1. Законом може бути встановлений обов´язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров´я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов´язкове страхування).

2. До відносин, що випливають із обов´язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Договір страхування може бути укладений в силу закону. У цьому випадку цей договір відноситься до договору обов´язкового страхування. Так, на страхувальника законом може бути покладено обов´язок страхувати життя, здоров´я чи майно або відповідальність перед іншими особами за свій рахунок або за рахунок зацікавленої особи.

Обов´язкове страхування здійснюється за рахунок страхувальника, крім обов´язкового страхування пасажирів, що у передбачених законом випадках може здійснюватися за їхній рахунок.

У випадку, коли особі, на користь якої за законом повинен бути укладений договір обов´язкового страхування, відомо, що страхування не здійснене, вона вправі в судовому порядку вимагати його здійснення особою, на яку покладено обов´язок страхування.

У разі, коли законодавством передбачається обов´язкове страхування, укладення договору є обов´язковим для страхувальника.

В Україні здійснюються такі види обов´язкового страхування: медичне страхування; особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов´язків; особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд); страхування спортсменів вищих категорій; страхування життя і здоров´я спеціалістів ветеринарної медицини; особисте страхування від нещасних випадків на транспорті; авіаційне страхування цивільної авіації; страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов´язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам; страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів; страхування засобів водного транспорту; страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності; страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвело до втрати працездатності, та ін.

Окрім положень ЦК, відносини щодо обов´язкового страхування регулюються рядом інших нормативних актів. Наприклад, закони України «Про загальнообов´язкове державне соціальне страхування в зв´язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням та похованням», «Про загальнообов´язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про загальнообов´язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвело до втрати працездатності», «Положення про обов´язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті», затв. Постановою KM України, «Положення про порядок та умови проведення обов´язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів», затв. Постановою Кабінету Міністрів України та ін.