1.  Страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Вимоги, яким повинні відповідати страховики, порядок ліцензування їх діяльності та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю встановлюються законом.

2. Страхувальником може бути фізична або юридична особа.

Сторонами договору страхування є страховик і страхувальник. Страховиком виступає юридична особа, яка має відповідну ліцензію на здійснення страхування певного виду. Згідно з ліцензійними умовами провадження страхової діяльності, затв. наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Міністерства фінансів України 16 липня 2001 р., як страховики можуть виступати тільки юридичні особи у формі акціонерного, повного, командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю, з наявністю у страховика не менше трьох учасників. Страховиками також можуть бути державні організації, які створені і діють відповідно до Закону України «Про страхування» (далі в главі, що коментується — Закон). Предметом безпосередньої діяльності страховика можуть бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов´язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням. Дозволяються виконання зазначених видів діяльності у вигляді надання послуг для інших страховиків на підставі укладених цивільно-правових угод, надання послуг (виконання робіт), якщо це безпосередньо пов´язано із зазначеними видами діяльності, а також будь-які операції для забезпечення власних господарських потреб страховика.

Страхова організація не має права займатися виробничою, торговельно-посередницькою і банківською діяльністю. Страхові організації можуть займатися іншими видами діяльності крім вищезгаданих. Закон також не забороняє страховим організаціям бути засновниками й учасниками (пайовиками) інших, як комерційних, так і некомерційних, організацій.

Юридичні особи, які не відповідають вимогам Закону та прийнятих відповідно до нього нормативних актів, не можуть займатися страховою діяльністю. Крім того, підприємства, установи та організації не можуть стати страховиками шляхом внесення змін до статутних документів за умови, що вони попередньо займалися іншим видом діяльності. Страховики, віднесені до комерційних організацій, страхують чужі ризики, а отримані ними премії завжди включають «прибуткову частину», яка служить основою для отримання прибутку.

Страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України. На стороні, окрім нього самого, можуть одночасно виступати треті особи — вигодонабувачі, тобто особи, чий інтерес або в чиїх інтересах укладається договір страхування.