Країни, що належать до постсоціалістичної сім'ї права мають такі характерні особливості: 1) система права належить до перехідного типу, що тяжіє до континентальної сім'ї права; 2) офіційно визнано ідеї верховенства права, пріоритету прав людини, правової соціальної демократичної держави; 3) головне місце серед джерел права займає конституція, законодавство перебуває у постійному розвитку, зазнає суттєвих змін; 4) поділ права на публічне і приватне; 5) активне формування основних структурних частин правової системи, створення нових галузей та інститутів права і законодавства; 6) приведення у відповідність до міжнародних правових стандартів, перш за все європейських; 7) поява нових підходів до право розуміння [175, с.801; 102, с.147-160].

 Оскільки ця правова сім'я перебуває у процесі становлення та розвитку, компаративісти прогнозують такі напрямки її подальшого розвитку: 1) повернення постсоціалістичних країн Східної Європи до континентальної правової сім'ї [204, с.32]; 2) утворення самобутньої слов'янської правової сім'ї з домінуючою роллю російського права [240, с.176; 217, с.46]; 3) концепція окремих шляхів для центральноєвропейських, прибалтійських та слов'янських країн колишнього СРСР (Росії, України, Білорусі) [200, с.23].

 Основними рисами сім'ї традиційного права є: 1) провідним джерелом права є звичай; 2) таке джерело права, як законодавство вважається неприродним для суспільства явищем; 3) розгляд правових спорів здійснюється самокерованими суспільними структурами, а не судами. Люди уникають звертатись до судів за захистом своїх прав. Переважна більшість суперечок вирішується у процесі примирливих процедур за посередництвом шанованих членів суспільства на основі норм звичаєвого права; 4) слабкий розвиток юридичної інфраструктури [217, с.235-236].

 В даній роботі буде проведено порівняння зґвалтування за кримінальним законодавством України та за законодавством окремих зарубіжних держав, що належать до:

сім'ї континентального  (романо-германського) типу,серед яких Австрія: Кримінальний кодекс 1974 р., Республіка Аргентина: Кримінальний кодекс 1922 р.; Бельгія: Кримінальний кодекс 1867 р., Нідерланди: Кримінальний кодекс 1881 р., Федеративна Республіка Німеччина: Кримінальний кодекс 1871 р., Франція: Кримінальний кодекс 1992 р., Швейцарія: Кримінальний кодекс 1937 р., Республіка Болгарія: Кримінальний кодекс 1968 р., Республіка Сан-Марино: Кримінальний кодекс 1974 р., Італія: Кримінальний кодекс 1930 р. Іспанія: Кримінальний кодекс 1995р.;

сім'ї загального права, серед яких Велика Британія: Закон "Про статеві злочини" 2003р., Закон "Про статеві злочини" 1956 р. Кримінальний закон про правосуддя та суспільний порядок 1994р., Філіппіни: Кримінальний кодекс 1930 р., Канада: Кримінальний кодекс 1985 р.; кримінальні кодекси окремих штатів США: а) штату Алабама 1977 р.; б) штату Каліфорнія 1873 р.; в) штату Нью-Йорк 1965 р.; г) штату Техас 1973 р.; д) штату Юта 1973 р.; е) штату Індіана 1976 р., є) штату Вісконсин; ж) штату Флорида 2006 р. та Звід законів США 1948 р.; Австралія: Кримінальний кодекс Австралії 1995 р.;

релігійного типу правової сім'ї, серед яких Ізраїль: ,Закон про покарання, 1977 р; Індія: Кримінальний кодекс 1860 р., Ірак: Кримінальний кодекс 1969;

скандинавської правової сім'ї,серед яких Норвегія: Загальногромадянський Кримінальний кодекс 1902 р., Фінляндія:  Кримінальний кодекс   1889  р., Швеція: Кримінальний  кодекс   1962  р., Данія: Кримінальний  кодекс   1930 р.

сім'ї соціалістичного права, до якої належить Китайська Народна Республіка: Кримінальний кодекс 1997 р.

сім'ї постсоціалістичного типу, до якої належать Азербайджанська Республіка: Кримінальний кодекс 1999 р., Республіка Бєларусь: Кримінальний кодекс 1999 р., Естонія: Пенітенціарний кодекс 2001 р., Латвійська Республіка: Кримінальний кодекс 1998 р., Литовська республіка: Кримінальний кодекс 1968 р., Республіка Молдова: Кримінальний кодекс 2002 р., Республіка Польща: Кримінальний кодекс 1997 р., Російська Федерація: Кримінальний кодекс 1996 р., Грузія: Кримінальний кодекс 1999 р., Республіка Казахстан: Кримінальний кодекс 1997 р., Киргизька Республіка: Кримінальний кодекс 1997 р., Республіка Таджикистан: Кримінальний кодекс 1998 р., Республіка Узбекистан: Кримінальний кодекс 1994 р., Республіка Вірменія: Кримінальний кодекс 2003 р., Республіка Албанія: Кримінальний кодекс 1995 р, Угорщина: Кримінальний кодекс 1978 р.; Боснія і Герцеговина: Кримінальний кодекс 2005 р. До цієї ж правової сім'ї належить й Україна: Кримінальний кодекс 2001 р.

 До правової сім'ї традиційного типуналежать Японія: Кримінальний кодекс 1907 р., Республіка Корея: Кримінальний кодекс 1953р., Таїланд: Кримінальний кодекс 1956 р.

 Нами проаналізовано п'ятдесят три кримінальних кодекси та закони різних держав. Законодавство кожної із них містить норми, що передбачають кримінальну відповідальність за зґвалтування. В цілому, проведений порівняльний аналіз дозволяє виявити подібні та відмінні риси, які є в законодавчій регламентації статевих злочинів.

 Штат Луїзіана, територія котрого була колонією Франції, з самого початку його утворення  і до сьогодні належить до сім'ї континентального права.

1.3. Методика порівняльно-правового дослідження особливостей відповідальності за зґвалтування за кримінальним правом окремих держав

 Дане порівняльно-правове дослідження є інструментом для вдосконалення національного права й окремої його галузі - кримінального права. Воно сприяє кращому розумінню зарубіжного кримінального права та спрямоване на пошук загальних елементів та специфічних рис норм кримінального права різних держав, що встановлюють кримінальну відповідальність за зґвалтування.

 При здійсненні даного дослідження ми ставили за мету досягти більш глибокого пізнання національного кримінального права шляхом формулювання деяких висновків, спираючись на досвід інших країн;вивчення кримінального права інших країн;своєрідної уніфікації вітчизняного кримінального права шляхом вироблення пропозицій внесення змін до КК України з урахуванням досвіду зарубіжних країн.

 Важливою особливістю кримінально-правового дослідження є його орієнтація передусім на дослідження стикових про­блем, що лежать у площині порівняльного аналізу різних правових систем світу. У даному дослідженні стиковими проблемами є: порівняння підходів законодавства різних держав до визначення поняття статевих злочинів в цілому та зґвалтування зокрема, обсяг розкриття змісту об'єктивних і суб'єктивних ознак зґвалтування, а саме: визначення об'єкта злочину, різних підходів до характеристики потерпілого від зґвалтування, поняття та сутність статевого проникнення (статевих зносин, статевого акту, тощо), сутність та межі фізичного насильства, що застосовується при вчиненні даного злочину, критерії психічного насильства, проблеми використання безпорадного (безсвідомого) стану при вчиненні зґвалтування та обсяги змісту даного поняття у кримінальних кодексах окремих держав, ставлення особи до вчинення дій та до наслідків злочину, мети та мотиву вчинення статевих злочинів, загальних та специфічних ознак суб'єкта злочину, особливостей кримінальної відповідальності за зґвалтування неповнолітніх та малолітніх осіб, особливих видів звільнення від покарання за вчинення зґвалтування тощо.