5.  Слід визначити повноваження спостережної ради та пропонується 
зазначити, що спостережна рада обирається загальними зборами не з членів 
5 іржі у складі голови спостережної ради та мінімум двох членів. У разі 
виявлення порушень спостережна рада виносить пропозиції про застосування 
:анкцій до порушника на загальні  збори біржі  або біржовий  комітет в

алежності від їх компетенції.
 

 
76

6.  Окремої уваги заслуговує біржовий арбітраж. Доцільно зобов'язати 
:<ожну біржу розробити  та затвердити окреме  положення  про  біржовий 
.гбітраж та порядок розгляду спорів. У ньому повинно бути передбачено 
порядок призначення арбітражу, термін на який він призначається. Також 
-еобхідно визначити санкції, що застосовуються у разі невиконання рішення 
гіржового арбітражу до члена або брокера. При цьому, рішення біржового 
арбітражу, яке стосується умов, виконання біржового договору чи санкцій за

ого  порушення,  може бути  оскаржене у суді,  господарському суді  на л пальних підставах.

7. Визначити підстави діяльності, склад та повноваження котирувальної 
омісії. До прав та обов'язків комісії входить: складання біржових бюлетенів

_.н на продукцію, заявки про попит і пропозицію та інші відомості; нагляд за ;зоєчасним наданням брокерами, членами та відвідувачами біржі відомостей ~ро укладені за їх участю договори; надання інформаційно-довідковому поділу інформації про ціни і кон'юнктуру щодо товарів, які не включені в отирування цін; надання біржовому комітетові пропозицій про зміни або сповнення до порядку котирування чи зміни форм бюлетеня, а також про . :особи та засоби його публікації. Котирувальна комісія разом з -гюітражною комісією встановлює рівень ціни у разі виникнення спірних вітань.

8.  Особлива увага повинна бути  приділена регламентації діяльності 
Ірахункової    (клірингової)    палати.    Так,    необхідно    зазначити    ким

Епконуються   функції   розрахункової   палати   та   визначити   особливості "доведення розрахунків по окремим видам біржових договорів.

9. Необхідно навести перелік інших комісій та відділів, що створюються 
-.а біржі та зазначити, що при необхідності можуть бути створені інші органи 
"95, с. 59-80]. Комісія з торгової етики забезпечує дотримання товарними 
"іржами встановлених правил діяльності і насамперед з біржової торгівлі. 
Лри детальній регламентації діяльності  цієї комісії у правилах біржової 
торгівлі   доцільно   було   б   передбачити   обов'язки   членів   комісії   щодо
 

 
77

проведення систематичної атестації постійних учасників торгів з метою вдосконалення їх навичок ведення торгів у біржовій залі та підвищення рахового рівня.

Комісія з прийому нових членів аналізує фінансово-господарську діяльність нових членів, які бажають стати членами біржі.

Експертне бюро здійснює експертну оцінку умов купівлі-продажу товарів, а також експертизи та консультації з техніко-економічних характеристик товарів, якими торгують на біржі. Основні функції експертного бюро: визначення якісних характеристик товару, його виду, походження, стану на момент експертизи; встановлення приблизної вартості товару; консультації із загальних та спеціальних питань у спірних випадках; гозробка біржових стандартів, типових біржових контрактів; реєстрація, тобто прийняття до обігу і котирування товарів на біржі. Висновки експертного бюро розглядаються лише як компетентна думка та не мають сили остаточного рішення, це надає можливість у випадку непогодження з висновком оскаржувати його у судовому порядку.

Інформаційно-довідковий відділ забезпечує членів та відвідувачів біржі :нформацією про кон'юнктуру біржових товарів та умови торгівлі на біржі.

Може бути також створений видавничо-статистичний відділ та відділ технічних засобів, програмного забезпечення, відділ ярмарків та аукціонної торгівлі та відділ зовнішніх зв'язків.

У структурі біржі доцільно створювати комітети по стандартам та якості, який розробляє та контролює біржові стандарти, проводить експертизу біржових товарів. До обов'язків членів цього комітету віднесено визначення якості товару, його походження, надання консультацій з питань пов'язаних зі стандартами та якістю продукції. Саме для аграрних бірж діяльність цих комітетів є вкрай важливою. Це обумовлено запровадженням нових стандартів щодо визначення класу основного біржового товару пшениці та низькими якісними показниками продукції сільського господарства. Оскільки товаровиробники знаходяться у важких економічних
 

 
78

) мовах, технологія виробництва сільськогосподарської продукції зрушується у зв'язку з недостатністю необхідних добрив та техніки і як т-езультат - продукція вкрай низької якості. На підтвердження цього можна -звести статистику, яка свідчить про те, що великий відсоток реалізованого -ерез мережу аграрних бірж зерна, складає фуражне зерно. У 2002 договори а внутрішніми контрактами на зернові становили 73,4 %, з них 38,3% -;?нофуражні [96, с. 509].

Створення зазначених підрозділів передбачено на світових біржах. Але

:- українській біржовій практиці така велика кількість комісій та комітетів у

.тоуктурі бірж не набула поширення, і це є виправданим. Водночас, слід

о> важити, що доцільним є застосування досвіду функціонування комітетів з

зозгляду питань правового характеру. Наприклад консультаційного бюро з

'-'тань    оподаткування    чи    правового    бюро.    Оскільки    національне

ахонодавство характеризується динамічним розвитком та досить об'ємною

-: омативною    базою,    функціонування    таких    структурних    підрозділів

вбачається виправданим.

10. Стаття 12 Закону України "Про товарну біцжу" [ І^зазначає, що з І/ -гацівниками біржі, які працюють за наймом, за згодою сторін можуть оадатися трудові контракти. Додатково слід зазначити, що працівники т.ржІ не мають права отримувати винагороду у будь-якому виді від членів г.ржі або їх клієнтів. Іноземні фахівці залучаються до роботи на біржі на -.дставі контракту, що укладається з кожним фахівцем.

Розкриваючи питання щодо прав та обов'язків учасників біржової ;.яльності на аграрній біржі, слід зауважити, що Закон України "Про товарну г:ржу" закріплює права та обов'язки лише членів біржі.

Поняття "учасники біржової діяльності" є більш  широким за своїм

містом, ніж "учасники біржової торгівлі" та "члени біржі". Так, згідно

ггатті 8 Закону України "Про товарну біржу" [25], членами товарної біржі є

.:сновники, а також прийняті до її складу згідно із статутом біржі вітчизняні

та іноземні юридичні і фізичні особи.
 

 
79

Учасниками біржової торгівлі слід вважати членів біржі, брокерів, які мають право здійснювати біржові операції та маклерів. Учасниками біржової діяльності, на наш погляд, можна вважати не тільки всі вищезазначені особи І також працівників біржі та колегіальні органи, які створюються на біржі та безпосередньо сприяють її діяльності, це -- загальні збори членів біржі, біржовий комітет (рада), виконавча дирекція (в тому числі директор), ревізійна комісія, та інші.

Права та обов'язки учасників біржової діяльності знаходяться у 5езпосередньому зв'язку з порядком створення цих суб'єктів та /собливостями їх діяльності. Тому в цьому підрозділі розглядаються як взаємопов'язані елементи умови виникнення та діяльності учасників "іржової діяльності та їх права і обов'язки.

Згідно законодавства, біржа статутом встановлює порядок прийняття у

члени біржі та вибуття із складу її членів. Тобто, шляхом прийому в члени

"іржі відбувається набуття членських прав. Сама процедура прийому в члени

?іржі   детально   розглядається   переважно   в   економічній   літературі,   так

лгальний порядок прийняття до складу членів біржі розлядують в своїх

гоботах провідні українські та російські вчені-економісти О.Сохацька [3],

'.Іващенко [97], Б. Дмитрук [50], Н. Солодкий [20], О. Дегтярьова [1] та

-;ші. Окремі правові питання, що стосуються набуття права членства на

5іржі свого часу досліджувалося такими авторами, як К. Дудорова [98],

Ь.Ткаченко [99], Ю.Чижмарь [100 ] та інші.

На практиці набуття членства на біржі пов'язано з проходженням певної процедури, яка насамперед полягає у моніторингу фінансового стану претендента у члени біржі та отриманні рекомендацій від осіб, які вже є членами біржі. Рішення про прийняття до членів біржі, або про відмову після розгляду наданої заяви та інших документів, як правило, приймає вищий орган біржі (загальні збори біржі).

Як зазначає Ю.Чижмар, існують два способи набуття статусу члена "оварної біржі. Перший, так званий "первісний", полягає в тому, що особа
 

 
80

бере пайову участь у формуванні майна біржі при її створенні. Пайовий внесок на підставі частини 1 статті 13 Закону України "Про господарські товариства" [101] може виступати в грошовій, натуральній та будь-якій іншій передбаченій законом формі. Розмір пайових внесків затверджують установчі збори товарної біржі і він є фіксованим та незмінним.

Другий спосіб - - "похідний" полягає у відчуженні членства одного з діючих членів, і найчастіше це відбувається шляхом викупу. Інколи це здійснюється через отримання біржового місця у спадщину. Вартість біржового місця (членства) залежить від кількості членів біржі та об'єму біржових операцій, які на цій біржі здійснюються [102, с. 161]. На практиці :асновник біржі автоматично набуває статус члена біржі на підставі знесення пайового внеску до статутного фонду біржі без додаткової оплати вартості "біржового" місця та строкових обмежень. Придбання "брокерського" місця, є підставою для прийняття до складу членів біржі. Пункт 4.2. Статуту Луганської агропромислової біржі [93] наголошує: "Номінальна вартість "брокерського" місця дорівнює номінальній вартості .біржового" місця. Всі члени біржі, незалежно від того чи є вони

асновниками, чи прийняті до біржі після її заснування, мають рівні права і несуть рівні обов'язки. Одне "біржове" або "брокерське" місце надає право одного голосу на загальних зборах членів біржі". Таким чином ототожнюються поняття "брокерське місце" та "біржове місце". Членство на _ій біржі поділяється на: постійне (для власників "біржових" та "брокерських" місць) та строкове (у випадку оренди "біржового" або

брокерського" місця).

Строкове членство надає всі права члена біржі крім прав управління справами біржі. Член біржі, який повністю сплатив пайовий або вступний знесок, може здавати в найм свої членські права ("біржове" або "брокерське" місце), а також продавати їх. При цьому він зобов'язаний сповістити про це біржовий комітет і зареєструвати цей договір на біржі. За укладання відповідних договорів член біржі сплачує збір у розмірі, визначеному
 

81