Для підвищення ефективності діяльності дільничних інспекторів міліції по охороні громадського порядку і боротьбі з правопорушеннями важливо залучати сили громадськості. В минулому було накопичено значний досвід по використанню громадського впливу на правопорушників. Поєднання такого впливу із застосуванням заходів адміністративного примусу завжди давало добрі результати. Поряд із старими формами взаємодії дільничних інспекторів міліції і громадськості останнім часом виникають нові, більш сучасні форми: загони самоохорони, варти порядку, козацькі підрозділи, робітничі загони сприяння міліції та ін. Однак необхідно додати зусиль для збереження тих форм участі громадян в охороні правопорядку, які вже існують, і в першу чергу - добровільних народних дружин.

 Однією з існуючих проблем вдосконалення правового регулювання є проблема  правозастосовчої діяльності державних органів взагалі і органів внутрішніх справ, зокрема.

Основним завданням органів внутрішніх справ є забезпечення реалізації суб'єктивних прав та юридичних обов'язків громадян. Громадяни України, особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території мають право звернутися до державних органів, відповідно до їх функціональних обов'язків, із зауваженнями, скаргами та пропозиціями про їх статутну діяльність з заявою або клопотаннями щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Ст. 3 Закону України "Про звернення громадян" передбачає, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги [43].

Розгляд звернень і особистий прийом громадян є важливою ділянкою роботи органів внутрішніх справ, засобом отримання інформації, однією з форм зміцнення і розширення зв'язків з громадськістю. Право розгляду звернень громадян є у більшості посадових осіб органів внутрішніх справ. Особливе місце щодо реалізації цього права займають дільничні інспектори міліції.

На нашу думку, вказаний закон та вище зазначена Інструкція про порядок розгляду пропозиції, заяв, скарг, і організації особистого прийому громадян в органах внутрішніх справ, внутрішніх військах, вищих закладах освіти, установах, організаціях і на підприємствах системи МВС України, не враховують специфіку роботи дільничних інспекторів міліції, що є підставою для розробки пропозицій щодо їх вдосконалення. Практика застосування законодавства щодо правового регулювання розгляду звернень громадян зумовлює доцільність надання права дільничним інспекторам міліції приймати рішення щодо них, особисто підписувати висновки і відповіді заявнику, що значно поліпшило б роботу органів внутрішніх справ в цілому і дільничних інспекторів міліції зокрема.

Можна погодитись з тим, що заяви, які надійшли від певних категорій громадян (народних депутатів, Героїв Радянського Союзу, інвалідів Великої Вітчизняної війни і т. ін.) розглядаються першими керівниками державних органів особисто. Доцільним, на наш погляд, був би розгляд заяв керівником і в тих випадках, коли він вважає особисто розглянути заяву і підписати відповідь заявнику. Але заяви громадян, які не потребують особистого втручання керівника і заяви, що надійшли на ім'я конкретної посадової особи, наприклад, дільничного інспектора міліції, на нашу думку, можуть розглядатися особою, на ім'я якої адресована заява, тобто дільничним інспектором міліції, за умови, що це є його компетенцією. Особливо, якщо письмова заява подана дільничному інспектору під час особистого прийому громадян. Діюча Інструкція, що регламентує порядок розгляду звернень громадян, передбачає право особистого прийому громадян керівним складом МВС України, ГУМВС, УМВС у Криму, областях, у м. Києві та Севастополі, УМВСТ, міськрайлінорганів, науково-дослідних і вищих закладах освіти, з організацій і підприємств системи МВС - не менш, ніж два рази на місяць. Керівники структурних підрозділів повинні приймати громадян не рідше одного разу на місяць, а дільничні інспектори - не рідше двох разів на тиждень, тобто значно частіше перерахованих категорій посадових осіб.

Аналіз діяльності дільничних інспекторів міліції, особливо в сільській місцевості, показує, що вони, внаслідок специфічних умов службової діяльності, багато часу витрачають тільки для того, щоб затвердити висновок по заяві і підписати висновок заявнику. Дослідження витрат службового часу дільничного інспектора свідчить про виконання ним значного обсягу обов'язків. При цьому він, порівняно з іншими обов'язками, більше часу витрачає на: обхід території адміністративної дільниці (7%), роботу щодо припинення злочинів (2%), роботу із зверненнями громадян (7%), прийом громадян (5%), чергування по органу внутрішніх справ (10%). Раціональне використання службового часу під час розгляду звернень дозволить дільничним інспекторам більше уваги приділити профілактиці правопорушень, припиненню та розкриттю злочинів. Не можна погодитись з тим, що слідчі органи внутрішніх справ, незалежно від строку вислуги на посаді, самостійно приймають рішення по кримінальній справі, а дільничний інспектор, який має, інколи, великий досвід роботи, вищу юридичну освіту, не може прийняти рішення по матеріалах перевірки заяви і підписати відповідь заявнику. Чинним законодавством визначені посадові особи, які зобов'язані вести особистий прийом громадян і вирішувати питання, які викладені у зверненні. Однак, надання відповідних повноважень врегульовано недостатньо: особливо питання прийняття рішення і підписання відповіді заявнику, забезпечення громадянам право одержувати відповіді від тих посадових осіб, до яких вони безпосередньо звернулись в усній чи письмовій формі.

Вважаємо, що необхідно внести зміни до Закону України "Про звернення громадян" в ч. 3 ст. 15 шляхом розширення юрисдикційних повноважень та, одночасно, посилення персональної відповідальності посадових осіб за некваліфікований розгляд звернення. Викласти ч. 3 ст. 15 Закону у такій редакції: "Відповідь за результатом розгляду звернення в обов'язковому порядку дається органом чи посадовою особою, що отримали це звернення і до компетенції яких входить вирішення порушених у зверненнях питань. Відповідь підписується керівником органу, або особою, яка виконує його обов'язки, або визначеною посадовою особою, на ім'я якої звернута заява".

І останнє. Із внесенням змін до діючого Закону та Інструкції дозволить усунути існуюче протиріччя - якщо громадянин звернувся до посадової особи в усній формі під час особистого прийому, то питання вирішується нею за умови її компетенції (наприклад, дільничним інспектором міліції); якщо звернення було письмовим, то ті ж самі питання вирішуються і відповідь на звернення підписує керівник (наприклад, начальник міськрайліноргану) [68, с. 279-281].