Нестабільність інститутів громадянського суспільства, які, до того ж, певною мірою, перебувають під натиском органів виконавчої влади, зумовлює нерівноправність, порівняно з державою, одного з головних суб'єктів демократичного цивільного контролю за діяльністю міліції - громадськості. Ця обставина значно послаблює можливості контролю за діяльністю міліції.

На нашу думку, питання цивільного контролю за діяльністю міліції необхідно реалізовувати не лише у площині контролю, а й у площині взаємодії. Проблеми, які пропонується вирішувати за рахунок впровадження цивільного контролю, полягають, насамперед, в ефективній взаємодії цивільної влади, інститутів українського суспільства та правоохоронних органів. Цивільний контроль є вкрай необхідним для того, щоб міліція як орган, що має право застосовувати силу від імені держави, не могла кинути виклик демократично обраній політичній владі та основним цінностям демократичного суспільства. Цивільний контроль за діяльністю міліції призначений сприяти виявленню і подоланню негативних явищ в міліції, що сприяє єдності міліції та населення.

В Україні проблемам цивільного контролю за діяльністю міліції приділяється значна увага. З одного боку, це потрібно для того, щоб забезпечити контроль всенародно обраної влади за діяльністю міліції та запобігти втручанню правоохоронців у політику, а з іншого - щоб запобігти надмірному втручанню партій у справи правоохоронців, тому що від зміни влади не повинна страждати безпека держави і громадян.

Негативними наслідками відсутності ефективного цивільного контролю за діяльністю міліції є падіння авторитету і рівня довіри до міліції з боку населення, закритість правоохоронних структур і масове порушення прав і свобод громадян, ускладнення стосунків з іноземними державами, політизація ОВС, зловживання та корупція внаслідок залучення міліції до економічної діяльності, неефективне та нецільове використання бюджетних коштів, незадовільний морально-психологічний стан міліції, соціальна незахищеність членів їх сімей, високий рівень самогубств серед працівників міліції, зниження темпів проведення правоохоронної реформи.

Встановлення і збереження цивільного контролю є складним процесом взаємного пристосування з метою залучення правоохоронців до загальної системи національних інститутів та включення міліції у демократичні структури суспільства.

З метою здійснення ефективного контролю за діяльністю міліції необхідно підвищити адміністративну та кримінальну відповідальність посадових осіб ОВС за приховування інформації про порушення прав, свобод і соціальних гарантій працівників ОВС та членів їх сімей; законодавчо закріпити вичерпний перелік відкритих документів про діяльність міліції, а також порядок їх оприлюднення; обов'язкове щотижневе проведення прес-конференцій за участю керівництва ОВС.

У ст. 20 Закону України "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави" зазначається, що ЗМІ, висвітлюючи проблеми у сфері національної безпеки та оборони, боротьби зі злочинністю, на основі об'єктивної інформації формують громадську думку, сприяють підвищенню престижу служби в міліції, зміцненню довіри суспільства до правоохоронних органів.

ЗМІ у встановленому порядку можуть запитувати та безоплатно отримувати від органів державної влади, організацій, підприємств і установ, які належать до правоохоронних органів, відкриту інформацію, документи і матеріали з питань, віднесених до їхньої компетенції. ЗМІ поширюють отриману інформацію через пресу, радіо, телебачення, засоби глобальної інформаційної мережі Інтернет та в інший спосіб, а також, дотримуючись вимог законодавства щодо збереження державної таємниці, публікують офіційні відповіді органів державної влади на матеріали, що були оприлюднені раніше.

З метою систематичного інформування громадськості про діяльність правоохоронних органів, наявні проблеми в цій сфері та їх вирішення, відповідні органи державної влади періодично, за заздалегідь оприлюдненим розкладом, проводять прес-конференції, вміщують на веб-сторінках Інтернету і оновлюють відповідні матеріали.

Добре відомо, що ЗМІ можуть не тільки інформувати населення та владу про реальні процеси, що відбуваються в міліції, а й формувати громадську думку та закріплювати в ній певні уявлення, цінності і пріоритети відносно проблем у правоохоронній сфері України. ЗМІ використовують свої методи і можливості для впровадження в суспільство ідеології та моралі. Вони є засобом наочності політичного та соціального життя суспільства [17, с. 78].

ЗМІ відіграють важливу роль у відстоюванні суспільних інтересів стосовно правоохоронної сфери, пропагуючи досвід і вдалі спроби ефективного становлення та практики громадсько-контрольної системи за міліцією. ЗМІ виступають одночасно і каналом вираження думки громадського суспільства, і засобом її формування, і інструментом контролю громадськості над владою і державою [18, с. 116].

Протягом останніх років з'явилась тенденція зміцнення ділових зв'язків міліції із ЗМІ з метою підвищення довіри населення до міліції. Так, наприклад, МВС України було розроблено методичні рекомендації з підготовки матеріалів для ЗМІ [19]. Ці рекомендації дозволяють спільно вирішувати такі завдання, як інформування населення про роботу міліції, сприяння формуванню об'єктивної громадської думки, ліквідація правової безграмотності, та профілактика правопорушень.

Враховуючи масштаби впливу ЗМІ на аудиторію, існує можливість проведення за їх участі ряду заходів профілактичного характеру, а саме: розкривати найширшим верствам населення причини і умови, що сприяють вчиненню правопорушень; формувати у читачів, радіослухачів, теле- і кіноглядачів необхідні позитивні настанови і так звані стереотипи поведінки в різноманітних ситуаціях; роз'яснювати населенню чинне законодавство і аналізувати практику його застосування; поширювати досвід взаємодії правоохоронних органів і громадськості при здійсненні профілактичної роботи [20, с. 10-11].

З метою підвищення ефективності демократичного цивільного контролю за діяльністю міліції та забезпечення дотримання нею демократичних принципів, необхідно вживати заходів із забезпечення реальної незалежності ЗМІ як важливих суспільних інституцій, що відіграють ключову роль у забезпеченні відкритості та прозорості діяльності міліції. Функціонування міліції в обстановці відкритості, свободи слова в поєднанні з ліквідацією монополії правоохоронців на інформацію, що належить до сфери національної безпеки, створює реальну основу для контролю, що здійснюється громадським суспільством.

Необхідною передумовою ефективного демократичного контролю за діяльністю міліції є наявність відповідних зрілих інституцій громадського суспільства. Важливу роль у здійсненні цивільного контролю повинні відігравати як державні науково-дослідні центри, так і неурядові організації. Діяльність міліції також повинна контролюватися не тільки законодавчими, виконавчими і судовими інститутами, а й всією суспільно-політичною системою за участю партій, рухів, масових організацій та пересічних громадян. Влада народу проявляється як через діяльність його представників у вищих ешелонах, так і безпосередньо завдяки максимально можливій інформованості населення, проведенню опитувань, дискусій з актуальних питань діяльності міліції.

Інформація про міліцію повинна бути об'єктивною, неупередженою та в жодному разі не перетворювати громадський контроль, що у зведення політичних рахунків чи здобуття політичних переваг. Одним із ключових питань реформування МВС України є встановлення реального громадського контролю за діяльністю ОВС, що виключить можливість їх використання в політичній боротьбі [21].

Різні інститути і організації, що створюються громадянським суспільством, з'ясовують ставлення населення до політики, яка проводиться МВС України, умови служби та побуту міліції тощо. Вони здатні провести громадську експертизу правоохоронно-політичних проектів і рішень, програм і дій. Виробляючи і роз'ясняючи власні пропозиції щодо правоохоронно-політичних питань, вони полегшують керівництву пошук оптимальних варіантів дій з урахуванням інтересів суспільства.

Керівництво держави, в тому числі правоохоронної сфери, потребує широкого кругозору, глибоких знань та досвіду роботи, що виходять за межі професійної підготовки і характеру діяльності міліції. Саме тому в демократичних країнах ключові, з точки зору громадського контролю за діяльністю міліції, посади займають цивільні політики або державні службовці. Громадський контроль за діяльністю міліції є найважливішим інструментом захисту інтересів громадянського суспільства.

Громадським організаціям гарантується можливість запитувати та отримувати в установленому порядку від органів державної влади, організацій, підприємств і установ, що належать до правоохоронних та інших органів інформацію, яка не містить державної таємниці, з питань діяльності правоохоронної діяльності, проводити наукові дослідження із забезпечення безпеки країни, боротьби із злочинністю, проводити публічне обговорення їх результатів, створювати для цього громадські фонди, центри, колективи експертів тощо, проводити громадську експертизу проектів законів, рішень, програм, представляти свої висновки і пропозиції відповідним державним органам для врахування в ході реформування правоохоронних органів держави, брати участь у громадських дискусіях та відкритих парламентських слуханнях з питань реформування правоохоронних органів держави, через суб'єктів права законодавчої ініціативи виступати із законодавчими ініціативами в сфері правоохоронної діяльності.

Дієва система громадського контролю за діяльністю міліції може включати спостережні групи та організації, зосереджені на моніторингу взаємовідносин громадян з міліцією та незалежні громадські експертизи владних політичних, правоохоронних та економічних стратегій і рішень.

Партії, громадські організації та установи, окремі громадяни держави, відповідно до чинного законодавства, повинні мати право на певну інформацію щодо стану справ міліції, а також звертатися індивідуально чи колективно, у тому числі через ЗМІ, до відповідних органів державної влади з пропозиціями щодо поліпшення ситуації у правоохоронних органах, впливаючи на процес державного управління та контролю у цій сфері.

Діяльність представників громадськості можна назвати контролем лише умовно, оскільки в роботі багатьох з них відсутнє право втручатися в діяльність міліції та самостійно притягувати винуватих до юридичної відповідальності. Громадськість не може безпосередньо впливати на державну політику щодо боротьби зі злочинністю, не має ефективних механізмів відслідковування стану розгляду міліцією звернень громадян та організацій тощо. Проте необхідно зазначити, що окремі громадські утворення мають істотні контрольні повноваження. Це утворення, які мають повноваження щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення, застосування заходів адміністративного примусу (представники громадських організацій або органів громадської самодіяльності, а саме член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону та громадський інспектор Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, позаштатний інспектор Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства, громадський лісовий інспектор, громадський мисливській інспектор, громадський інспектор органів рибоохорони, громадський інспектор з охорони довкілля, члени добровільних пожежних дружин (команд), протипожежних об'єднань громадян).