Аграрні біржі в Україні - - явище нове і одночасно добре відоме в історичному контексті. З метою з'ясування їхньої сутністі, необхідно простежити історичний шлях розвитку, звернути особливу увагу саме на вітчизняний досвід діяльності товарних бірж. На підставі аналізу етапів еволюції біржової торгівлі, можна знайти деякі аналогії та застосувати на практиці надбання минулого. Доцільно виокремити наступні етапи формування біржової торгівлі залежно від території та хронології:

Зародження біржової торгівлі у світі. Виникнення бірж у світовій практиці іноді пов'язують із давньоримськими сої 1 е^Іпе тегсапіогіит (зібраннями торгуючих), проте ці зібрання досить віддалено нагадували біржі. Ям вказує О. Дегтярьова, первісною формою оптової торгівлі можна вважати караванну торгівлю, яка відрізнялась епізодичністю, нерегулярністю проведення та відсутністю визначеного місця і правил торгівлі [1, с. 11]. Наступним етапом розвитку торгівлі було виникнення ярмарків, які сприяли

г--------

появі бірж.

У законах Середньовічної Англії було закріплено правила поведінки учасників ярмарок. Розвиток ярмарок невід'ємно пов'язаний із розвитком мінових відносин та вексельних договорів. Якщо не брати до уваги об'єднання міняльних контор, то першими виникли товарні біржі.

У літературі наявні досить суперечливі дані щодо дати виникнення біржі, так і самої назви "біржа". Існує версія, що в бельгійському місті Брюгге була площа, на якій збиралися для торгівлі купці. Площа мала назву "сіє Ьигзе" від імені маклерської контори, представника знатного роду пана
 

 
12

Ван   де   Буреє,   будинок   якого   був   розташований   на   площі.   Будинок

прикрашав герб, на якому було зображено три шкіряних мішки (сіє Ьигзе). Саме ці обставини породили одну з концепцій виникнення терміну "біржа" [2,с. 224].

Згідно з етимологічним походженням термін "біржа" походить з грец. (Ьугга         сумка,   гаманець),   нім.         (Ьогзе)  та  голланд.         (Ьигзе).   У

французькій мові подібне "Ьоигзе" , в італійській "Ьоіза". Лише в англійській вживається слово "ехспап^е", яке немає спільного кореня з наведеними словами в інших мовах, та означає -- обмін, а додавання при цьому "соттосііґу" або "зіоск", вказує про яку саме біржу йдеться, про товарну чи фондову.

До перших бірж відносять італійські біржі у містах Венеція, Генуя,

Флоренція. Приблизно в 1549 р. виникли біржі в Ліоні та Тулузі, потім у

Лондоні. В Японії біржа виникла близько 1730 р., а у США (Чиказька біржа)

- у  1848. Проте найбільш відомими та значними стали Антверпенська

(1531 р.) та Амстердамська товарні біржі.

Амстердамська біржа пов'язала Захід і Схід у сфері торгівлі. Тут торгували хлібом, лісом, сіллю, сукном, кавою, перцем, тютюном. Амстердамська біржа стала місцем уведення в обіг цінних паперів та формування правил спекулятивної біржової гри, які потім поширилися і на торгівлю товарами. Як зазначає О.Сохацька [3, с. 29-32], саме на Амстердамській біржі (1608 р.) вперше були встановлені норми, щодо якості товару. Саме тут було започатковано торгівлю за зразками та з 1720 р. були запроваджені ф'ючерсні договори.

Можна припустити, що саме Амстердамська біржа стала зразком для створення багатьох бірж світу, серед яких були і перші російські біржі, створені за наказом царя Петра І.

В цілому товарні біржі стали відігравати помітну роль лише у XIX ст., що було пов'язано з розвитком виробництва у сільському господарстві. Саме у цей період сільськогосподарська продукція стала основним товаром на
 

 
13

великих  біржах.  Це  зумовлено  тим,   що  на  сільгосппродукцію  існував постійний попит, а за допомогою стандартів значно спрощувалася торгівля.

В цілому світова біржова торгівля пройшла декілька етапів розвитку. Так, М.Бєлявцев та Л. Шестопалова [4, с. 242-244] виділяють 5 етапів серед яких: 1) з 1531 р. - біржі здійснювали операції тільки на реальним товаром з негайним розрахунком готівкою; 2) з  1830 р. -- у цей період виникають операції на реальний товар з поставкою в майбутньому; 3) з  1865 р. -впровадження у біржову практику ф'ючерсних операції; 4) з  1910 р. характеризується   розробкою   та   впровадженням   механізму   страхування цінового ризику; 5) з 1984 р. -• поява такого виду біржових операцій, як опціоні.

Розвиток біржової торгівлі в Україні та у Російській Імперії. Враховуючи те, що більшість земель сучасної України входили до складу Російської імперії, процес створення та функціонування бірж в Україні нерозривно пов'язаний з розвитком бірж у Росії. Проаналізувавши історичну, юридичну, економічну літературу, можна зробити висновок, що у дореволюційний період та на початку XX ст. вчені приділяли велику увагу проблемам діяльності бірж. Сучасна наукова думка щодо діяльності бірж грунтується на дослідженнях таких авторів, як: І.Бак, О.Невзоров, Г. Неміров, Ю.Філіпов, К. Шмидт [6] та провідних біржових юристів, таких як: К. Гаттенбергер, Н. Васильєв, А. Кофман та ін. [З, с. 35]. Серед новітніх досліджень історії розвитку біржової діяльності необхідно відзначити дослідження Р. Шиханова щодо історії бірж Південної України у 1886-1914рр. [5]..

У літературі, існує декілька класифікацій етапів становлення біржового руху в Україні. Так, виокремлено чотири історичні етапи розвитку біржової торгівлі в Україні. Перший етап пов'язаний з відкриттям у 1796 р. Одеської біржі. Другий -- пов'язаний з реформою 1861 р. та відкриттям Київської товарної біржі (1869р.), Харківської (1876р.), Миколаївської (1885 р.) бірж. Третій - 20-ті роки XX ст. Четвертий - з 1990 р. [4, 246-247]. Але найбільш
 

 
14

докладною є класифікація запропонована О.Сохацькою [3, с. 38-39]. Автор вказує вісім етапів, а саме: 1) 1796-1860 рр. Відкриття першої товарної біржі з Одесі та початок біржового руху; 2) 1861-1914 рр. Активізація біржового руху та спеціалізація бірж на окремих видах продукції: хлібні 'Миколаївська, зернова-Одеська), м'ясні, винні, фруктові, цукрові (Київська товарна біржа) та ін. Саме виникнення спеціалізації є передумовою для подальшого відокремлення аграрних від інших видів бірж; 3) 1914-1921 рр. Повне припинення біржової діяльності; 4) 1921 -1928 рр. Відродження біржової торгівлі в період НЕПу. На відроджених біржах' здійснювалась торгівля різним товаром, в тому числі не біржовим - годинники, одяг тощо; 5) 1990 р. - відродження біржової торгівлі. Характеризується стрімким зростанням кількості бірж на теренах колишнього СРСР, та в Україні зокрема; 6) 1992 р. - припинення розвитку біржової торгівлі в зв'язку з

прийняттям закону про оподаткування доходу від біржової діяльності; 7) 1995-1996 рр. Поворотний момент розвитку бірж в Україні. Характеризується активною участю уряду у формуванні сировинних ринків. Прийнято концепції розвитку біржових сільськогосподарських та фондових ринків. На нашу думку, саме цей період можна вважати початком виділення аграрних бірж з товарних у правовому полі, оскільки підзаконні нормативно-правові акти, починаючи з 1995 року надають аграрним біржам особливого значення; 8) з 1997-до нашого часу. Характеризується зростанням кількості бірж та спробою впровадження строкових контрактів.

Виходячи з наведених класифікацій слід зауважити, що протягом тривалого періоду українські біржі діяли в єдиному економічному та правовому просторі з російськими. А саме, з моменту їх виникнення (1796 р.) до повної ліквідації, яка відбулась у 1930 р. внаслідок проведеної

колективізації та введення повного державного контролю в усіх сферах економіки. У зв'язку з цим можна розглядати українські та російські біржі цього періоду, як елементи єдиної структури, що діяли в однакових умовах, на загальних підставах та мають спільні джерела виникнення.
 

 
16

торгових дел". Ст. 590 цього ж Статуту називає серед цих "установлений": 5;ржи та ярмарки [6, с. 5].

Таким чином, під біржею розумілося як саме зібрання купців та місце де укладалися договори, так і місце, де було сконцентровано інформацію щодо торгівлі. На законодавчому рівні було закріплено й правила поведінки на 5іржі, наприклад Статут Тульської біржі передбачав відповідальність за порушення порядку на біржі, згідно з "Уложением о наказаниях" [6, с. 6]. Саме статути бірж визначали особливості діяльності окремої біржі. Біржі самостійно розробляли свій статут. У статутах було вказано кількість маклерів та інших посадових осіб, таких як гоф-маклери, нотаріуси та аукціоністи, що повинні були забезпечувати нормальну роботу конкретної біржі. Указом Петра І від 1717 р. вперше було введено посаду гоф-маклера. Значення цієї посади можна оцінити за таким фактом, що маклерська записка не могла бути оскаржена та за своєю юридичною силою прирівнювалася до протоколу суду. У 1893 р. було внесено зміни до порядку укладення договорів. Згідно із законом тільки маклерам надавалося право виступати посередниками при укладанні договору, а також при здійсненні операцій Із векселями та валютою (за винятком, коли ці операції здійснювалися власниками або представниками діючих у Росії підприємств).

Взагалі маклер відігравав дуже значну роль у діяльності біржі, тому до особи, що займала цю посаду, висували певні вимоги. Як зазначає Б.Тупов, вимог були наступні: досягнення визначеного віку (як правило - - ЗО років), російське підданство (за винятком деяких бірж, у тому числі і Одеської), належність до купецтва або міщан, наявність професійних знань та відповідних моральних якостей. Цікаво, що після виключення у 1886 р. Статутом Бакинської біржі із претендентів на посаду маклера нехристиянина, деякі біржі також у свої статути внесли подібні вимоги. Так, на Одеській біржі після прийняття нового Статуту нехристияни складали тільки третину від загальної кількості маклерів. Логічно припустити, що подібний
 

 
17

релігійний ценз позитивно не впливав на роботу маклерів-нехристиян. [6, -  -4]

Під час виконання своїх обов'язків маклер повинен був слідкувати за укладанням договору, надавати свої послуги та дотримуватися інтересів клієнта. Він не мав права розголошувати відомості про укладений договір, це могло відбутися лише за згодою сторін. Маклер призначався на посаду Іовічно, але при виявленні невідповідності посаді, його могли усунути як у :удовому, так і в адміністративному порядку. Для цього необхідно було, щоб біржове товариство звернулося до міністра торгівлі та промисловості з /лопотанням про усунення з посади маклера. Питання про призначення і .арактер роботи маклеріата визнавалося найбільш суперечливим у біржовій практиці. Особливий вплив дореволюційне законодавство мало саме на гозробку положень про маклерську діяльність. Діяльність бірж дореволюційного періоду регулювалася нормами торговельного законодавства. Видатний вчений-юрист у галузі торгового права Г.Ф. Шершеневич зазначав: "Русское законодательство по вопросу о положений маклеров, накопляясь постепенно путем издания особьіх правил лля каждой биржи, представляет в настоящее время огромную массу частньїх постановлений, весьма мало обобщенньїх" [7, с. 463].