В українському законодавстві відсутнє чітке визначення поняття ..брокер", "брокерська контора", норми, які регулюють їх діяльність. Виключно нормами цивільного законодавства щодо посередницької та комісійної діяльності не можливо врегулювати всі аспекти брокерської діяльності. Тому, на наш погляд, з метою дослідження принципів брокерської діяльності на біржі необхідно звернутися до положень локальних нормативних актів, які регулюють відносини між брокерами та біржею. Деякі товарні біржі передбачають функціонування різних категорій брокерських місць. В залежності від категорії придбаного брокерського місця визначаються і повноваження брокерської контори на укладення біржових договорів. Так, на Луганській агропромисловій біржі, згідно Правил біржових торгів цієї біржі, затверджених біржовим комітетом Луганської агропромислової біржі від ЗО липня 1998 року, існують брокерські місця двох категорій: повні брокерські місця (типу "А"); неповні (пільгові) брокерські місця (типу "Б") [111]. Відносно такого поділу, слід зазначити наступне, правила біржової торгівлі бірж, які є членами Національної асоціації бірж України містять фактично однакові положення щодо видів біржових місць. Це пов'язано з тим, що за зразок при створенні регіональних бірж за основу було взято Статут, Правила біржової торгівлі Української аграрної біржі (м.Київ). Тому і брокерські контори діють на різних біржах у відповідності до порядку діяльності на Українській аграрній біржі. [112]. Так, брокерське місце типу "А" дає право брокерській конторі здійснювати повний перелік біржових операцій, передбачених Правилами проведення біржових торгів. На
 

92

Ікриття повного брокерського місця мають право будь-які юридичні особи члени Луганській агропромисловій біржі або їх відокремлені підрозділи, "ґаво на використання повного брокерського місця може бути придбане на період усіх біржових сесій по торгівлі всіма видами біржового товару на "отових, форвардних та ф'ючерсних умовах протягом 180 календарних днів, чикаючи з першої біржової сесії\ що припадає на початок цього періоду, і .лінчуючи  першою біржовою сесією,  що відбувається після закінчення Іього періоду.

Брокерське місце типу "Б" дає право брокерській конторі здійснювати

терації виключно по продажу сільськогосподарської продукції та сировини

гез права здійснення операцій по продажу іншого біржового товару або

^купівлі будь-якого біржового товару. На відкриття неповного (пільгового)

"гокерського місця мають право члени біржі - безпосередні виробники

льськогосподарської продукції та сировини, яка є біржовим товаром. Право

-І використання брокерського місця типу "Б" можна придбати на строк 360

:нів.

Вартість права на використання брокерських місць ^ ЛАТБ в^2003 :тановила:

1. брокерські місця типу "А" - на строк 180 днів - сума, еквівалентна 
   ? 000 доларів США; на строк 360 днів - сума, еквівалентна 10 000 доларів 
   США;
2. брокерські місця типу "Б" - сума, еквівалентна 2000 тисячам 
   доларів США.

Кількість   повних   та   неповних   брокерських   місць   на   ЛАТБ   не

обмежується, на відміну від інших бірж, де. Як правило обмежується кількість пільгових місць. Але при цьому, біржовий комітет по -гедставленню директора біржі може прийняти рішення про тимчасове (до 1 місяців) обмеження кількості нових брокерських місць у зв'язку з .бмеженням площі біржового кільця або не досить повного технічного забезпечення з одночасним прийняттям рішення про шляхи скасування,
 

 
93

ліквідації вказаних проблем. Додатково до вартості права використання біржового місця юридичні особи, які бажають придбати статус члена Луганської агропромислової біржі, сплачують вартість "Комплекту брокера", який складається із вартості методичного матеріалу, перепусток, програмного забезпечення і тому подібне. Поточна вартість цього комплекту визначається директором біржі та затверджується біржовим комітетом.

Брокерська контора має свою внутрішню побудову, яка складається з біржових брокерів, брокерів-агентів, допоміжного персоналу. Основними послугами, які надають брокерські контори, є: купівля-продаж біржових товарів (майнових прав) та страхування (хеджування) біржових договорів, при цьому біржі не беруть участь в управлінні та не вносять пайовий внесок. Діяльність брокерських контор базується на основі договору про брокерське обслуговування, який укладається з продавцями чи покупцями біржових товарів (майнових прав).

Згідно правил встановлених для біржових торгів на різних біржах та статті 16 Закону України "Про товарну біржу" [25] брокери, як представники брокерської контори віднесені до учасників біржових торгів та визначені як фізичні особи, зареєстровані на біржі відповідно до її статуту, обов'язки яких полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони уособлюють, щодо здійснення біржових операцій шляхом підшукування контрактів і поданні здійснюваних ними операцій для реєстрації на біржі. Кількість брокерів визначається біржовим комітетом. Брокер це також- фізична особа, яка діє за дорученням брокерської контори на проведення операцій по купівлі та продажу біржового товару. Вказане доручення повинно бути засвідчено підписом керівника, головного бухгалтера та печаткою брокерської контори та зареєстровано дирекцією біржі у журналі реєстрації брокерів.

В правилах біржової торгівлі зазначається, що брокери вправі пересвідчитися в наявності та якості запропонованого товару, а також у платоспроможності покупця, пропонувати альтернативні умови контрактів та здійснювати будь які інші дії, що не суперечать інтересам клієнтів. Брокерам
 

 
94

лбороняється розголошувати комерційні таємниці щодо здійснюваних за їх -:астю  біржових  операцій  клієнтів,  одночасно обслуговувати  двох,  або і льше клієнтів, інтереси яких суперечать [111].

На   наш   погляд,   зазначені   положення,   а   особливо   вимоги   щодо

втримання  інтересів клієнта,  слід  віднести  не  до  прав  брокера,  а до

:бов'язків та надати їм імперативного характеру з відповідним закріпленням

законодавстві. Зарубіжна практика свідчить про те, що існує навіть, так

ьаний   "Моральний   Кодекс   брокера"   положення   якого   побудовані   на

ггальнолюдських цінностях та розрахований не тільки на брокерів, а й

:лужбовців біржі та брокерських контор [113, с. 76]. Особлива увага має бути

"риділена захисту прав клієнта. Так необхідно щоб в правилах біржової

торгівлі передбачалась відповідальність брокерів за такі дії, як: розкриття чи

розголошення розпорядження клієнта, торгівля з самим собою без переходу

Ірава власності; приховування, додержання членом біржі від відкритого

глнку будь-якого розпорядження (доручення) на договір чи його частини для

зручності   іншого  члена;   купівля   або  продаж  одночасно  по  заздалегідь

узгодженій ціні; торгівля брокером за власний рахунок по ціні ринку або по

запропонованій    клієнтом    ціні   до   виконання    розпорядження    клієнта;

невиконання вимоги переконатися у точності реєстрації службовцями біржі

ціни договору;  порушення  черговості виконання  замовлень клієнтів,  що

мають рівні умови.

За виконання доручення брокерська контора вправі отримати винагороду, розмір якої передбачається договором. Нажаль, законодавством чітко не визначено види та межі відповідальності брокерської контори.

Тому вкрай важливо враховуючи специфіку роботи брокерів та велику вірогідність нанесення майнової шкоди третім особам, закріпити та визначити їх статус на законодавчому рівні. Тому до статті 16 Закону України "Про товарну біржу" необхідно внести доповнення, які будуть передбачати повну матеріальну відповідальність брокерів за збитки, невиправдані витрати, не отриманий прибуток, неналежне виконання своїх
 

 
95

зобов'язань, за пред'явлення неповних, неправдивих відомостей, за відмову або ухилення від оформлення та реєстрації біржового договору у вигляді штрафів, неустойки, анулювання укладеного договору та, як крайнього заходу позбавлення права участі у біржових торгах.

Особливим учасником біржової торгівлі виступає маклер. В англомовних країнах та Росії (з 1990 року) ця особа іменується брокером [114, с.350]. На сьогоднішній день маклерами називають офіційних осіб біржі, призначених біржовим комітетом, та до функції яких входять: проведення торгів у торговій секції, здійснення нагляду за діяльністю учасників біржових торгів під час роботи біржового засідання, фіксування усної згоди сторін на укладення договору, фіксування цін укладених договорів, повідомлення реєстраційного та котирувального бюро біржі про ціни укладених в торговій секції договорів тощо [115, с. 65].

Приватно-правовий характер українських товарних бірж обмежує участь у біржових торгах ділерів, самостійних брокерів, постійних та разових біржових учасників [100, с. 13]. Тобто законодавство не заперечує існування такої категорії, як "біржовий відвідувач", але обмежує їх участь у біржовій торгівлів "відвідувачам заборонено прямо або безпосередньо втручатися в хід біржових торгів" (пункт 3.4. Типових правилах біржової' торгівлі сільськогосподарською продукцією [79]).

Дещо по-іншому вирішено питання відносно відвідувачів у законодавстві Росії. Так сттаття 21 Закону Російської Федерації "Продтовари і біржітабіржову діяльність" [81 ] .проголошує, що під відвідувачами біржових торгів розуміються юридичні та фізичні особи, які не є членами біржі та мають згідно установчих документів біржі право укладати біржові договори. Відвідувачі торгів можуть бути постійні та разові.

Також законом встановлено, що чисельність постійних відвідувачів не повинна перевищувати тридцять відсотків від загальної кількості членів біржі. Відносно разових відвідувачів вказано, що вони мають право на укладання угод тільки з реальним товаром, від свого імені та за власний
 

 
96 рахунок.

До недоліків українського законодавства слід віднести відсутність чіткого визначення самостійного брокера. Як зазначають окремі автори, самостійний брокер - це біржовий посередник, який від імені третіх осіб і за їх рахунок укладає біржові договори. Відмінність між самостійним брокером і членом біржі полягає у тому, що самостійний брокер не є засновником біржі, не володіє майновими та управлінськими правами щодо товарної біржі. Самостійний брокер вправі брати участь у біржових торгах за умови одержання дозволу вищого органу управління товарної біржі та сплативши встановлену на біржі плату [100, с. 14].

Введення на законодавчому рівні поняття разових та постійних відвідувачів, сприятиме, розв'язанню проблеми визначення біржових посередників, та яка є вкрай актуальною як для біржового ринку в цілому, так і для аграрних бірж, зокрема.

Біржова практика показує, що в якості біржових відвідувачів, як правило, виступають великі виробники, або споживачі біржових товарів, які постійно здійснюють операції з певним видом товаром. Особистою участю в торгах вони зменшують склад витрат, пов'язаних з обігом товарів у цивільному обороті.