Для забезпечення захисту прав громадян доцільно розширювати підвідомчість суду по розгляду справ про адміністративні правопорушення, наприклад, справ, по яких як міру адміністративного стягнення можна застосувати оплатне вилучення предмета, що став знаряддям вчинення адміністративного правопорушення. Це повністю відповідає конституційному положенню про те, що ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше ніж за рішенням суду, "ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосовано лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Конфіскація майна може бути застосована за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом» (ст.41 Конституції України).

На нашу думку, слід чітко визначити ті критерії, керуючись якими можна вирішувати питання про коло тих адміністративних спорів, які повинен розглядати лише суд. Ми розуміємо, що в нинішніх умовах передати всі справи про адміністративні правопорушення під юрисдикцію судів непросто, але доцільність судового розгляду справ про адміністративні правопорушення не викликає сумнівів. Про цю доцільність свідчила практика розгляду судами справ про адміністративні правопорушення щодо поширення недостовірних слухів (ст.1731), азартні ігри, ворожіння в громадських місцях (ст.181), та ін., однак значна кількість таких справ знаходиться в компетенції уповноважених органів (посадових осіб).

Прийняття  Закону "Про судоустрій», побудови системи судів в України за принципами територіальності та спеціалізації, створення адміністративних судів - буде сприяти гарантіям реалізації прав і свобод громадянами держави. З цього приводу слід зауважити, що КУпАП передбачає виняток із загального правила щодо оскарження постанов стосовно адміністративних правопорушень, ухвалених в судовому порядку. Вони є остаточними і не можуть бути оскаржені. Одночасно вважаємо, що якщо справа про адміністративне правопорушення розглядалася судом по першій інстанції (без розгляду в уповноважених органах чи посадовими особами), то цей порядок не зовсім відповідає вимогам надійного захисту прав і свобод особи. Доцільно розглядати питання про надання в таких випадках можливості оскарження рішення (постанови) суду (судді) до вищого апеляційного суду. Оскільки ця проблема не знайшла свого вирішення в КУпАП, то доцільно це зробити в адміністративно-процесуальному кодексі України.