г:ржовим комітетом. Практика використання строкового членства вбачається досить позитивною, оскільки розширює повноваження власників * ржового місця та дозволяє отримувати додатковий прибуток у вигляді

гендної плати. Існування строкового членства дозволяє розширити п;:асифікацію способів набуття права членства. Так похідний спосіб набуття ггава членства на біржі може бути поділений на: 1) набуття членства без

'"межень (повне) у випадках викупу та отримання у спадок; 2)членство

о межене   за   часом   та   повноваженнями   у   разі   оренди   біржового   чи

-окерського місця.

О.О. Іващенко зазначає, що в деяких випадках, біржа дозволяє укладати .: говори новому члену з набуттям членства, лише після того, як новий член

гжі пройде певну підготовку і виявить свою компетентність та наявність

; обхідного рівня навичок ведення біржової торгів. Це обумовлено : -;ансовими спонуканнями, оскільки торгуючі члени біржі можуть завдати ^с:иких збитків як своїм клієнтам, так і біржі в цілому [97, с. 47-48]. Це

.Іоження    є    цілком    виправданим    і    тому    потребує    відповідного

зображення у законодавстві.

Закон України "Про товарні біржі" на відміну від Закону Російської ії від 20 лютого 1992 рокуг'Про товарні біржі та біржову діяльність

1] не розмежовує членів біржі на категорії. Так російське законодавство діляе членів біржі на:

• повних членів - з правом участі у біржових торгах в усіх секціях 
  (відділах,    відділеннях)    біржі    та   на    визначену    засновницькими 
  документами біржі кількість голосів на загальних зборах членів біржі 
  та загальних зборах членів секцій (відділів, відділень) біржі;
• неповних - з правом  участі у біржових торгах у відповідних 
  секціях (відділах, відділеннях) біржі та на визначену засновницькими 
  документами біржі кількість голосів на загальних зборах членів біржі 
  та загальних зборах членів секцій (відділів, відділень) біржі;

 
82

Такий поділ, вочевидь запозичений з американського досвіду, з тією тізницею, що на американських біржах підприємці, які діють безпосередньо : операційній залі та належать до неповних членів поділяються на фізичних :іб, які називаються молодшими або асоційованими членами (аззосіаїе -ІетЬегз) та юридичних осіб, які називаються спеціальними членами (зресіаі -.етЬегз). Досвід існування асоційованого членства запозичений багатьма : бітовими біржами. Так, на австралійських біржах поняття асоційованого -ленства застосовується не відносно до торгівельної секції, а до статусу асника торгів. Біржі Великобританії поділяють своїх членів на три групи, ?крім категорій повних та асоційованих існують місцеві члени, які мають траво вести торгівлю за свій рахунок, за рахунок повних членів біржі та за пхунок інших місцевих членів. При цьому вони не мають права голосу.[1, -4-97].

Таким чином, коло членів окремої біржі не обмежується одним видом і ::дповідно до документів, на підставі яких діє біржа, визначається категорія -.ленів відповідно до якої вони наділяються правами та обов'язками щодо леті у біржових торгах та управлінні діяльністю біржі.

Детально розглянув у своїй роботі проблему біржового посередництва Ю.Чижмарь безпосередньо пов'язуючи членів біржі та біржових ~осередникІв. Так, автор стверджує, що біржовими посередниками в Україні виступають члени біржі. Аргументуючи це положеннями пункту "б" частини 1. статті 15 Закону України "Про товарну біржу", зі змісту якої випливає, що в якості учасника біржового договору визнається виключно член біржі. Цим самим на погляд автора, законодавець усуває право засновників біржі на вибір правової форми біржі і закріплює можливість створення бірж тільки приватно-правової форми, коли учасниками біржової торгівлі виступають тільки члени біржі [100, с. 13]. На підтвердження цього можна навести положення Статуту Луганської агропромислової біржі [93], окрім загального положення, що членами біржі є засновники та прийняті до її складу інші вітчизняні та іноземні юридичні і фізичні особи, які придбали
 

 
83

брокерське" місце, незалежно від їх організаційно-правового статусу, наголошено, що органи державної влади і управління, а також державні • станови /організації/, що повністю перебувають на державному бюджеті, -:е можуть бути членами біржі.

Набуття особою статусу члена біржі наділяє її певними правами. Права -.гена біржі в дослідженнях окремих авторів поділено на два види: майнові та управлінсько-правові [100, с. 12-13]. На наш погляд, більш доцільним є астосування поняття організаційно-управлінських прав, оскільки це -оняття є більш об'ємним за своїм змістом і включає не тільки права, які виникають у процесі управління біржею, а й організацію біржової діяльності в цілому. Ця класифікація може бути застосована також до .укупності обов'язків, які покладаються на учасника біржової діяльності.

При цьому, майновими є права, щодо участі в торгах і укладання на них біржових договорів від власного імені; право отримувати винагороду за - кладення від імені третіх осіб біржових договорів; самостійно чи разом з Іншими членами заснувати на біржі брокерську контору та інші. Також до майнових прав належать право брати участь у розподілі майна біржі при її ліквідації та отримувати певний доход у вигляді комісійних, які стягуються з тих осіб, які не є членами біржі при здійсненні ними купівлі чи продажу Зіржових договорів.

В свою чергу, до організаційно-управлінських прав відноситься: право визначати організаційно-правову структуру біржі та право участі в управлінні товарною біржею; право вирішувати питання про прийняття нових членів біржі та інші. Так, Київська агропромислова біржа надає інформаційно-консультаційні, митні, транспортні, консалтингові послуги Використовуючи поняття організаційно-управлінських прав, до цієї категорії можна віднести право на надання працівниками біржі вказаних видів послуг, які безпосередньо впливають на процес організації ефективної роботи біржі та розширюють коло осіб, які зацікавлені у співпраці з біржею [103].
 

 
84

За цією класифікацією можна поділити практично всі види прав та обов'язків, які можуть бути передбачені для членів біржі статутом та правилами біржової торгівлі для певної біржі. Окрім загально визначених законом прав членів біржі вказаних в Законі України "Про товарну біржу"[25], а саме:

• здійснювати біржові операції на біржі та одержувати за це винагороду;
• брати участь у вирішенні питань діяльності біржі, обирати і бути 
  обраним до її керівних органів;
• здійснювати всі управнення, що випливають із сплати пайового або 
  вступного внеску; користуватися всіма послугами біржі (ст.9 Закону); біржі 
  на власний розсуд закріплюють інші права, які не протирічать законодавству.

Це стосується і комплекс^-ебов'язків, що покладаються на члена біржі 
законом, так згідно статтКІ/О [ ] чл^н товарної біржі зобов'язаний:             І/

додержувати    статуту~^біржі,    біржових    правил    торгівлі,    рішень загальних зборів членів біржі та біржового комітету (ради біржі);

• провадити розрахунки за своїми договорами відповідно до правил 
  біржової торгівлі та своєчасно інформувати біржовий комітет (раду біржі) 
  про зміни у своєму фінансовому становищі, що можуть негативно вплинути 
  на виконання його зобов'язань перед третіми особами та біржею;
• сплачувати членські внески;
• вести    облік    здійснюваних    договорів    за    формою,    визначеною

правилами біржової торгівлі;

• подавати необхідну інформацію контролюючим органам біржі;
• не розголошувати конфіденційні відомості та комерційну таємницю 
  про діяльність біржі.

Зазначені права та обов'язки членів біржі загальні для всіх товарних бірж в Україні. Але аграрні біржі мають свою специфіку обумовлену суб'єктнім складом засновників та членів біржі. 17 листопада 1995 р. за № 916 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову "Про прискорення
 

85

організації біржового ринку сільськогосподарської продукції" [104], якою, зокрема, пунктом 6 визначено, що в складі засновників і членів аграрних бірж повинно бути не менше як половина вітчизняних сільгоспвиробників та представників переробної промисловості.

Закон України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" від 18 січня 2001 вводить офіційне поняття сільськогосподарського товаровиробника, під яким розуміється фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою такої продукції власного виробництва та її реалізацією. В свою чергу сільськогосподарське підприємство визначається як юридична ?соба, основним видом діяльності якої є вирощування та переробка господарської продукції, дохід від реалізації якої становить не менше 50 відсотків загальної суми доходу. До сільськогосподарських підприємств Однесені також фермерські, рибальські та рибницькі господарства [105].

Сільськогосподарські товаровиробники є суб'єктами аграрного права. У -еорІЇ аграрного права особлива увага приділяється внутрішньогосподарським правовідносинам. Так норми аграрного права регулюють відносини членства громадян у колективно-кооперативних утвореннях: майнові, управлінські, трудові та соціальні, ними визначається правове становище суб'єктів Іграрного права, зміст виробничо-господарської та фінансової діяльності, гежим майнових фондів та право самоврядування [ 106, с. 11]. Можна припустити, що окремі норми аграрного права щодо права членства сільськогосподарського товаровиробника можуть бути застосовані до членства - агарній біржі з урахуванням особливостей здійснення біржової діяльності. Таким чином, особливий склад засновників аграрних бірж відрізняє їх від _нших товарних бірж. Це положення потребує закріплення на рівні законів та кодексів. Якщо дивитися з точки зору перспективності прийняття доповнень у Закон України "Про товарну біржу" та прийняття в майбутньому окремого Закону України "Про аграрну біржу", слід зазначити наступне.