Досліджуючи в цілому ситуаційний підхід до розслідування злочинів, Г.А. Матусовський указує, що: "Поняття слідчої ситуації можна розглядати в двох аспектах, один з яких охоплює стан самого розслідування на даному етапі і має, так би мовити, внутрішній характер, інший містить сукупність умов, за яких відбувається в даний момент процес розслідування, і носить певний зовнішній характер" [181][50].

Таким чином, аналіз публікацій по розглянутій проблемі дозволяє структурувати їх і відобразити у вигляді табл. 1.1.

Таблиця 1.1. Співвідношення понять "слідча ситуація", "обстановка розслідування" і "стан розслідування"

1) слідча ситуація =

обстановка розслідування

——

——

2) слідча ситуація =

——

——

стан розслідування

3) слідча ситуація =

обстановка розслідування

+

стан розслідування

Слід зазначити ряд визначень слідчої ситуації, що відрізняються від приведених вище.

Д.А. Турчин вважає, що "слідча ситуація - це одномоментна криміналістична характеристика злочину на визначеному етапі її розвитку … є апарат, один з засобів пізнання злочину" [270][51]. З погляду В.Л. Васильєва "поняття "слідча ситуація" є часткою використовуваного в психології терміна "задача", у якій є мета, поставлена у визначених умовах, і відсутні очевидні способи її досягнення. Поводження слідчого — це послідовний вибір варіантів дій в установлених законодавцем межах" [52][52].

Поряд із приведеним вище аналізом думок учених здійснено анкетування двохсот практичних працівників [53] з метою з'ясування їх уявлень про сутність і поняття слідчої ситуації. У зв'язку з цим в анкеті були запропоновані основні варіанти сформульованих у криміналістиці визначень поняття слідчої ситуації, що відповідають виділеним вище (при класифікації концептуальних поглядів учених) групам визначень поняття слідчої ситуації.

При узагальненні результатів даного опитування слідчих була використана система оцінок ставлення слідчих до даних визначень слідчих ситуацій з використанням системи балів [285][54]. Розрахунки середнього бала думок респондентів у кожній групі визначень провадилися за формулою середнього арифметичного:

                Оцінка(0)*Кількість респондентів + ... + Оцінка(10)*Кількість респондентів

Середній бал = —————————————————————————————————————      (1.1)

                                                                   Загальна кількість респондентів

У результаті були отримані наступні дані: по першій групі середній бал — 4,92; по другий — 3,79; по третій групі середній бал склав 6,33[55].

При цьому також враховувалося, що власну думку (запропонували свій погляд на поняття слідчої ситуації) висловили 25 респондентів.

Групи за стажем респондентів складають: до 5 років — близько 44%; від 5 до 10 років — близько 20%; від 10 до 15 років — 21%; 15 років — більш 14% відповідно від загального числа опитаних.

Проведене інтерв'ювання слідчих, що здійснювали розслідування, і прокурорів, що здійснювали нагляд за дотриманням законів органами, що проводять досудове слідство у ряді справ про вбивства, зґвалтування та інші злочини, вивчених у ході дисертаційного дослідження, показало, що зазначені особи поняття складної слідчої ситуації у значній мірі пов'язують з несприятливими умовами, які складаються на окремих етапах розслідування або в цілому супроводжують його. Труднощі, що трапляються при провадженні окремих слідчих дій, зазначені респонденти розглядають як звичайні утруднення в розслідуванні, які однак входять до загальної системи несприятливої ситуації розслідування в цілому.

Аналіз результатів опитування і інтерв'ювання слідчих показує, що найбільш прийнятною для респондентів виявилася позиція, відповідно до якої слідчу ситуацію варто розуміти в двох аспектах: один із них охоплює стан самого розслідування на даному його етапі і має внутрішній характер; другий — містить сукупність умов, у яких у даний момент відбувається процес розслідування, і носить зовнішній характер.

Узагальнення отриманих даних показує також, що визначення поняття слідчої ситуації в криміналістиці і практичній діяльності нерідко трактується ширше семантичного значення слова "ситуація" (прямий переклад слова з латинського (situs — стан) на українську (російську) мову: ситуація — умови (условия)) і придбало значення специфічної характеристики процесу розслідування злочинів.

Слід зазначити, що слово "ситуація" (франц. - situation - стан) розуміється також як сукупність умов і обставин, що створюють визначене положення [260][56].

Для повного з'ясування сутності слідчої ситуації необхідно виходити з двох взаємозалежних факторів — об'єктивного і суб'єктивного.

Т.С. Волчецька вважає, що "виявляючи сутність ситуації, варто чітко розрізняти об'єктивний зміст ситуації і суб'єктивне значення ситуації, що додається їй суб'єктом у залежності від його поглядів, досвіду, нахилів, характеру, оскільки досить часто об'єктивний зміст ситуації може досить сильно відрізнятися від того, як її сприймає суб'єкт, що пізнає. Однак у будь-якому випадку не слід упускати з виду те, що в остаточному підсумку суб'єкт виходить не з того, яка ситуація є реальною, а з того, як він її сприйняв і оцінив" [63][57].

На думку В.О. Коновалової, "найбільш правильним при визначенні слідчої ситуації є ігнорування оцінного суб'єктивного моменту, що належить слідчому, тому що оцінка суть суб'єктивне розуміння обстановки і цінності наявної інформації, що не впливає на об'єктивне існування оцінюваного і різне тлумачення сутності і характеристик наявного комплексу доказів" [147][58]. І далі в зв'язку з цим В.О. Коновалова висуває дуже важливе положення про те, що "слідча і судова практика знає значне число помилок, що є наслідком неправильного формування версій як результату помилкових оцінок окремих доказів і слідчої ситуації в цілому. Це ще раз доводить те положення, що слідча ситуація — категорія, що існує незалежно від оцінок і суб'єктивно інтерпретується. Більше того, термін "слідча ситуація" може бути замінений на термін "ситуація розслідування", який менш тягнеться до суб'єкта "слідчий" [147][59].

Аналізуючи дві приведені позиції, можна прийти до висновку про необхідність подвійного підходу до оцінки об'єктивного і суб'єктивного факторів у розумінні сутності слідчої ситуації:

1. як попередньо об'єктивно сформованого явища;
2. як явища, суб'єктивно сприйнятого та оцінюваного в ході розслідування.

У дослідженні криміналістичної сутності слідчої ситуації необхідно з'ясувати її структуру.

У криміналістичній літературі це питання висвітлюється в полемічному плані [74, 66][60] й основні положення структури слідчої ситуації розглядаються як сполучення різних компонентів (психологічного, інформаційного, процесуального, тактичного, матеріального і організаційно-технічного характеру), що складають зміст слідчої ситуації [17][61].

Аналіз зазначених положень дає підстави для їх розвитку і розгляду слідчої ситуації як явища, що має складну структуру, яка відображує його багатофакторний характер.

Відповідно до цього, слідчу ситуацію доцільно розглядати під кутом зору структури, що складається з таких компонентів:

1. кримінально-правового;
2. кримінально-процесуального;
3. криміналістичного;
4. логічного моделювання;
5. соціологічного;
6. психологічного.

1) Кримінально-правовий компонент слідчої ситуації відображає в ній особливості виду розслідуваного злочину, кваліфікованого по відповідній статті (статтям) КК і специфіку процесу його кваліфікації, розмежування складних складів злочину.

2) Кримінально-процесуальний компонент слідчої ситуації обумовлений нормами КПК, які визначають фактори, що впливають на її формування:

• учасники процесу (норми КПК, що регламентують процесуальний статус, права й обов'язки осіб, що беруть участь у кримінальній справі);
• процесуальний порядок провадження у справі;
• процесуальні документи (норми КПК, що регламентують порядок складання і зміст процесуальних документів, наприклад протоколів окремих слідчих дій);
• докази, зібрані у визначеному законом порядку.

3) Криміналістичний компонент слідчої ситуації є визначальним і характеризується двохелементним складом:

а) стан розслідування:

• система встановлених обставин злочину, що відповідають криміналістичній характеристиці (у порядку норм КПК, що визначають предмет і норми КК, відповідно до яких порушено кримінальну справу, провадиться розслідування);
• рішення, прийняті в даній ситуації;

б) обстановка розслідування як джерело і рівень:

• взаємодії правоохоронних органів;
• забезпечення доказами;
• оперативно-розшукового (орієнтовного);
• нормативно-правового;
• наукового;
• організаційного;
• матеріально-технічного;
• комунікаційного.

4) Соціологічний компонент слідчої ситуації включає:

• використання соціологічних моделей для з'ясування процесів зміни елементів слідчої ситуації і керування ними;
• вплив елементів загальної соціальної ситуації на фактори, що діють при формуванні і вирішенні слідчої ситуації.

5) Психологічний компонент слідчої ситуації містить:

• наявність специфічних умов, що призводять до психологічного впливу на слідчого, емоційного перевантаження (обмеженість строків розслідування, порушення строків розслідування, наявність у провадженні в слідчого декількох кримінальних справ, що вимагають швидкого вирішення, протидія з боку зацікавлених осіб, нестача інформації);
• специфічні умови, що впливають на психологічний стан інших учасників процесу, а також обставини, що виникають унаслідок їх особистісних особливостей;
• систему видів і вирішень психологічних задач, різних протиріч, що виникають у рамках ситуації (наприклад, установлення причин і локалізація міжособистісних протиріч) [53][62].

6) Компонент логічного моделювання слідчої ситуації містить: