 ЦК). Підрядник несе відповідальність як за прострочення в передачі інформації, так і за її недоліки, наявність яких спричинила для замовника майновий збиток.