Право створювати профспілки для реалізації та захисту своїх економічних і соціальних інтересів і вступати в них за своїм вибором за єдиної умови дотримання правил відповідної організації є одним із найважливіших прав людини, встановлених міжнародно-правовими актами [253, с. 269]. Професійні спілки - це громадські організації, що об'єднують громадян, які пов'язані загальними інтересами за родом та напрямком їх професійної діяльності. Закон України "Про професійні спілки, їх права і гарантії діяльності" визначає професійну спілку як добровільну неприбуткову громадську організацію, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). В.Ю. Нікіфоров вважає, що професійна спілка об'єднує громадян з метою захисту їх трудових та соціально-економічних прав, свобод і законних інтересів [254, с. 143]. Виборні профспілкові органи здійснюють громадський контроль за додержанням правил і норм у галузі охорони праці [255, с. 48], тобто профспілки у формі громадського контролю здійснюють захисну функцію щодо додержання трудового законодавства.

В умовах переходу до ринкової економіки істотно змінюються завдання професійних спілок, що підтверджується корінними змінами у правових основах створення професійних спілок, регулювання їх відносин з органами державної влади і управління, роботодавцями, різного роду об'єднаннями громадян тощо.

Професійні спілки відіграють значну роль в розвитку політичної системи України та демократії, розширенні участі громадян в управлінні справами держави та суспільства, удосконаленні державного апарату, підвищенні активності громадських організацій, зміцненні правової основи державного і громадського життя, розширенні гласності та урахуванні громадської думки [256, с. 116].

Головним завданням профспілок є захист прав та законних інтересів трудящих, ефективної і динамічної економіки, соціальної справедливості, високої культури та моралі, істинного народовладдя й рівності усіх націй і народностей [257, с. 103].

Важливе місце в діяльності професійних спілок займає захисна функція, що проявляється при вирішенні разом з державними і господарськими органами завдань охорони праці та техніки безпеки, в контролі, що є, в основному, формальним контролем за дотриманням адміністративно-господарськими органами трудового законодавства [258, с. 92-93]. Держава визнає професійні спілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів в органах державної влади та місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцем, а також з іншими об'єднаннями громадян.

Спеціальне призначення професійних спілок було і залишається незмінним - здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів професійної спілки, хоча нормативно-правова база, в свою чергу, зазнала значних змін. Закон України від 15 вересня 1999 р. "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" [259] поряд із Кодексом законів про працю України, Законом України 3 березня 1998 р. "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" [260], Законом України від 16 грудня 1992 р. "Про об'єднання громадян" [242], Законом України від 1 липня 1993 р. "Про колективні договори та угоди" [261], Законом України від 1 березня 1991 р. "Про зайнятість населення" [262] та іншими нормативно-правовими актами, що регламентують правовий статус професійних спілок і мають безпосереднє відношення до забезпечення професійними спілками інтересів працівників, відображають нові соціально-економічні умови, які склалися в українському суспільстві і значною мірою змінюють організаційно-правові основи діяльності професійних спілок.

Останнім часом чисельність професійних спілок помітно зменшилась, а на переважній більшості підприємств з приватною формою власності вони взагалі відсутні. Необхідно зазначити, що професійні спілки все ще залишаються силою, яку державі необхідно брати до уваги. Так, наприклад, коли держава не в змозі реалізувати свою економічну роль в конкретній політичній обстановці і відсутні політичні структури, які б взяли на себе захист політичних інтересів працівників і службовців, або професійні спілки не бажають вступати до союзу з цими партіями, професійні спілки проводять різного роду акції економічного і політичного характеру, чим включаються до політичної системи.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", професійні спілки та їх об'єднання у своїй діяльності незалежні від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій, не підзвітні їм і не підконтрольні.

Для більш ефективного представництва і захисту інтересів працівників на стадії нормотворчості передбачається, що проекти нормативно-правових актів, які стосуються трудових відносин або соціального захисту громадян, розглядаються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з урахуванням думки відповідних професійних спілок або об'єднань професійних спілок.

Стаття 21 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" надає право професійним спілкам або їх об'єднанням вносити пропозиції суб'єктам права законодавчої ініціативи і відповідним органам державної влади про прийняття або внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів, які стосуються соціально-трудової сфери. Таким чином, на нашу думку, Верховна Рада України вимушена була визначити права професійних спілок з питань законотворчості, оскільки право законодавчої ініціативи професійних спілок не отримало законодавчого закріплення ні в Конституції України, ні в Законі України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

Серед різноманітних прав професійних спілок основне місце в сучасних умовах належить праву на ведення колективних переговорів, укладання колективних договорів, генеральної, галузевої, регіональної, міжгалузевих угод від імені працівників і контроль за виконанням колективних договорів та угод. Проте суттєвим є те, що ця норма носить комплексний характер і закріплена не лише в Законі України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", але й в Законі України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та Законі України від 1 липня 1993 р. "Про колективні договори та угоди".

Так, відповідно до Колективної угоди між ГУ МВС України в м. Києві, профспілковою організацією атестованих працівників ГУ МВС України в м. Києві та об'єднаною профспілковою організацією ГУ МВС України в м. Києві на 2005-2006 р.р., профспілка зобов'язується здійснювати контроль за своєчасністю внесення записів до особових справ атестованих працівників, виданням наказів про прийняття, звільнення, переведення на іншу посаду, зміну режиму праці і відпочинку та ознайомлення з цими наказами працівників, дотриманням в ГУ МВС України в м. Києві чинного законодавства і положень Угоди з питань оплати праці, а також забезпечує безперервний громадський контроль за станом безпеки та умов праці в кожному структурному підрозділі. Профспілка здійснює контроль за дотриманням законодавства про соціальний захист та охорону праці атестованих працівників ГУ МВС України в м. Києві, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників засобами індивідуального та колективного захисту, спецодягом, спецвзуттям тощо.

Реальному здійсненню професійними спілками повноважень з питань представництва інтересів працівників сприяє і право контролю за дотриманням законодавства про працю та правила з охорони праці. Це передбачено ст. 160 Кодексу законів про працю України та іншими нормами чинного законодавства.

З метою оперативного здійснення професійними спілками контролю за дотриманням законодавства про працю і правила охорони праці, відповідно до ст. 21 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", професійні спілки можуть створювати служби правової допомоги та відповідні інспекції та комісії, які при здійсненні своїх повноважень взаємодіють з державними органами нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю та правил охорони праці.

При невиконанні вимог з усунення порушень, особливо у випадках безпосередньої загрози життю або здоров'ю працівників, професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт, а роботодавець чи посадова особа, в свою чергу, зобов'язані негайно виконати таку вимогу. Професійні спілки мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам з питань охорони праці.

Діюче законодавство України не лише встановлює різноманітні права професійних спілок, але й передбачає правові засоби їх захисту. До числа вказаних засобів відносяться гарантований законом захист прав професійних спілок через судові органи, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародні судові установи. Справи про порушення цих прав розглядаються за ініціативи прокурора, судом за позовною заявою чи скаргою відповідного органу професійної спілки або первинної організації професійної спілки. Особи, які чинять перешкоду здійсненню права громадян на об'єднання у профспілки, а також посадові та інші особи, винні в порушенні законодавства про профспілки, які своїми діями або бездіяльністю перешкоджають законній діяльності профспілок, їх об'єднань, несуть дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів.

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності осіб, що представляють роботодавця, передбачено ст. 20 Законом України "Про колективні договори та угоди". Такі справи розглядаються судом за поданням однієї із сторін колективного договору, угоди, відповідних комісій або з ініціативи прокурора. Кримінальний кодекс України передбачає притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 170 за вчинення перешкоджання законній діяльності професійних спілок.

З метою дослідити точки зору працівників міліції щодо необхідності існування професійних спілок в міліції та їх впливу на працівників міліції, було проведене опитування 405 співробітників Головного управління МВС України в м. Києві. На думку 70% (282) опитаних, існування в міліції професійних спілок є необхідним, лише 30% (123) вказали, що професійні спілки не потрібні.

42% (171) респондентів вказали, що у їх підрозділах існують професійні спілки, 38% (153) опитаних - що не існують і 20% (81) опитаних сказали, що взагалі не знають про існування професійних спілок у їх підрозділах. На питання, хто очолює професійну спілку атестованих працівників органів внутрішніх справ України, було отримано такі результати: "так" - 18% (75), "ні" - 66% (267), "про таке не чув (-ла)" - 16% (63).

Професійні спілки, об'єднуючи велику кількість працівників сфери державного управління всіх рівнів, за певних обставин можуть безпосередньо впливати на працівників міліції. Так, наприклад, були випадки заклику професійних спілок до проведення страйків та інших акцій протесту, в яких працівники міліції не мають права брати участі. Точки зору щодо можливості вирішення проблем міліції за допомогою пікетувань або страйків розділилися. На думку 44% (178) опитаних, вирішити проблеми міліції шляхом проведення пікетувань або страйків є можливим, а 56% (227) так не вважають.