1. Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

2.  Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

3.  Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги — відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

4.  Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Виділення в легальному визначенні підряду як обов´язкової ознаки виконання робіт за завданням замовника надає останньому можливість перевіряти в будь-який час хід та якість виконання, звіряючи його з завданням. В інтересах підрядника встановлено, що така перевірка не повинна призводити до втручання в його діяльність. Мається на увазі, що здійснення контролю з боку замовника не повинно конкурувати з іншою ознакою підряду: самостійним вибором підрядником способу виконання завдання замовника.

Вказана норма носить імперативний характер. Підрядник не має права відмовитися надати замовнику можливість контролювати хід робіт, посилаючись на відсутність таких вказівок у договорі. Якщо сторони включать таку умову в договір, вона буде визнана недійсною.

Окрім того, дана норма не підлягає розширювальному тлумаченню. Тобто предметом перевірки можуть бути лише тільки хід та якість робіт. При цьому завдання замовника повинні бути адресовані лише підряднику, а не іншим особам, що залучені підрядником до виконання роботи (наприклад, субпідряднику, постачальнику устаткування, матеріалів та ін.)

Замовнику надається можливість не тільки контролю, а й уживання адекватних заходів. У разі якщо виявилося, що підрядник не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право не тільки відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, а й також вимагати повернення підрядником отримане для виконання робіт майно (матеріали, устаткування, технічну документацію та ін.) або передати його вказаній замовником особі, а якщо це виявилося неможливим — відшкодувати вартість майна.

Частина 3 статті, що коментується, закріплює лише право замовника призначити підрядникові строк для усунення недоліків, але не його обов´язок. Це означає, що підрядник не може посилатися на те, що, якби замовник скористався наданою вказаною статтею можливістю, недоліки були б своєчасно не тільки виявлені, а й усунені. Відповідна обставина не може усунути або знизити відповідальність підрядника за порушення договору. Найменування статті ширше її дійсного змісту. Про інші права замовника під час виконання робіт див. ст.ст. 852, .853, 856, 858 ЦК.

Частина 4 статті передбачає випадок одностороннього розірвання договору підряду з боку замовника за умови сплати підряднику збитків та винагороди за виконану частину роботи.