Досліджуючи організаційно-правову структуру аграрної біржі необхідно зазначити, що вона майже не відрізняється від структури товарної біржі. Щодо поняття організаційної структури товарної біржі, А.Г Бобкова та Ю.О. Моісеєв зазначають, що під організаційною структурою розуміється організація її окремих підрозділів у певному взаємозв'язку, що визначаються
 

 
71

поставленими цілями й розподілом функцій між підрозділами. Також наголошується, що організаційна структура залежить від організаційно--равової форми, у якій здійснюється торгово-біржова діяльність [92, с. 73].

Законом України "Про товарну біржу" [25] передбачено, що для управління товарною біржею та забезпечення її функцій на біржі створюються виконавча дирекція та спеціальні підрозділи: розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія та інші підрозділи і допоміжні служби, необхідні для її діяльності. Підрозділи біржі діють на основі положень, що затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ними органом.

Тобто, закріплено лише загальний перелік органів управління та структурних підрозділів біржі. Відсутнє чітке нормативне регулювання зимог до створюваних органів та їх повноважень. Всі питання щодо діяльності органів управління та структурних підрозділів бірж регулюються виключно положеннями статуту біржі та правилами біржової торгівлі. У літературі [3, с. 236]; [50, с. 24] наводиться стандартна структура товарної оіржі, при цьому, як зразок використовується модель закордонних товарних бірж. На підставі аналізу чинних статутів аграрних бірж можна зробити висновок, що в цілому структура біржі виглядає наступним чином. Вищим органом управління біржі є загальні збори біржі, в яких беруть участь члени біржі, які повністю сплатили вартість біржового місця, якщо окремими рішеннями загальних зборів не встановлено інше.

До компетенції загальних зборів біржі відносяться: прийняття рішень щодо внесення та затвердження змін та доповнень до статуту біржі; обрання та відкликання голови, заступника голови та членів біржового комітету, членів ревізійної комісії, голови та арбітрів біржового арбітражу; прийняття рішення про виключення з числа членів біржі; розгляд скарг на рішення біржового комітету; прийняття рішення про припинення діяльності біржі; призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; розгляд та затвердження правил біржової торгівлі, регламентів (в тому числі
 

 
72

регламенту проведення загальних зборів біржі), положень про біржовий арбітраж, котирувальну комісію та інших обов'язкових для виконання -ішень, які регламентують діяльність біржі; затвердження річного звіту про гезультати фінансово-господарської діяльності біржі, який подається директором біржі, та акту ревізійної комісії; прийняття рішення про . творення, реорганізацію і ліквідацію філій та представництв, затвердження

- оложень   про   них;   прийняття  рішення  про  створення,  реорганізацію   і 
•.квідацію дочірніх підприємств, затвердження їх статутних документів та ін.

У   період   між   загальними   зборами   управління   здійснює   біржовий

•мітет. Як правило, до його складу входять: голова, його заступники та

-лени комітету. Біржовий комітет здійснює нагляд і контроль за діяльністю

Іирекції та інших органів біржі, які діють під керівництвом директора, може

:касувати чи змінити прийняті ним рішення; підписує з директором трудовий

•       онтракт;  вносить зміни до правил біржової торгівлі.  Біржовий комітет 
стверджує  Положення  про  фонд  гарантування  комерційних  ризиків  та

= означає види і нормативи відрахувань, які надходять на його формування;

стверджує розмір плати за брокерське місце; затверджує кандидатуру директора та затверджує кошторис витрат біржі. Для управління біржею та убезпечення ЇЇ функцій створюється виконавча дирекція в складі директора, ••аго заступника, головного бухгалтера та начальників відділів. Президент 5іржі (генеральний директор) найманий працівник в обов'язки якого :-ходить вирішення поточних питань діяльності біржі та має право :^ійснювати дії від імені юридичної особи, тобто біржі, в межах компетенції передбаченої статутом біржі. А саме: організація поточної та Ідміністративно-фінансової роботи біржі, проведення біржових торгів

сесій), а також аукціонних торгів; складення списку товарів, з яких проводиться біржова торгівля, і подання його на затвердження біржового комітету; представництво біржі у відносинах з будь-якими установами, підприємствами і організаціями без доручення; право звернення до біржового арбітражу, а також до суду, арбітражного або третейського судів
 

 
73

від імені біржі; подання пропозицій біржовому комітету щодо розміру плати за біржове місце, інших платежів І внесків. Президент безпосередньо керує трудовим колективом біржі та згідно норм трудового законодавства, як керівник має право приймати на роботу та звільняти найманих працівників біржі, затверджувати штатний розклад та умов оплати праці працівників біржі.

В структурі органів біржі створюють і функціонують котирувальна комісія, розрахункова (клірингова) палата, та інші органи, необхідні для забезпечення роботи біржі. Ці органи діють під керівництвом директора біржі на підставі відповідних положень, які затверджуються біржовим комітетом. При біржі з числа провідних учених, економістів та інших фахівців може бути створена консультативна рада, яка сприяє виробленню загальної стратегії діяльності біржі, вивченню передового досвіду біржової торгівлі, її економічних особливостей та засад її правового регулювання, та спостережна рада з числа представників органів державної влади.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю біржі здійснюється ревізійною комісією біржі. Спостережна рада контролює дотримання чинного законодавства, статуту та положень біржі членами біржі, її виконавчими органами, працівниками біржі та брокерами.

Арбітражна комісія, або біржовий арбітраж створюється для вирішення спірних питань, які виникають як між учасниками зареєстрованих на біржі угод, так і між ними і брокерами та відповідальними співробітниками служб біржі. В літературі зазначено, що арбітражна комісія надає консультаційні послуги з питань, що входять до її компетенції, аналізує правову практику діяльності біржі та не має повноважень зобов'язувати сторони виконувати її рішення і по суті є узгоджувальною [19, с. 93]. Але Правила деяких бірж зазначають, що висновки біржового арбітражу є остаточними та обов'язковими для брокерських контор біржі [93].
 

 
74

Чисельність різних комітетів та комісій біржі на різних біржах відрізняється залежно від специфіки та обсягів ЇЇ роботи та, як свідчить "іржова практика число комітетів коливається від 8 до 40 [94, с. 35].

Так котирувальна комісія визначає котирувальні ціни, аналізуючи ціни

гіржових договорів, ціни продавців, покупців на підставі єдиних критеріїв та

спеціальних    методів.    Розрахункова    палата    -    єдиний    розрахунково-

І'інансовий   центр,   який  обслуговує   біржову  торгівлю,   тобто  реєструє,

леративно здійснює контроль і розрахунки за внутрішньо- і міжбіржовими

~ераціями, одержує гарантійні внески за контрактами, готує матеріали щодо

:оговорів для котирувальної комісії. На біржах можуть бути створені за

:йкордонним зразком комісії та інші структурні підрозділи з окремих питань.

Комісія з торгової етики, комісія з прийому нових членів, експертне

'юро   ,   інформаційно-довідковий,   оперативний,   видавничо-статистичний

в:дділ,   відділ   технічних   засобів   та   програмного   забезпечення,   відділ

г/кбіржових операцій, відділ ярмарків та аукціонної торгівлі, комітет по

стандартам та інші [18, с. 93-97]. Стаття 12 Закону "Про товарну біржу",

"Іше вказує, які органи створюються для управління товарною біржею та

забезпечення її функці, але не визначаються ні  права та обов'язки  цих

гганів, ні функції які на них поладаються, тому доречно розширити зміст

^ієї    статті    відповідними    положеннями.    З    метою    більш    детальної

-егламентації порядку створення, повноважень органів управління біржі

-ропонується внести доповнення до ст.12 Закону України "Про товарну

'іржу", зокрема врегулювати наступні питання.

1. Закон хоча і зазначає, що вищим органом управління товарної біржі є загальні збори ЇЇ членів, але не встановлює, якою кількістю голосів приймаються рішення, які конкретні питання мають право вирішувати загальні збори, яка періодичність скликання загальних зборів. Кожна окрема 5іржа у своєму статуті передбачає положення щодо цих питань.

На наш погляд, для аграрної біржі слід передбачити положення щодо Іравомочності загальних зборів. Так необхідно передбачити, що рішення
 

75

може вважатися прийнятим, якщо на зборах присутні не ме,Кше 2/3 )в загальної кількості членів біржі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками. Це дозволить товаровиробникам, які є членами аграрної 5іржі мати додаткові гарантії дотримання їх прав.

1. Членами біржового комітету можуть бути обрані особи, які не є 
   членами біржі. Це положення дуже важливо для аграрних бірж, оскільки 
   дозволяє  залучати  осіб,  які   володіють  спеціальними  знаннями  у  сфері 
   ;ільського господарства та аграрного ринку.
2. У Статутах окремих бірж передбачено, що президент біржі може 
   . кладати позабіржові договори [93], на наш погляд доцільно закріпити це 
   повноваження з урахуванням наступного. Президент (директор) біржі має 
   траво    укладати    договори    спрямовані    на    забезпечення    нормального 
   : > нкціонування біржі та виконання нею завдань передбачених статутом.
3. Необхідно встановити порядок обрання ревізійної комісії, її склад та 
   "овноваження,   визначити  термін   на  який   вона  обирається   та   порядок 
   ~роведення комісією перевірок. Так ревізійна комісія має право перевіряти

зіти, касу, майно, яке належить біржі, здійснювати перевірку діяльності І-сього біржового комітету. При цьому на всі підрозділи біржі та посадових ••сіб покладається обов'язок надавати необхідні ревізійній комісії для ~еревірки документи.

Не припустимо обрання членів ревізійної комісії з числа членів біржового комітету. Ревізійна комісія дає висновок по річному звіту про І.яльність біржі та її балансу, без чого ці документи не можуть бути подані -;а розгляд загальних зборів біржі.