Особливу увагу партії приділяють реформуванню правоохоронних органів і необхідності встановлення над ними дієвого громадського контролю. Так, в програмі Партії Регіонів говориться про важливість проведення реформи, яка б забезпечила встановлення дієвого політичного та громадського контролю за їх діяльністю [237]. Партії виступають за очищення правоохоронних органів від корумпованих кадрів, забезпечення прозорості їх діяльності [220, с. 184] та забезпечення політичного і громадського контролю за діяльністю правоохоронних органів, їх підзвітності представницьким органам влади [221, с. 622], за структурну перебудову правоохоронних органів та зміцнення їх кадрового складу. Народно-демократична партія до невідкладних заходів, спрямованих на боротьбу зі злочинністю, включає забезпечення політичного і громадського контролю за діяльністю правоохоронних органів та їх підзвітність представницьким органам влади [230], а Християнсько-ліберальна партія України вважає за необхідне законодавчо закріпити громадський контроль за станом боротьби зі злочинністю та впровадження гласності цього процесу та його результатів [238].

Під час вивчення питання щодо механізмів здійснення громадського контролю за діяльністю міліції у вересні 2006 р. нами було підготовлено та направлено листи до 17 з 130 партій, програми яких було досліджено, оскільки серед їх програмних цілей йшлося про необхідність встановлення громадського контролю за діяльністю міліції. Так, листи було направлено до Всеукраїнської партії духовності і патріотизму, Всеукраїнської партії Народної Довіри, Всеукраїнського політичного об'єднання "Єдина Родина", Народного Руху України, Народно-демократичної партії, Партії "Солідарність жінок України", Партії Зелених України, Партії Регіонів, Політичної партії "Держава", Політичної партії "Інформаційна Україна", Політичної партії "Молода Україна", Політичної партії "Яблуко", Політичної партії Ліберальна України, Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), Української партії "Єдність", Християнсько-демократичної партії України та Християнсько-ліберальної партії України. В кожному з листів було висловлено прохання вказати, які механізми контролю за виконавчою владою та зокрема за міліцією пропонує партія. Питання щодо контролю за міліцією базувалися на тому, що в програмах цих партій було знайдено окремі положення про здійснення такого контролю.

З 17 листів, направлених до партій, які декларували в своїх програмах здійснення контролю за діяльністю міліції, було отримано лише 4 відповіді.

Одну з відповідей надала Політична партія Ліберальна Україна, секретаріат якої в своєму листі висловив вдячність за зацікавленість питанням політичних прав людини, які затверджують принципи конституціоналізму. В листі зазначалося, що в програмі Політичної партії Ліберальна Україна вказані лише головні програмні засади, яким слідує партія та її члени і прихильники, а механізм впровадження у життя тих чи інших програмних засад партії має право на життя в разі перемоги політичної партії на виборах до Верховної Ради України, з наступною можливістю депутатами від партії формувати законодавчу базу таким чином, щоб втілити в життя основні програмні цілі партії. Оскільки у виборах 2006 року Політична партія Ліберальна Україна не змогла пройти до Верховної Ради України, партія не має практичних важелів для втілення в життя програмних засад партії.

Аналогічну інформацію в телефонній розмові було отримано від голови Всеукраїнського політичного об'єднання "Єдина Родина" Ржавського О.М. та в листі від Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Відповідь також надала Українська партія "Єдність", яка прокоментувала наступне положення своєї програми: "Громадянські права людини, її безпека мають задовольнятися і забезпечуватися шляхом подальшого удосконалення системи боротьби із злочинністю, судочинства, різних форм правової допомоги, зокрема, через створення загальнонаціональної системи служби порятунку, через вдосконалення механізмів підконтрольності та звітності силових структур громадянському суспільству". Голова Секретаріату партії повідомила, що основними механізмами підконтрольності та звітності силових структур громадськості Українська партія "Єдність" вважає законодавчу ініціативу (через комітети Верховної Ради України) щодо прийняття Законів України, зокрема тих, що стосуються профілактики злочинності, організацію доступних структур з надання правової допомоги через ЗМІ, громадські приймальні, навчальні заклади та інші структури, а також організацію та проведення громадських слухань щодо роботи силових структур з питань профілактики правопорушень та розкриття злочинів тощо.

Таким чином, партії отримують реальні важелі контролю за діяльністю міліції, якщо вони представлені у відповідних органах влади. Політичні партії, які представлені у Верховній Раді України, здійснюють двоєдиний контроль, який об'єднує, по суті, парламентський та громадський контроль. Змінилась роль політичних партій на місцевому рівні управління. Якщо в складі місцевих органів виконавчої влади заборонено створення осередків політичних партій, то вже формування органів місцевого самоврядування відбувається за політичною ознакою. Для підвищення ефективності здійснення контролю за діяльністю міліції з боку партій, що не потрапили до Верховної Ради України, але ввійшли до органів місцевого самоврядування, пропонуємо включати за їх згодою представників партій до Громадських рад при УМВС України в областях з питань забезпечення прав людини.

Сьогодні відносини між міліцією та партіями не є однозначними і визначеними. Так, в ст. 3 Закону України "Про міліцію" закріплена норма про недопустимість втручання у діяльність міліції і визначено, що при виконанні службових обов'язків працівники міліції незалежні від впливу будь-яких політичних та громадських об'єднань. Крім того, Законом передбачено, що працівники міліції не можуть бути членами і брати участь в діяльності політичних партій, рухів та інших громадських об'єднань, що мають політичну мету. Створення і діяльність таких об'єднань та їх організація в міліції є недопустимою. Працівники міліції у своїй діяльності не пов'язані із рішеннями об'єднань громадян. В умовах політичного плюралізму незалежність і неупередженість працівників міліції є важливим фактором забезпечення стабільності правопорядку у державі.

Законодавство про вибори передбачає, що процедура включення до виборчого списку обумовлена поданням особистої заяви особи. Якщо особа рядового або начальницького складу органів внутрішніх справ подає заяву на включення до виборчого списку, то в такому разі це буде суперечити вимогам статті 3 Закону України "Про міліцію".

З метою унеможливлення політизації діяльності міліції необхідно внести зміни до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про міліцію", яку викласти у наступній редакції: "Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України" та до ч. 4 ст. 18 Закону, яку викласти у наступній редакції: "Працівник міліції, який подав заяву на включення до виборчого списку від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі призупиняє проходження служби в органах внутрішніх справ. Працівник міліції, якого обрано депутатом за списками від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, призупиняє проходження служби на час виконання повноважень у відповідній місцевій раді з залишенням на службі в органах внутрішніх справ. По закінченні строку повноважень в Раді або раніше цього строку депутат місцевої ради за його бажанням направляється в розпорядження Міністерства внутрішніх справ України з правом зайняття попередньої або за його згодою іншої рівноцінної посади".