• стимулювання діяльності щодо впровадження нових безпечних, науково обґрунтованих технологій виготовлення (обробка, переробка) харчової продукції та супутніх матеріалів, розробки та виробництва нових видів спеціальних та екологічно чистих харчових продуктів і сировини;
• забезпечення контролю якості харчових продуктів з боку громадських організацій;
• координації дії державних органів при розробці і реалізації політики щодо забезпечення належної якості та безпеки харчових продуктів;
• встановлення відповідальності виробників, продавців (постачальників) харчової продукції і супутніх матеріалів, за недотримання вимог стандартів, санітарних, ветеринарних та фітосанітарних норм;
• визначення критеріїв неякості продуктів та сировини;
• неякісними, небезпечними для здоров'я і життя або фальсифікованими, можуть бути такі, що містять будь-які шкідливі чи токсичні речовини екзогенного або природного походження, небезпечні  для здоров'я мікроорганізми або їх токсини, гормональні препарати та продукти їх розпаду. Мова може йти і про харчові добавки, які  не отримали в установленому порядку висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи і недозволені для використання за призначенням, чи невизначено умов, дотримання яких забезпечує бездоганне використання харчових продуктів і продовольчої сировин, чи їх кількість у харчових продуктах перевищує встановлені гранично допустимі норми. В таких випадках було б доцільно передбачити адміністративну відповідальність. Неякісними, небезпечними для здоров'я і життя людини є також харчові продукти та продовольча сировина, якщо вони містять будь-які предмети чи домішки. Йдеться про використання продовольчої сировини чи супутніх матеріалів, що невластиві найменуванню і виду харчового продукту, зіпсованих чи за іншими ознаками непридатну продовольчу сировину. 

Небезпечними для здоров'я людини можуть бути тара, пакувальні чи супутні матеріали, що використовуються у процесі виробництва харчових продуктів, повністю чи частково виготовлені із матеріалів, що не відповідають вимогам безпеки або відсутні в переліку матеріалів, дозволених для контакту з харчовими продуктами головним санітарним лікарем України для певних видів харчових продуктів. Не меншу небезпеку становлять порушення визначених нормативними документами рецептури, складу, умов виробництва чи транспортування, продажу і використання харчових продуктів - це також може вплинути на безпеку харчових продуктів.

Адміністративну поряд з  кримінальною відповідальність можна передбачити у випадках приховування небезпеки споживання  харчового продукту чи його низької якості, порушення умов зберігання (чи терміну придатності до споживання).

Не поодинокі випадки, коли виробником чи продавцем навмисно надається зовнішній вигляд та (або)  окремі властивості певного харчового продукту,  але які не можуть бути ідентифіковані як той продукт, за який він видається. Щодо переліку харчових добавок, дозволених для використання в харчових продуктах, він має затверджуватися відповідним компетентним державним органом. Ще 9 листопада 1996 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова: "Про вдосконалення контролю якості і безпеки харчових продуктів". Але цей документ лише частково врегулював деякі питання, що виникають в процесі забезпечення належного рівня якості і безпеки таких продуктів. Закон "Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" (27 грудня 1997р.) поряд з іншими питаннями визначає і головні напрямки діяльності органів держави в цій сфері. Важливо визначатись, якими документами має підтверджуватись належна якість та безпека харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів. Вважаємо за доцільне впровадити адміністративну відповідальність також у разі порушення вимог щодо маркування харчових продуктів та їх реклами.

Державне регулювання якості харчових продуктів і продовольчої сировини може здійснюватися шляхом:

• державного формування показників якості безпеки харчових продуктів і сировини;
• державної реєстрації нормативних документів на харчові продукти, продовольчу сировину і супутні матеріали;
• встановлення та дотримання порядку ввезення в Україну харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів;
• здійснення контролю за дотриманням порядку ввезення харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів.

 Прийнятий Закон про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини та встановлення  адміністративної відповідальності за правопорушення в цій сфері в КУпАП буде сприяти гарантіям забезпечення прав громадян, збереження їх здоров'я, зміцненню в цілому громадської безпеки.

У відповідності з Конституцією України громадяни України мають право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварії, катастроф, значних пожеж, стихійного лиха і вимагати від Уряду України, інших органів державної виконавчої влади, адміністрації підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання гарантій щодо забезпечення його реалізації (ст.50 Конституції України).

До адміністративних правопорушень, що посягають на громадську безпеку  і громадський порядок, слід віднести невиконання передбачених законодавством обов'язків по захисту населення і території від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, а також невиконання вимог, норм і правил по запобіганню аварій і катастроф на об'єктах виробничого чи соціального призначення. Таку відповідальність доцільно передбачати відносно посадових осіб за неприйняття заходів по забезпеченню готовності сил і засобів, призначених для ліквідації надзвичайних ситуацій, а також несвоєчасного направлення в зону надзвичайних ситуацій сил і засобів, передбачених затвердженим у встановленому порядку планом дії по ліквідації надзвичайних ситуацій.

Держава створила Міністерство з надзвичайних ситуацій,  систему цивільної оборони, яка має за мету захист населення від небезпечних наслідків аварій, катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру. Для виконання визначених законом основних завдань органи цивільної оборони у своєму розпорядженні мають відповідні інженерно-технічні споруди, визначають правила використання і утримання систем централізованого оповіщення, засобів індивідуального захисту та іншого спеціального майна. Практика свідчить про порушення правил щодо цивільної оборони. Закон України "Про цивільну оборону України" (ст.16) передбачає відповідальність посадових осіб і громадян, винних в порушенні законодавства України з питань цивільної оборони. На нашу думку доцільно було б мати окрему статтю в КУпАП "Порушення правил експлуатації інженерно-технічних споруд цивільної оборони" та викласти її в такій редакції: "Порушення встановлених правил експлуатації інженерно-технічних споруд цивільної оборони або правил використання і утримання систем централізованого оповіщення, засобів індивідуального захисту та іншого спеціального майна цивільної охорони - тягне за собою накладення адміністративних стягнень на посадових осіб…"

Значна кількість злочинів скоюється з застосуванням зброї. Скоєння багатьох "замовних убивств" відбулося з використанням зброї з пристроями для безшумної стрільби та приладів нічного бачення і нічних  прицілів. До сфери адміністративного регулювання можна віднести сам факт обладнання на зброї пристроїв, за що передбачити накладення адміністративного штрафу з конфіскацією вказаних пристроїв і прицілів.

До адміністративних правопорушень, що посягають на громадську безпеку, може бути віднесена незаконна охорона діяльність - це  діяльність щодо застосування без спеціального дозволу (ліцензії) на підприємствах служби безпеки; здійснення недержавними учбовими установами діяльності по підготовці або перепідготовці кадрів для здійснення приватної детективної або охоронних послуг, не передбачених законом, або з порушенням встановлених вимог. Нерідко подібного роду діяльність межує (а то й переходить межу) зі злочинністю. Наприклад, у Кривому Розі була створена так звана "рятувальна служба", яка насправді займалася рекетом та скоєнням злочинів.[169]

Як відомо, МВС Росії здійснило спеціальну операцію "Щит - 2002", в результаті якої були позбавлені ліцензії понад 130 приватних охоронних підприємств, а також 2,5 тисячі співробітників різних служб безпеки. До кримінальної відповідальності притягнуто 89 керівників приватних охоронних підприємств, 959 керівників і співробітників служб безпеки притягнуто до адміністративної відповідальності[170]. Ця практика на думку автора може бути корисною і для нашої держави, зважаючи з врахуванням стану безпеки та особливостей стану боротьби зі злочинністю і іншими правопорушеннями.