С9 ¾ одне або декілька поранень, ударів з подальшим приховуванням (знищенням) трупа ¾  26 (2,37%);

С10 ¾ застосування сильнодіючих речовин ¾ 1 (0,09%);

С11 ¾ скидання з висоти (балкон, дах) ¾  3 (0,27%);

С12 ¾ утоплення (ванна, водоймище, колодязь) ¾  6 (0,55%);

С13 ¾ скидання з потягу на ходу ¾  1 (0,09%);

С14 ¾ перерізання ножем шиї ¾ 1 (0,09%);

С15 ¾ облиття пальним та підпал ¾ 2 (0,18%);

С16 ¾ закриття у шафі і підпал ¾ 1(0,09%);

С17 ¾ кримінальний аборт ¾ 1 (0,09%). 

Отже, найбільшу кількість (84,26%) становлять перші три різновиди із запропонованої класифікації способів учинення вбивств, а саме:

- одне  поранення холодною або вогнепальною зброєю, один удар (рукою, ногою, тупим предметом) ¾ 26,30%;

- декілька поранень, ударів ( до 5-6) ¾ 34,94%; 

• чисельність поранень, ударів ( більше 5-6) ¾ 23,02%.

Отримані результати переконливо свідчать про те, що переважну більшість вбивств (86,9%) вчиняють особи, які або проживають або безпосередньо із жертвою, або неподалік від її оселі. Цей висновок необхідно враховувати при висуненні і перевірці слідчих версій щодо суб´єкта вбивства.

Найбільш поширеними мотивами1 вчинення вбивств виявились  такі:

• з метою заволодіння майном громадян ¾  99 (9,00%);
• з метою відчуження житла громадян ¾ 9 (0,82%);
• з метою неповернення боргу ¾ 8 (0,73%);
• з метою безкоштовного заволодіння автомобілем потерпілого ¾ 1 (0,09%);
• помста за відмову в поверненні боргу ¾ 4 (0,36%);
• помста за образу ¾ 158 (14,36%);
• помста за відмову від виконання прохання ¾ 82 (7,45%);
• помста за відмову вийти заміж ¾  4 (0,36%);
• помста за відмову від інтимних стосунків ¾ 20 (1,82%);
• помста за відмову дати згоду на одруження ¾ 1(0,09%);
• ревнощі ¾  77 (7,00%);
• сварка ¾ 417 (37,91%);
• бійка ¾ 44 (4,00%); 
• хуліганські дії ¾  28 (2,55%);
• бажання припинити спільне проживання ¾ 37 (3,36%);
• сексуальне збудження ¾  15 (1,36%);
• сексуально-садистське збудження  ¾ 1 (0,09%);
• помста за зауваження ¾
• з метою захисту своїх близьких від хуліганських дій потерпілого ¾    2  (0,18%);
• з метою усунення свідків-очевидців злочинів, вчинених раніше, ¾    12 (1,09%);
• з метою усунення осіб, що заважали реалізації злочинної діяльності, ¾ 9 (0,82%);
• на замовлення ¾  2 (0,18%);
• психічний розлад ¾ 23 (2,09%);
• особисті недоброзичливі стосунки ¾ 13 (1,18%);
• перешкода реалізації планів особистого життя ¾ 1 (0,09%); 
• суперництво із-за жінки ¾ 9 (0,82%);
• суперництво із-за чоловіка ¾ 4 (0,36%);
• помста за поширення ганебних відомостей  ¾ 3 (0,27%);
• небажання мати дитину ¾ 1 (0,09%);
• помста за систематичне мордування ¾ 1 (0,09%);
• з метою приховування злочину, вчиненого раніше, ¾ 2 (0,18%);
• з метою усунення співучасників злочину ¾ 2 (0,18%);
• помста за відмову від укладання шлюбу ¾ 1 (0,09%);
•  з метою припинення інтимних стосунків ¾ 4 (0,36%);
• з метою усунення конкурентів по бізнесу ¾ 4 (0,36%).

 До анкети емпіричного спостереження були також включені вбивства на релігійно-ритуальному підґрунті, поєднані з викраденням людей з метою отримання викупу, з метою трансплантації людських органів (тканин), у ході протистояння злочинних угруповань, але вбивств за таких мотивів при проведені узагальнення не встановлено.

Аналіз отриманих результатів надав змогу дійти деяких висновків щодо взаємозв´язків між суб´єктом і мотивом злочину.  Так, у 80% вбивства з метою заволодіння майном громадян було вчинено особами, які не були знайомі з потерпілими. Такого роду  вбивства, як правило, готувались заздалегідь, для чого злочинцями підбирались як час, так  і місце вчинення злочину. Наприклад у Лозівському районі Харківської області 21-річна місцева поштарка спланувала і вчинила вбивство 65-річного пенсіонера, який проживав  самотньо, під час вручення йому пенсії, інсценувавши вбивство під розбійний напад[9]). У Валківському районі Харківської області громадянином Н. місцем вчинення вбивства було обрано лісосмугу неподалік від дороги, що веде до залізничної станції. 25 травня 2001 року о 5-й годині ранку він вчинив напад на потерпілу Ф., яка йшла до електрички, зґвалтував її, а потім задушив і заволодів  індивідуальними речами [10]).      

Результати узагальнення свідчать також про те, що для близьких родичів характерними є вбивства з метою припинення спільного проживання. Достатньо часто ( 77 випадків, 7% від загальної кількості) вбивства вчиняються за такого мотиву, як ревнощі. При цьому треба враховувати, що цей мотив проявляється у стосунках не тільки між різностатевими особами, а й одностатевими ¾ гомосексуалістами, лесбіянками. Так, 16-річна неповнолітня К.   на  покинутому будівельному майданчику в  місті  Харкові  задушила  свою 23-річну    коханку    Д.   за  відмову   останньої   від    продовження    інтимних

стосунків [11]).  

         Крім аналізу та підсумкових підрахунків, згадувана комп´ютерна програма "Вбивство ¾ діагностика" дозволяє згрупувати отримані результати у відповідні порівняльні таблиці, що надає змогу встановити як парну, так і рангову кореляцію між об´єктами емпіричного спостереження (Додаток ¾ Г). Так, встановлення коефіцієнта рангової кореляції між особою потерпілого (за статтю) і місцем вчинення злочину свідчить про те, що щільність цього зв´язку для чоловіків є більш характерною (коефіцієнт 0,978, тоді як для жінок 0,956 ). На підтвердження  цього висновку можна вказати те, що у такому місці як, транспортні заходи, вбивали тільки чоловіків.

         Для встановлення парної кореляції між елементами криміналістичної характеристики вбивств застосовувались порівняльні таблиці, завдяки чому  був проаналізований зв´язок між способом і місцем вчинення вбивства. До порівняльної таблиці увійшли такі найбільш поширені місця вчинення вбивств, як квартира та індивідуальний будинок. Отримані результати надали підставу зробити висновок, про що для квартир (порівняно з індивідуальним будинком) більш притаманними є такі способи, як утоплення у ванній, викидання з висоти, тоді як для індивідуального будинку ¾ нанесення декількох ударів, поранень з подальшим приховуванням (знищенням) трупу, тобто певною мірою знайшло підтвердження те, що труп, як правило, ховають поблизу від місця вбивства або місця проживання потерпілого чи злочинця1).

         Отже, різноманітні кількісні показники, що отримані у ході емпіричного спостереження, є підґрунтям для встановлення кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств і побудови на їх підставі типових версій щодо особи вбивць.