І..ІЯ   ланої  угоди   обов'язкові.   Приватноправовий   характер  біржі І р-^є в тім, що вона може бути заснована суб'єктами приватного права і з волі закрита. Відповідно до закону біржа не має характеру вищестоящої -інізації, не має повноважень застосовувати санкції щодо приватних осіб --~енів) і учасників біржової торгівлі. Ці права дано органам державного - ~яду. Біржа є юридичною особою приватного права типу корпорації, має ..ні органи управління, внутрішні відносини будує на основі статуту. -*:а як юридична особа - - власник майна, головні джерела якого є внески - ?зників,  реєстраційні  платежі,  внески  членів  і  можливі  доходи  від _.ної діяльності.   Участь  у   біржовій  торгівлі   засновано   на  принципі І. Членом біржі може бути фізична чи юридична особа, що виконує І,   встановлені   чи   законом,   чи      статутом   біржі.   Членами   біржі :атично стають її засновники, а за родом своєї діяльності і біржові - хередники. У члени біржі можуть бути прийняті й інші особи. Вищим -станом є загальні збори, статутним органом - - біржова палата. Загальний -.їгляд за діяльністю на чеських біржах здійснюється через комісара, що тизначається  державним  органом   [21, с. 77.].   Слід  звернути  увагу,   що ".ністерство сільського господарства і продовольства виконує державний -.їгляд у сфері біржової торгівлі сільськогосподарськими і продовольчими -гзарами. Ще у 1992 р. у ЧехІі розроблявся спеціальний нормативний акт, їй     мав     врегулювати     біржову     діяльність     у     сфері     реалізації :ьськогосподарської продукції, тобто закон про товарні аграрні біржі. При ^ьому,       як       зазначав       І.       Лагнер,       для       організації      торгівлі .ськогосподарськими товарами на принципах біржі необхідними були дві -мови в області правового регулювання: наявність закону про біржу, що -.аоезпечували  б     їм статус  особливих  юридичних осіб;  лібералізація  в приватноправовій   сфері,   що   сприяла   б   виникненню   спеціалізованих   і стандартизованих умов торгівлі на біржі окремими товарами, тобто правил торгівлі на біржі. Загальне правове регулювання договірних відносин між підприємцями не може відбити специфіку всіх видів торгівлі. При цьому
 

 
32

автор відмітив, що характер біржової торгівлі вимагає чіткості і простоти договірних умов для всіх його учасників і максимальної пристосованості до даного товару. Правила торгівлі на біржі мають необхідну специфіку, доповнюють і вносять зміни в загальне торгове право з урахуванням конкретних умов визначеного ринку. Сторони не повинні індивідуально домовлятися про ці умови. Лише у випадку, якщо їм не підходить зміст правил торгівлі на біржі, сторони можуть у конкретному договорі про це зазначити чи виключити або замінити ці правила індивідуально обговореними умовами [22,54]. Отже, організація товарних бірж у Чехії так само, як і в Україні розглядається як важлива складова аграрної реформи.

Досвід формування іноземного біржового законодавства свідчить, що аграрним біржам та товарним біржам, що здійснюють торгівлю сільськогосподарською продукцією, приділяється досить значна увага зі сторони законодавців. Товарна аграрна біржа стає одним з основних інститутів ринку, що створюють умови для продажу продукції сільського і лісового господарства, переробних підприємств за реальними цінами на основі попиту та пропозицій. У розвинених країнах процес торгівлі на товарних біржах постійно вдосконалюється і нині біржова торгівля має досить струнку систему, що дозволяє стандартизувати кількість, якість, терміни постачань і платежів. З'явилися системи вирішення спорів та надання цінової інформації.

Відродження біржової торгівлі в Україні у період з 1990р. Процес формування в незалежній Україні біржового ринку-на "Своєму початку проходив безконтрольно та хаотично. Коли в усьому цивілізованому світі вдосконалювався механізм біржової торгівлі, в Україні було втрачено навіть

той досвід, що мав місце на початку XX століття, коли біржі вже досягли певного рівня свого розвитку. Зробивши історичний огляд розвитку бірж, можна дійти висновку, що вивчення власного історичного досвіду є не менш важливим сприймання досвіду зарубіжного. Це важливо враховувати з огляду на наступне. Нині здебільшого наші біржі створюються лише за
 

 
33

західними зразками, і як результат - - діють недостатньо ефективно. Лише поєднавши минулі власні здобутки та досвід інших країн, можна створити дійсно ефективно діючу інфраструктуру ринку.

На початку 90-х рр. минулого століття перші біржі створені на території України були товарними та за спеціалізацією - універсальними. При цьому, як зауважує О. Е. Кірієнко [23, с. 5] специфіка українських бірж, яка обумовлена особливостями перехідного періоду, унеможливлює використання класичних моделей організації біржової торгівлі. Біржі створювалися у великій кількості, так на 10 січня 2000 р. за даними Держкомстату налічувалось загалом 365 бірж [24, с.7], але вони були нерозвинені. Г. Машлій підкреслює зокрема, що структура біржового обороту відзначалась незначною часткою саме біржових товарів (сировини і продуктів первинної обробки), що спричиняє неможливість виявляти реальні ринкові ціни. При цьому біржі орієнтувалися на торгівлю небІржовими товарами (нерухомістю, транспортними засобами) [24, с. 7-8]. Однією з основних причин такого становища була недосконала законодавча база.

Основний закон, що регулює діяльність товарних бірж - Закон України "Про товарну біржу" [25], ні на момент його прийняття (1991р.), а тим більше, нині не відповідає потребам біржового ринку. Серед чинників що гальмують належний розвиток бірж в Україні необхідно зазначити нечітку та непослідовну державну політику щодо організації біржової торгівлі, яка підкріплюється прийняттям відповідних нормативно-правових актів.

Серед позитивних моментів необхідно відзначити спробу створення біржового аграрного ринку в Україні. Початок формування якого пов'язаний насамперед з прийняттям низки підзаконних нормативних актів. Нині проблеми, пов'язані з діяльністю аграрних бірж, відзначаються особливою актуальністю. Протягом останніх років перспективи становлення аграрного ринку в Україні пов'язують саме з розвитком та ефективною діяльністю бірж. Пожвавлення біржової діяльності пов'язане перш за все з формуванням ринку зерна та вирішенням таких проблем, як: відсутність вітчизняних
 

 
34

синових трейдерів, проведення сертифікації згідно із застарілими нормами ~І   стандартами,   величезний   обсяг   позабіржової  торгівлі,   а   головне -^досконале законодавство у сфері аграрного біржового ринку .

Нині склалася ситуація, коли товаровиробники вкрай неохоче теалізують продукцію через біржі, і хоча як у петровську епоху та період -епу учасників торгів не можна примусити брати участь у біржовій торгівлі, -утуалізується завдання прийняття заходів, які б запобігали функціонуванню -^біржового товарообігу. З іншого боку, коли держава, надто сильно з-ручається у біржову діяльність та починає штучно впливати на :ормування цін та принципи діяльності, біржа також не виконує своє тнзначення і стає штучним утворенням. Отже, вплив держави на діяльність ::рж повинен бути виваженим та обгрунтованим. Дуже важливо знайти та ^іпити на законодавчому рівні оптимальну модель взаємодії бірж та Іержави, враховуючи при цьому закони ринку та інтереси держави.