В.О. Образцов і В.Г. Танасевич визначили поняття слідчої ситуації[23] як "обстановку в кримінальній справі, що склалася при її порушенні або на якомусь етапі розслідування, що характеризується джерелами, змістом, обсягом наявної інформації про обставини злочину і особу (осіб), які його вчинили, результатами її реалізації, організаційними, управлінськими, інтелектуальними, технічними та іншими можливостями слідства; сприйнята і оцінена його учасниками з метою визначення на цій основі чергових задач розслідування, засобів, прийомів, методів і умов їх оптимального рішення" [232][24].

З погляду О.Н. Колесніченка і В.О. Коновалової, слідча ситуація — це характеристика положення розслідування злочину, обумовлена наявністю (відсутністю) доказової і оперативно-розшукової інформації про обставини предмету доказування, і компоненти криміналістичної характеристики, що обумовлює систему безпосередніх задач і напрямків розслідування [141][25].

У 1985 році В.О. Образцов визначив слідчу ситуацію "як сформований на визначений момент стан розслідування, що характеризується рівнем рішення його задач і обумовленою даним рівнем програмою подальшої діяльності слідчого у кримінальній справі" [231][26].

На думку Г.Ю. Жирного, слідчі ситуації відображують стан розслідування на різних його етапах. Обсяг і характер інформації (доказів і непроцесуальних даних), що складає сутність слідчої ситуації, визначають напрямок розслідування, висування версій, вибір слідчих дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів, необхідність здійснення тактичних операцій [103][27].

Висловлено думку про те, що при визначенні структури слідчої ситуації стосовно первинного етапу розслідування розкрадань важливо враховувати: характер джерела інформації про злочин, характер змісту інформації про злочин, обсяг інформації про злочин, поінформованість зацікавлених осіб про те, що правоохоронні органи мають інформацію про злочин, характер пояснень зацікавленими особами сформованих обставин. Причому перші три елементи розглядаються як основні, оскільки вони складають інформаційну базу слідчих ситуацій [136][28].

Слідча ситуація розглядається як уявна динамічна інформаційна система, що відображає сукупність даних про факти, що мають істотне значення у з'ясуванні характеру події, що відбулася, і оцінки стану розслідування в сучасний момент для визначення його ходу і стану в майбутньому [72][29].

Слідча ситуація - на думку А.В. Дулова — це наявна на визначений момент розслідування сукупність істотних факторів, що характеризують обставини розслідуваної події, зв'язки й елементи, що складають її структуру [178][30].

Найбільш повно інформаційну сутність слідчої ситуації, що визначає стан розслідування, викладено в роботі В.О. Коновалової: "Сукупність доказової інформації на визначений період розслідування і складає слідчу ситуацію. Процесуальний і непроцесуальний характер наявної інформації про злочин визначає ситуацію як кримінальну (дослідчу) і слідчу, що виникає тоді, коли порушено кримінальну справу і має місце ряд доказів, що складають положення розслідування на визначений момент. У цьому плані ситуація, що має місце, й іменується слідчою" [147][31].

Третя група визначень слідчої ситуації містить положення, відповідно до якого сутність слідчої ситуації складають обстановка і стан розслідування.

В одному з перших визначень такого роду відзначалося, що слідчою ситуацією охоплюється об'єктивно повторюване положення в процесі розслідування, обумовлене фактичними даними, що визначає процес виявлення, збирання доказів [155][32].

З погляду М.О. Селиванова, поняття слідчої ситуації виражає обстановку розслідування, що склалася до визначеного моменту. Інакше слідчу ситуацію можна визначити як суму значимої для розслідування інформації, що приймається до уваги поряд із джерелом її одержання [254][33]. Надалі зазначений автор підтвердив свою позицію по даному питанню [258][34].

Відоме визначення, у якому під слідчою ситуацією розуміється "сформоване на даний момент розслідування положення (обстановка), що характеризується, з одного боку, станом слідства у справі, а з іншого — об'єктивними і суб'єктивними умовами, в яких воно здійснюється і оцінка якого дозволяє правильно визначити і оптимально вирішити чергові задачі розслідування" [13][35].

На думку М.П. Яблокова, "фактичні обстановки в повному їх обсязі (зовнішні і внутрішні), що складаються в ході розслідування в цілому, при окремих слідчих діях, а рівно і в процесі тактичних операцій, відносяться до числа слідчих ситуацій" [302][36], що автор через різнорідність змісту і спрямованості розділяє на ситуації слідчих дій (ситуації тактичних операцій) і ситуації розслідування (стратегічні слідчі ситуації). Слідчі ситуації, що визначають зовнішню і внутрішню обстановку якогось моменту, фрагмента (етапу) розслідування в цілому, або фактичний стан в ході стратегічної операції, значно ширше тактичних за своєю фактичною базою і за роллю, що вони грають у розслідуванні. Вони характеризують сформований стан речей (стан розслідування або операції в цілому) з позицій своєрідності навколишньої дійсності, результативності та ефективності всієї проробленої слідчої, оперативно-розшукової та іншої роботи до якогось конкретного моменту [302][37].

У спільній роботі О.М. Васильєва і М.П. Яблокова слідча ситуація розуміється як система обставин, що включає матеріальну обстановку події, взаємини осіб, які беруть участь у розслідуванні, і органів, інформацію про способи підготовки, вчинення і приховання злочину, наявні докази в справі, відомості про підозрюваних і потерпілих, задачі, що виникають і обумовлюють вибір тієї або іншої слідчої дії, тактичного прийому або тактичної операції. Автори вказують, що "під слідчою ситуацією в методиці розслідування окремих видів злочинів (ситуацією розслідування) доцільно розуміти фактичне положення, що складається на визначений момент розслідування або перед його початком, що характеризує всю слідчу своєрідність даного моменту й обумовлене сукупністю доказової, оперативно-розшукової, процесуально-тактичної, методичної, організаційно-технічної та іншої значимої для розслідування інформації" [51][38].

З погляду В.П. Бахіна, слідча ситуація може бути визначена як сукупність даних про подію злочину і обставини, що характеризує умови (обстановку) його розслідування на конкретному етапі, що обумовлюють вибір засобів і методів встановлення істини у справі [14][39].

Слідчу ситуацію розуміють також "як проблемний стан розслідування, що склався на певному його етапі. Це обстановка на момент розслідування або та криміналістична інформація, якою володіє слідчий. Ситуація весь час змінюється, тому її називають динамічною моделлю. Слідчі ситуації можуть бути загальними для розслідування в цілому і окремими стосовно певних задач розслідування, його етапів, окремих епізодів та слідчих дій" [133][40].

М.І. Порубов, відносячи слідчу ситуацію до елементів криміналістичної тактики, визначає її як конкретну обстановку розслідування, "особливості якої обумовлюються сукупністю обставин вчинення злочину й умовами його розслідування; сукупністю інформаційних даних про подію злочину, що обумовлюють шляхи і способи його розслідування на конкретному етапі" [239][41].

Відомі й інші визначення слідчої ситуації даної групи, що характеризуються численними умовами усілякого плану: інформаційного, організаційно-технічного та ін. [40][42].

Л.Я. Драпкіним сформульоване визначення слідчої ситуації, під якою розуміється "інформаційна система (сукупність даних), що відображає з різним ступенем адекватності інформаційно-логічний, тактико-психологічний, тактико-управлінський і інформаційний стан розслідування, що реально склався у кримінальній справі і характеризує сприятливу або несприятливу обстановку розслідування" [96][43].

Слідчу ситуацію розглядають і як закінчену модель, що включає наступні компоненти: доказову інформацію, орієнтуючу інформацію, припущення про перспективи одержання додаткової інформації; відомості про поводження учасників процесу розслідування, припущення про можливу протидію і про те, яким чином це поводження може вплинути на хід розслідування; дані про резерви, кошти, науково-технічні і організаційні можливості, а також час, який має в розпорядженні слідчий [265][44].

Т.С. Волчецька, досліджуючи питання ситуаційного моделювання, визначає ситуацію "як складне системно-структурне утворення, кожен елемент (чи частина елемента) якого в конкретному випадку має свою роль, значення, свої взаємини з іншими елементами. Взаємодія складових ситуації або елементів її частин — результат прояву дій будь-якої природи, що є, так би мовити, "пружиною", що приводить у дію всі ситуаційні компоненти, які без цього механізму "мертві". Якщо характеристику всіх елементів ситуації (без механізму) можна порівняти з одномоментною фотографією ситуації, то укупі з механізмом — це вже взаємозалежні "кінокадри" події" [64][45] — у такому розумінні виявляється вплив методів моделювання, а "саме механізм дії і обумовлює розвиток ситуацій, сприяє її генезису, створюючи з окремих ситуацій подію в цілому та її наслідки" [64][46].

Пізніше Т.С. Волчецька визначає слідчу ситуацію як сформоване на конкретний момент розслідування положення, що характеризується:

станом слідчої обстановки;

ступенем пізнання кримінальної ситуації;

тактико-процесуальними особливостями слідства;

психологічними його особливостями;

планово-організаційним забезпеченням слідчої діяльності.

Виходячи з цього слідча ситуація визначається як ступінь інформаційної поінформованості слідчого про злочин, а також стан процесу розслідування, що склалося на будь-який визначений момент часу, аналіз і оцінка якого дозволяють слідчому прийняти найбільш доцільні у справі рішення [63][47].

Особливим підходом до визначення поняття слідчої ситуації відрізняється позиція В.О. Образцова, який у 1995 році сформулював визначення: "під слідчою ситуацією розуміється сукупність сформованих на визначений момент розслідування обставин, що повинні враховуватися при розробці і реалізації програми подальшого розслідування" [164][48].

Дане визначення у зв'язку з переходом автора до концепції пошуково-пізнавальної діяльності було змінено: "Під криміналістичною ситуацією розуміється сукупність сформованих на визначений момент практичного слідознавства обставин, що повинні брати участь при розробці і реалізації програми подальшого пошуку і пізнання" [164][49].