Громадський контроль сприяє реальній появі в країні таких ознак правової держави, як рівність особи й державних структур перед законом та відповідальність як особи, так і державних структур за правопорушення [22, с. 136]. Сьогодні потрібно створити механізм ефективного громадського контролю за діяльністю міліції, що міг би перешкоджати чиновницькому свавіллю, оскільки відторгнення громадян від цього процесу призводить до безконтрольності влади [23, с. 93].

Для того, щоб дослідити точки зору працівників міліції щодо доцільності існування громадського контролю за діяльністю міліції, було проведене анкетування 405 співробітників Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві. Більшість респондентів (68% (276)) вважають, що громадський контроль за діяльністю міліції необхідний, а 32% (129) мають протилежну думку. Це свідчить про те, що наше суспільство є вже достатньо зрілим для того, щоб визнати необхідність контролю громадськості за діяльністю міліції, проте лише 6% респондентів вважають ефективним контроль, що здійснюється недержавними структурами. Водночас, результати анкетування свідчать про переконаність працівників міліції щодо доцільності та ефективності контролю, що здійснюється державними органами (81% (327)).

Для забезпечення відкритості функціонування правоохоронних органів, створення необхідних умов для здійснення демократичного цивільного контролю в цій сфері, державні органи, діяльністю яких є охорона громадського порядку і боротьба зі злочинністю, сприяють суб'єктам здійснення цивільного контролю в одержанні необхідної інформації і надають допомогу у виконанні їхніх функцій. МВС України зобов'язане розглядати звернення громадських організацій та громадян, повідомлення ЗМІ про порушення прав працівників правоохоронних органів, членів їхніх сімей або неналежне виконання наданих законом повноважень і функцій відповідними органами у сфері оборони, національної безпеки, охорони громадського порядку, їх посадовими і службовими особами. МВС України у встановлений законом строк повинні повідомляти заявників і ЗМІ про результати розгляду та вжиті заходи. Правоохоронні органи заздалегідь повідомляють органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а за необхідності населення, про заходи, якщо вони зачіпають право територіальних громад, майнових та інших інтересів громадян або створюють загрозу для життя і здоров'я людей.

Зрозуміло, що ідеальної універсальної моделі створення демократичного цивільного контролю за діяльністю міліції існувати не може. Моделі демократичного контролю за діяльністю міліції можуть варіюватися залежно від обставин і з часом змінюватися, але відсутність кінцевої моделі не повинна навіювати песимізм стосовно можливості існування демократичного контролю за діяльністю міліції. Якщо ми прагнемо створити в Україні сучасну, відкриту для суспільства та шановану в народі міліцію демократичної держави, то обмежитися лише перебудовою міліції не вдасться. Необхідно серйозно розібратися в проблемах міліції та диференційовано підійти до їх вирішення.

Цивільний контроль за діяльністю міліції здатний, з одного боку, забезпечити багатоканальний і незалежний від міліції механізм контролю за життєво важливими для самого суспільства процесів, а з іншого - сприяти формуванню у світової спільноти високого рівня довіри щодо надійності національних інструментів контролю.

Таким чином, можемо визначити цивільний контроль за діяльністю міліції як систематичне спостереження, що здійснюється суб'єктами владних повноважень на підставі та в межах, передбачених законом з метою перевірки виконання міліцією визначених засадами внутрішньої політики завдань у сфері правоохоронної діяльності, виявлення недоліків у її діяльності та попередження їх появи з одночасним втручанням в діяльність міліції, а громадський нагляд за діяльністю міліції як спостереження за дотриманням законності з боку правоохоронних органів, що здійснюється об'єднаннями громадян, громадянами особисто та засобами масової інформації та виключає їх безпосереднє втручання в діяльність міліції.

Виходячи з вище сказаного, пропонуємо внести зміни та доповнення до Закону України "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави". Ми вважаємо за доцільне в назві Закону та статтях крім тих, які будуть розписані далі, замінити слово "контроль" у всіх відмінках на словосполучення "контроль та нагляд" у відповідних відмінках.

Пропонуємо в частині 2 статті 7 замінити слово "контроль" на слово "нагляд", а в назві статті 19 та назві розділу V замінити слово "контроль" на словосполучення "громадський нагляд", оскільки громадяни та громадські організації здійснюють нагляд, а не контроль, як це зазначено в Законі. Тому пропонуємо також замінити словосполучення "цивільний контроль" у всіх відмінках на словосполучення "громадський нагляд" у відповідних відмінках в назві статті 20 і частині 1 статті 19.

Вважаємо за необхідне внести також зміни до статті 6 Закону, а саме: складовими системи цивільного контролю над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави вважати парламентський контроль, контроль, здійснюваний Президентом України, контроль з боку органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування та контроль з боку судових органів. Суб'єктами цивільного контролю над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави пропонуємо вважати Верховну Раду України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Президента України, Раду національної безпеки і оборони України, Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом та судові органи України.

Виходячи з проведеного нами дослідження, пропонуємо доповнити Закон статтею 6-1, в якій необхідно зазначити, що система нагляду над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави складається з громадського нагляду. Суб'єктами громадського нагляду є громадяни України, об'єднання громадян утворювані відповідно до Конституції України для здійснення та захисту прав і свобод громадян та задоволення їхніх політичних, економічних, соціальних, культурних інтересів та ЗМІ.

З метою приведення законодавства України у відповідність до Закону України "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави", необхідно ч. 1 ст. 26 "Контроль за діяльністю міліції" Закону України "Про міліцію" викласти у наступній редакції: "Контроль за діяльністю міліції здійснюють Верховна Рада України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Президент України, Рада національної безпеки і оборони України, Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Ради в межах своєї компетенції та судові органи України".