У вузькому розумінні громадська безпека пов'язується з тією частиною відносин, що складаються в сфері адміністративно-політичної діяльності, побуту. В такій якості про громадську безпеку ведеться мова в ряді законів та інших нормативно-правових актів, якими визначаються завдання, форми і методи діяльності державних органів, в тому числі правоохоронних, а також  органів місцевого самоврядування, недержавних структур.

Відповідно, громадську безпеку у вузькому значенні характеризує не вся система відносин, а лише та, на основі якої забезпечується злагодженість процесів громадянського життя  в окремих екстремальних, а іноді загальних ситуаціях, колективної безпеки, особистої недоторканості громадян, їх честі, гідності.

Забезпечення громадської безпеки пов'язане з наявністю комплексу правових норм, що створюють базу для її підтримки.  Ці норми регулюють у сфері державної діяльності всю сукупність зовнішніх і  внутріорганізаційних взаємозв'язків. В зовнішній сфері вони встановлюють правові вимоги до поведінки людей та їх відповідальність за невиконання встановлених правил. У внутріорганізаційних відносинах ними встановлюються завдання і визначається компетенція відповідних органів і організацій, їх структурних підрозділів, посадових осіб, форми і методи їх діяльності. Сьогодні, на жаль, чинне законодавство містить чимало неузгоджених норм, а деякі проблеми залишаються за межами правового регулювання.

Адміністративно-правові приписи за своїм змістом складають найбільш широкий комплекс правових вимог щодо громадської безпеки, побудованих на єдиних принципах і направлених на розвиток системи                                                                          

відносин між людьми та їх охорону. Охорона громадської безпеки базується  також на правовому вихованні громадян, роз'ясненні їм чинного законодавства, їх прав та обов'язків, формуванні свідомого та добросовісного ставлення до законів, підвищенні правової культури. Поряд з цим в формуванні стабільної громадської безпеки важливе місце займає організаційна діяльність державних органів,  в тому числі правоохоронних, що спрямована на  припинення правопорушень, виявлення правопорушень та встановлення осіб, що їх скоїли, застосування до правопорушників визначених законом заходів.