Законодавець правопорушення в сфері громадської безпеки об'єднав в одну главу з адміністративними правопорушеннями, що посягають і на громадський порядок (гл. 14 КУпАП). Це - дрібне хуліганство (ст.173), поширення неправдивих чуток (ст.1731), стрільба з вогнепальної, холодної, метальної чи пневматичної зброї в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку (ст. 174), порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки - ст. 175, розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і поява в громадських місцях у п'яному вигляді (ст.178), розпивання спиртних напоїв на виробництві (ст.179), доведення неповнолітнього до стану сп'яніння (ст.180), азартні ігри, ворожіння в громадських місцях  (ст.181), заняття проституцією (ст.1811), порушення тиші в громадських місцях (ст.182), завідома неправдивий виклик спеціальних служб (ст.183), невиконання батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей (ст.184)[160].

Дрібне хуліганство (ст. 173) - це правопорушення, що посягає на громадський порядок, що проявляється в нецензурній лайці в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян, в разі, коли вони за своїм  характером не несуть застосування заходів кримінальної відповідальності. Відмінною особливістю дрібного хуліганства від хуліганства, що наказується в кримінальному порядку, є те, що воно не має характеру грубого порушення громадського порядку, яке причиняє суттєву шкоду суспільним відносинам, правовим та законним інтересам громадян.

Дрібне хуліганство треба відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження  гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які тягнуть за собою адміністративну відповідальність (поява у

нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху і т.і.). дрібне хуліганство характеризується умислом. Особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Суттєву шкоду суспільним відносинам, правам і законним інтересам громадян завдає поширення неправдивих чуток (ст. 173) серед населення. Це може привести до дестабілізації стану суспільства, визвати у людей стан невпевненості і страху. Не можна підміняти розповсюдження неправдивих чуток з поширенням наклепу, вимислів. Наклеп означає ганебний характер чуток, що поширюються щодо окремої особи (осіб), в той же час неправдиві чутки хоч і складають повідомлення про неправдиві обставини, але ж не посягають безпосередньо на честь та гідність конкретних громадян.

Цей склад правопорушення за своїм характером та мотивами відрізняється від хуліганських дій, оскільки останні безпосередньо порушують громадський порядок і направлені на вираз неповаги до суспільства та закону. Суть даного правопорушення зводиться до поширення неправдивих чуток, які можуть викликати паніку серед громадян або порушення громадського порядку. Це можуть бути неправдиві чутки про погроми, терористичні акти і т.і. Обов'язкова  ознака - неправдивість поширюваних чуток незалежно яким способом вони поширюються.

До адміністративних правопорушень у сфері громадської безпеки і правопорядку віднесено стрільбу з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, або з порушенням установленого порядку (ст. 174). Ці дії є небезпечним правопорушенням, що може призвести до таких тяжких злочинів, як вбивство, нанесення тяжких тілесних пошкоджень і т.і.

Враховуючи мотиви, цілі та обставини скоєння винуватим таких дій, треба відрізняти це правопорушення від інших суспільно небезпечних діянь, зокрема хуліганства.

Забезпечення протипожежного захисту населених пунктів і об'єктів народного господарства - важлива державна задача. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, а також використання пожежної техніки та засобів пожежегасіння не за  призначенням - це правопорушення, що становить громадську безпеку (ст. 175). Правопорушення щодо пожежної безпеки, можуть бути як дії, так і бездіяльність, ігнорування існуючих вимог, а також використання пожежної техніки та засобів пожежегасіння не за призначенням.

Адміністративна відповідальність  передбачена КУпАП за придбання самогону та інших міцних напоїв домашнього вироблення (ст. 177), вона встановлена з метою боротьби з п'янством і алкоголізмом як і відповідальність за виготовлення, придбання або зберігання з метою реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, а також само виготовлення, придбання або з метою реалізації,  або використання за призначенням обладнання для вироблення фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів (ст. 177-2).

Грубим посяганням на громадський порядок та громадську безпеку  розглядається в адміністративному праві розпиття спиртних напоїв у громадських місцях і поява в громадських місцях у п'яному вигляді (ст. 178) та розпиття спиртних напоїв на виробництві (ст. 179) дані склади правопорушень та інших антигромадських діянь (хуліганство зокрема). Обов'язковою умовою адміністративної відповідальності при цьому є находження винуватого в такому стані, який ображає людську гідність, суспільну моральність. Встановлення адміністративної відповідальності за розпиття спиртних напоїв на  виробництві спрямоване на посилення боротьби з цим порушенням трудової дисципліни, що негативно позначається на якість продукції, приводить до нещасних випадків і аварій.

Посяганням на громадську безпеку та порядок законодавство розглядає доведення до стану сп'яніння неповнолітнього його батьками, особами, які їх заміняють, або іншими особами (ст. 180). Ця норма має за мету захистити неповнолітніх від пагубного впливу вживання спиртних напоїв.

Не сприяють зміцненню громадського порядку та громадської безпеки азартні ігри, ворожіння в громадських місцях (ст. 181). Адміністративна відповідальність передбачається за участь організованих без дозволу в азартних іграх (карти, рулетку, "наперсток" та інші) на гроші, речі та інші цінності; а також само прийняття  ставок приватними особами на спортивних та інших змаганнях, незаконна організація азартних ігор на гроші, речі та інші цінності, та ворожіння в громадських місцях.

Названі склади - один із способів отримання нетрудових доходів, що посягають на громадський порядок, права та законні інтереси громадян.

Соціальним явищем, що посягає на громадський порядок, порушує принципи моралі є заняття проституцією (ст. 181-1). В скрутних умовах економічної кризи заняття проституцією зараз стає досить поширеним. Як стверджувала Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Н.Карпачова у своїй щорічній доповіді про стан  дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні упродовж 1996-1998 рр. було виявлено масові випадки торгівлі жінками та дітьми з метою сексуальної експлуатації.

Правопорушенням, що посягає на громадський порядок, шкодить нормальному відпочинку та спокою громадян, є порушення тиші в громадських місцях (ст. 182). Це правопорушення характерно зараз, коли цілодобово працюють магазини, кафе, бари і т.п. Воно може виражатися в крикові, гучному співові чи розмовах, грі на музикальних інструментах, подачі звукових сигналів, користування телевізорами, радіоприймачами, магнітофонами, включеними на підвищене звучання та інших подібних діях.

Порушення тиші тягне адміністративну відповідальність і у випадках, коли воно допускається, наприклад, у дворах житлових будинків, готелях та інших громадських місцях.

Порушенням громадського порядку та громадської безпеки є завідома неправдивий виклик пожежної охорони, міліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб. Ці дії спрямовані на зрив (дезорганізацію) нормальної роботи таких необхідних  для суспільства служб, як  пожежна охорона, міліція, швидка медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, теплову, електричну системи житлово-комунального господарства.

Законодавець до адміністративних правопорушень в сфері громадської безпеки відносить невиконання батьками або особами, які їх заміняють, обов'язків щодо виховання дітей (ст. 184).

Ця стаття має за мету забезпечення належного виховання дітей в сім'ї, здійснення подібного нагляду за ними з боку батьків і осіб, які їх заміняють, недопущення випадків невиконання деякими громадянами батьківських обов'язків.               

Кодекс Російської Федерації про адміністративні правопорушення в гл. 13 регламентує адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і тут не йде мова про громадську безпеку[161]. Аналогічно вирішується це питання в кодексі Республіки Білорусь про адміністративні правопорушення (гл.13)[162].

Розглядаючи громадську безпеку як стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави від внутрішніх і зовнішніх загроз, що є необхідною умовою збереження та примноження духовних і матеріальних цінностей, до головних її об'єктів слід віднести:

• громадянина (особу), його права і свободи;
• суспільство, його духовні і матеріальні цінності;
• державу, її конституційний лад, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість кордонів.

Виходячи з переліку об'єктів громадської безпеки, можна визначити основні принципи її забезпечення. До таких принципів треба віднести:

• пріоритет прав людини;
• верховенство права;
• пріоритет договірних (мирних) засобів вирішення конфліктів;
• адекватність заходів захисту інтересів реальним та потенціальним загрозам;
• демократичний, громадський контроль за структурами, що здійснюють забезпечення громадської безпеки;
• дотримання пріоритету інтересів особи, балансів інтересів суспільства та держави і їх взаємна відповідальність;
• чітке законодавче визначення і розмежування повноважень органів державної влади;
• законність.

Кодекс України про адміністративні правопорушення в переліку адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, першим розглядає дрібне хуліганство і вважає, що як соціальне явище воно наносить велику шкоду суспільству, посягає на його моральні засади та звичаї і тому відноситься до небезпечних правопорушень. Практика засвідчує, що дрібне хуліганство є одним з досить поширених правопорушень, при цьому не помічається суттєвого його зменшення. Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Зневажаючи суспільні інтереси, окремі особи чи групи людей, що хуліганять, підривають моральні принципи, негативно впливають на підсвідомість людей, формують у них нігілістичне уявлення про законність і правопорядок. Небезпечність проступків в тому, що дрібне хуліганство досить часто переходить в хуліганство, за яке відповідальність передбачається кримінальним законодавством.