Якщо Ви оскаржуєте в суді рішення, дії чи бездіяльність органу чи ін­шого владного суб´єкта, обов´язок довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності і спростувати Ваше твердження про порушення прав, сво­бод чи інтересів покладається на відповідача. Тобто в адміністративних справах діє презумпція вини відповідача-суб´єкта владних повноважень.

Також відповідач має подати суду всі наявні в нього документи та ма­теріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони свідчать. У разі невиконання цього обов´язку суд витребовує необхідні докази.

Покладення таких обов´язків на суб´єкта владних повноважень зу­мовлене специфікою адміністративно-правових відносин, в яких владний орган, вирішуючи те чи інше питання, збирає цілу низку доказів. У таких відносинах особа перебуває у гіршому становищі щодо можливості збору і подання доказів, інколи звичайній людині взагалі важко визначити коло необхідних доказів.

 
Під час розгляду справи суд може запропонувати Вам надати відпо­відні докази для підтвердження обставин, на які Ви посилаєтеся у своєму позові і які є у Вас. Якщо всупереч цьому Ви недобросовісно поставитеся до цієї пропозиції, суд вирішить справу на основі наявних доказів.Однак покладення тягаря доказування на суб´єкта владних повно­важень зовсім не означає його автоматичний програш у справі і задово­лення Вашого позову судом. Презумпція вини означає лише припущення, що повідомлені Вами обставини у справі про рішення, дії, бездіяльність відповідача і про порушення права, свободи чи інтересу відповідають дій­сності. Таке припущення існує доти, доки суб´єкт владних повноважень не спростує його за допомогою доказів.

Щоправда, трапляються ситуації, коли Ви не можете самостійно на­дати докази з поважних причин (наприклад, не маєте доступу до певного доказу, але знаєте у кого або де він знаходяться/може знаходитися). У таких випадках суд на Ваше прохання витребує відповідні докази.

Для того, щоб суд правильно встановив усі факти у справі, потрібно щоб він дослідив та оцінив усі докази. Інколи вже при зверненні до суду до відкриття провадження у справі, або й після відкриття провадження у Вас з´являються підстави вважати, що подання певного доказу згодом ста­не неможливим або ускладненим (наприклад, його просто приховають або знищать, або важливий для Вас свідок готується виїхати закордон).

У таких випадках Ви маєте право просити суд забезпечити докази до су­дового розгляду: через допит свідка, призначення судової експертизи, витребування письмових або речових доказів, огляд письмових або ре­чових доказів. Ви можете одночасно просити суд про поєднання кількох способів забезпечення доказу. Наприклад, письмовий доказ може бути витребуваний і негайно оглянутий судом, а за необхідності можна про­сити суд про призначення судової експертизи цього доказу, наприклад, на предмет підроблення.

Щоб суд забезпечив певний доказ, потрібно звернутися до нього із відповідною заявою. У заяві про забезпечення доказу потрібно зазначи­ти реквізити адміністративної справи, у якій Ви просите суд забезпечити доказ; зазначити доказ, який необхідно забезпечити і обставини, які він може підтвердити; та вказати на обставини, що свідчать про небезпеку неможливості чи ускладнення у наданні доказу в майбутньому. Заява по­винна бути підписана особою, яка її подає або її представником із зазна­ченням дати підписання. Заява про забезпечення доказу може міститися у позовній заяві або бути подана окремо.