Біржова торгівля за кордоном. Вважаємо за доцільне розглянути окремі впекти діяльності сучасних бірж за кордоном, зокрема існуючу /Ісифікацію бірж. При цьому зосередити увагу на питанні правового ^Зезпечення діяльності бірж за кордоном з метою виокремлення Т'зитивних факторів іноземного законодавства, що забезпечує практику ' гжової торгівлі.

На підставі аналізу класифікацій бірж наведених у літературі [18, с. 54-:"-.] [19, с. 79-83.], можна виділити наступні групи бірж. Залежно від виду -?зару біржі поділяються на валютні, фондові, товарні, змішані, окремою -> пою виділяють фрахтові біржі та біржі праці. За принципом організації ролі держави у створенні біржі) за кордоном розрізняють три види бірж: -ублічно-правові (державні біржі); приватно-правові (приватні біржі); змішані (акціонерно-пайові). Біржі публічно-правового характеру - ?нтролюються державою. Такі біржі діють переважно у Європі (Франція, Бельгія, Голландія). Біржі приватно-правового типу характерні для Англії і ГША, кількість членів таких бірж обмежено, доступ на біржі відкритий лише вузькому колу осіб, які входять у біржову корпорацію. Біржі такого виду, як
 

 
27

правило,   є   пайовими   товариствами,   їх  статутний   капітал   ділиться   на визначену кількість паїв (сертифікатів). Змішані біржі також є характерними :ля континентальної Європи. Держава має частину акцій таких бірж, що дає н право певною мірою контролювати їхню діяльність.

За ознакою легітимності участі відвідувачів у торгах або формою участі ; біржових торгах біржі можуть бути закритими, відкритими і змішаними. У -оргах на закритих біржах беруть участь виключно її члени, які виконують роль біржових посередників. Сучасні біржі за кордоном в основному є закритими, оскільки біржова торгівля пов'язана з великим ризиком і вимагає високої професійності. У торгах на відкритих біржах (публічних), крім постійних членів і біржових посередників, можуть брати участь і відвідувачі. При цьому на відкритих біржах може бути передбачений вільний доступ до ржового кола продавців і покупців, тобто існує прямий зв'язок виробників споживачів. Або може бути передбачено, що договори укладають -^середники, тобто брокери, які працюють від імені і за рахунок клієнта або І:--пери, які здійснюють операції на біржі від свого імені і за свій рахунок.

За рівнем спеціалізації, або номенклатурою товарів біржі поділяються на

-.зерсальнІ   (загального   типу),   спеціалізовані,   та   вузькоспеціалізовані.

Іарні біржі є спеціалізованим видом біржі, оскільки торгівля на таких

"іржах    здійснюється    виключно    сільськогосподарськими    товарами    та

-гюдукцією.   Серед   аграрних   бірж   є   й   вузькоспеціалізовані,   наприклад

ьерновІ біржі.

За характером товару та видом договорів, які укладаються, розрізняютьс: реального товару, ф'ючерсні, опціонні, змішані (комплексні) біржі. Біржі реального товару, які характерні і для сучасної України це біржі початкового етапу біржової торгівлі, їм притаманні такі ознаки, як "Прив'язаність торгівлі до визначеного місця і підпорядкованість встановленим правилам.
 

 
28

Залежно від місця і ролі бірж у світовій торгівлі, які  виконуюють зункцій   і   орієнтації  на  ринок  їх   прийнято  поділяти   на  міжнародні   і

Міжнародні товарні біржі, в основному, зосереджено в трьох країнах:

•ЧнглІЇ, США, Японії.. До міжнародних товарних бірж відносять: в Англії -

. : -членську біржу ФОКС, Лондонську біржу металів та ін.; у США - біржі,

розташовані у Нью-Йорку й Чикаго; в Японії - біржі, що здійснюють угоди з

-: варами,  що функціонують на світовому ринку.  До міжнародних бірж

враховують і деякі біржі, що обслуговують регіональні ринки, на яких

надаються договори за окремими видами товарів, наприклад, Паризька

г ржа [18, с. 59.].

Залежно   від   сфери   діяльності   біржі   можна   умовно   поділити   на _ентральні (столичні), міжрегіональні і регіональні (локальні). Підставою ,-дсифікації також є організаційно-правова форма діяльності: акціонерні зариства    відкритого    типу,    акціонерні    товариства    закритого    типу, - :вариства~з обмеженою відповідальністю, інші, серед яких, на нашу думку, виділити кооперативи.

Щодо" розвитку біржового законодавства за кордоном у XX ст. слід означити наступне. Закони штатів і федеральні закони США, такі як Закон ~го ф'ючерсні контракти на зерно 1922 р., Закон про товарних біржі 1936 р., їакон про Комісії з ф'ючерсної торгівлі товарами - (КФТТ) 1974 р. і закони 7?о ф'ючерсну торгівлю 1 978, 1 982 і 1 986 рр. були спрямовані на гегулювання строкових ринків та вимагали від ф'ючерсних бірж гегламентувати поведінку своїх членів - приватних осіб і фірм та персоналу ;:0, с. 54].

Занепад фермерського виробництва після першої світовий війни викликав інтенсивну спекуляцію зерновими ф'ючерсними контрактами. Перший федеральний закон, що регулював торгівлю ф'ючерсними контрактами, був прийнятий у 1921 р. Незабаром після цього Верховний суд США визнав його неконституційним. У 1922 р. Конгрес прийняв Закон
 

 
29

то  ф'ючерсні   контракти  на  зерно.   Відповідно  до  закону   ф'ючерсна

™:ггівля конкретними товарами, могла відбуватися тільки на біржах, що

••оть дозвіл федеральних органів управління. У випадках, коли біржа не

глвлялася з належним наглядом за діяльністю ринку, вона могла бути

І.бавлена ліцензії. У 1936 р. зміни та доповнення до закону 1922 р. було

:•:'єднано  у  новому  законодавчому  акті,  згідно   з  яким   регулюванню

- влягала не лише торгівля зерном і насінням, але й бавовною та іншими

ьарами аграрного сектору.

Новим законом передбачалося створення Комісії з товарних біржам до

.оаду якої увійшли міністри сільського господарства, торгівлі та юстиції.

•"•ов'язками  Комісії були:   1)  видача ліцензій  ф'ючерсним  біржам;  2)

означення    процедур    реєстрації    оптових    торговців-комісіонерів    та

г.ржових брокерів; 3) встановлення обмежень при спекулятивній торгівлі;

заборона на неправдиву інформацію про ринок і незаконну (нелегальну)

:ггівлю та інше. Питаннями практичного застосування Закону про товарні

іфжі  Комісія  займалася до   1947 р.,  потім  було  створено  Управління

•:зарних бірж, на яке додатково було покладено функцію інформування

тро стан ф'ючерсної торгівлі [20, с. 54].

На початку 1970-х років зростання добробуту в промислово >?звинених країнах світу супроводжувалося скороченням виробництва . льськогосподарської продукції. Результатом цих процесів стало -гіїйняття Закону про Комісії з ф'ючерсної торгівлі товарами (КФТТ), яка -і зміну Управлінню товарних бірж міністерства сільського господарства ГША взяла на себе все управління ф'ючерсними товарними ринками. У "78 році в США прийнято Закон про ф'ючерсну торгівлю, який розширив юрисдикцію КФТТ.

Комісії з ф'ючерсної торгівлі товарами поступово поширили свій ="лив на опціонні контракти на сільськогосподарську продукцію, а також -л затвердження ф'ючерсних контрактів, що пропонуються біржею. Біржі :обов'язані надавати всі правила торгівлі й умови контрактів, що
 

 
зо

-топонуються на затвердження КФТТ. Вона також регламентує пункти І'Хтавки товарів, передбачені ф'ючерсними контрактами, та має певні :?зноваження щодо розгляду таких дій біржі, як: відмовлення в членстві, -Ілання привілеїв чи накладання дисциплінарних стягнень на членів біржі. *" ?місія може затвердити, змінити чи скасувати рішення біржі, має широкі ~:зноваження щодо біржових брокерів у торгових залах, оптових - Г'рговців-комісіонерів, асоційованих членів, торгових радників-' :зарознавців та інших учасників [20, с. 55].

Як     приклад     функціонування     бірж     на     теренах     колишнього . іалістичного табору" можна нанесем приклад біржової торгівлі >' Чехії. -^зважаючи на фактично однакові умови існування соціалістичних країн Чехія  у  порівнянні  з  іншими   країнами  мала  набагато  більший  досвід " гжової торгівлі. У минулому в Чеській республіці існувало три товарних "сі - - у Празі, Брно й Оломоуці. Найбільш значної, з огляду на зв'язки з _уордонними        ринками         і         координаційною        діяльністю         в . ггедньоєвропейському регіоні, була Празька біржа сільськогосподарських ьтур. Як зазначив, Й.Гайсбахер [21, с. 77], чеські біржі відповідно до --•онодавства про товарні біржі створюються як юридичні особи приватного -р-ава,  що  перебувають  під державним  наглядом,  тоді  як  раніше  вони представляли громадсько-правову корпорацію. Правила торгівлі на біржі тегулюють  приватноправові   відносини,   які   виникають  між  учасниками " гжової торгівлі  на  підставі  договорів  і  за умови  їхнього  виконання, включаючи  і  наслідки  невиконання зобов'язань.[22,  с.  53.]  Так  правила - ?ргівлі на Празькій біржі сільськогосподарських товарів, що існувала з 1875 ло 1952 р., не визнавалися судом як самостійне джерело права, і вважалося, ло вони мають лише характер договірних умов, оскільки біржа заснована як суспільно-правовий інститут; правила торгівлі на біржі були обов'язковими для  сторін,  які  самостійно  виявили бажання діяти згідно  з  зазначеними правилами. При судовому розгляді, коли виникав спір суд вправі був взяти до уваги правила торгівлі на біржі, але за умови доказу, що з волі сторін ці
 

 
31