На підставі проведеного у цьому розділі дослідження, можна дійти -аступних висновків:

Зародження біржової торгівлі в Україні пов'язано з відкриттям в 1796р. Одеської біржі. Активізація біржового руху та поступова спеціалізація бірж на окремих видах продукції: хлібні (Миколаївська, зернова -Одеська), м'ясні, зинні, фруктові, цукрові (Київська товарна біржа) та вбачається поштовхом для подальшого відокремлення аграрних від інших видів бірж.

Період 1995-1996рр. можна вважати початком виділення аграрних бірж з товарних у правовому полі, оскільки підзаконні нормативно-правові акти починаючи з 1995 року надають аграрним біржам особливого значення, та у
 

 
97

цей       період       було       прийнято       концепції       розвитку       біржових сільськогосподарських та фондових ринків.

Позитивним з точки зору ефективної тіравотворчостл у сфері йїрЗКОЬСІТО законодавства є досвід діяльності бірж періоду НЕПу. У цей час було прийнято постанови "Про товарні біржі", "Про фондові біржові операції"", які потім увійшли до першого Цивільного кодексу Російської Федерації.

У 1930р. згідно Постанови Ради народних комісарів діяльність бірж була зупинена та відродилася лише наприкінці XX сторіччя. Формування біржового законодавства у 90-х роках ХХст. в Росії мало стрімкий розвиток. Біржі в перші роки після розпаду СРСР спочатку створювалися досить хаотично та поступово переходили до певної спеціалізації залежно від товару, яким переважно здійснювала торги та чи інша біржа. Досвід формування іноземного біржового законодавства (США, Чехія та ін.) свідчить про те, що аграрним біржам та товарним біржам, що здійснюють торгівлю сільськогосподарською продукцією, приділяється досить значна увага зі сторони законодавців.

Процес створення українського біржового ринку на своєму початку проходив безконтрольно та хаотично. На початку 90-х рр. минулого століття перші біржі створені не за класичними моделями, та на цих біржах відбувалася торгівля переважно небіржовими товарами (нерухомістю, транспортними засобами). Позитивним моментів необхідно відзначити намагання створення біржового аграрного ринку в Україні. Початок формування якого пов'язаний насамперед з прийняттям низки підзаконних нормативних актів. Так, згідно з Указом Президента України від 6 червня 2000 р. "Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування Іграрного ринку" аграрні біржі є головним елементом аграрного ринку та :пеціалізованим видом товарної біржі.

Зміст правосуб'єктності аграрної біржі не вичерпується виключно цивільною правосуб'єктністю, а враховуючи специфіку діяльності бірж,
 

 
98

можна   дійти    висновку,    що    правосуб'єктність    аграрних    бірж   більш багатогранне може бути розкрита в межах саме аграрного права.

При здійсненні своєї діяльності аграрна біржа, вступає у безпосередні зв'язки з сільськогосподарськими товаровиробниками, переробними підприємствами та іншими суб'єктами, створює умови для торгівлі сільськогосподарською продукцією, для укладення біржових договорів щодо сільськогосподарської продукції та тим самим набуває іншого виду правосуб'єктності - аграрно-правової, яка має комплексний характер.

Проблема чіткого визначення неприбуткового статусу аграрних бірж пов'язана з недосконалістю податкового законодавства. Тому, пропонується з внести доповнення до підпункту 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вказавши аграрні біржі серед неприбуткових юридичних осіб.

При визначенні правового становища біржі у ст.279 №.1. Господарського Кодексу України [38] необхідно вказати, що товарна біржа є неприбутковим товариством, яке створює умови для укладання біржових правочинів, виявленні попиту і пропозиції на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям.

Пропонується прийняти Закон "Про аграрну біржу", якій би регулював відносини що виникають у сфері діяльності аграрних бірж та необхідність прийняття якого є нагальною потребою у зв'язку з формуванням аграрного ринку. При цьому, пропонується визначення аграрної біржі як непідприємницького товариства, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і посередницьку діяльність та створює умови для укладення біржових договорів щодо сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки і товарів, що забезпечують аграрне товаровиробництво; товарних деривативів, базовими активами яких є сільськогосподарська продукція.
 

 
99 Аграрна біржа також створює умови для виявлення попиту і пропозиції

на товари, товарних цін, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і

пов'язаним з ним торговельним операціям.

Розглядається       можливість       створення       аграрної       біржі,       як

непідприємницького товариства у вигляді обслуговуючого кооперативу. Для

цього необхідно передбачати у законодавстві особливий вид обслуговуючого

кооперативу - - аграрна біржа з урахуванням того що послуги надаються

/•~_______ _^_^

виключно членам біржі та члени аграрної біржі не мають права дотримувати

ч^^                ____ __^-"-^

кооперативні виплати та виплати на паї. Зроблено"виснов'оТсПдо акредитація бірж, як вид державного контролю не відповідає нормам чинного законодавства та законам ринкової економіки. Оскільки її процедура, не закріплена в Цивільному, Господарському кодексах, в Законі України "Про товарну біржу". Окрема низка проблем пов'язана з недосконалим податковим законодавством. Потребують законодавчого врегулювання пов'язані зі створенням Аграрного фонду, оскільки має місце перебільшення повноваженнь Аграрного фонду та необгрунтоване введення додаткової сертифікації бірж. На підставі вищезазначеного, пропонується прийняти єдиний нормативний акт - Закону України "Про аграрну біржу". Однак, враховуючи об'єктивне існування часового лагу між розробкою та прийняттям закону, на першому етапі шлях внесення доповнень діючого Закону України "Про товарну біржу" окремим розділом присвяченим аграрним біржам є більш перспективним.

З метою більш детальної регламентації порядку створення, повноважень органів управління та підрозділів біржі пропонується внести доповнення до ст.12 Закону України "Про товарну біржу", зокрема: для аграрної біржі слід передбачити положення щодо правомочності загальних зборів. Так необхідно передбачити, що рішення може вважатися прийнятим, якщо на юорах присутні не менше 2/3 від загальної кількості членів біржі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками. Вищезазначене дозволить товаровиробникам, які є членами аграрної біржі мати додаткові гарантії
 

 
1ОО

дотримання їх прав. Членами біржового комітету можуть бути обрані особи, які не є членами біржі. Це положення дуже важливо для аграрних бірж, оскільки дозволяє залучати осіб, які володіють спеціальними знаннями у сільськогосподарській сфері та аграрному ринку. Необхідно навести перелік інших комісій та відділів, що можуть створюватися на біржі та зазначити, що при необхідності можуть бути створені інші органи\ торгів з метою вдосконалення їх навичок ведення торгів у біржовій залі та підвищення фахового рівня. ^Учасниками біржової торгівлі слід вважати членів біржі,

брокерів, які мають право здійснювати біржові операції та маклерів. Учасниками біржової діяльності, на наш погляд, можна вважати не тільки всі вищезазначені особи а також працівників біржі та колегіальні органи, які створюються на біржі та безпосередньо сприяють діяльності біржі, це -загальні збори членів біржі, біржовий комітет (рада), виконавча дирекція (в тому числі директор), ревізійна комісія, та інші.
 

 
101