2.1. Сутність громадського порядку
Сторінки матеріалу:
- 2.1. Сутність громадського порядку
- Сторінка 2
- система суспільних відносин, що забезпечують життя, здоров'я, честь і гідність громадян;
- система суспільних відносин, що забезпечують збереження власності;
- система суспільних відносин, що забезпечують нормальну діяльність підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян.
Звичайно, зміст громадського порядку тісно переплітається зі змістом громадської безпеки, яка, як зазначається в юридичній літературі, являє собою відносини, пов'язані з відверненням або ліквідацією шкідливих для життя і здоров'я людини наслідків, які викликані небезпечною для оточуючих поведінкою людей або дією стихійних сил природи [119. - с. 136,137]. Відомо, що невиконання своїх взаємних обов'язків учасниками відносин може мати місце за обставин і по причинам, які знаходяться за межами їх волі. Порушити нормальний порядок суспільного життя, суспільних відносин, що склалися, створити загрозу безпеці громадян та збереженню їх майна, порушити нормальну діяльність підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян можуть і такі обставини, як стихійні лиха: пожежі, паводки, землетруси, епідемії та інші. До шкідливих наслідків можуть призвести непродумані організація вуличного руху, проведення масових заходів і т.п. Взаємозв'язок цих груп суспільних відносин в тому, що безумовне здійснення суспільних відносин сфери безпеки є обов'язковою умовою реального прояву відносин у сфері громадського порядку. А тому необхідно визнати, що складовою частиною змісту громадського порядку є громадська безпека, яка також грунтується на суворому виконанні встановлених вимог учасниками відносин з метою попередження та ліквідації шкідливих наслідків стихійних сил природи чи інших небезпечних для суспільства явищ.
Обов'язковим елементом громадського порядку є засоби регулювання суспільних відносин, які складають зміст громадського порядку: правові, а також інші соціальні норми - норми моралі, звичаї, релігійні норми, правила громадського співжиття. З їх допомогою встановлюються права та обов'язки учасників суспільних відносин, визначаються заборони на вчинення певних дій, а також можливість і порядок застосування санкцій. Крім того, за допомогою засобів регулювання формуються відповідні установи, покликані забезпечувати безперешкодну реалізацію суспільних відносин, що склалися, а також визначаються їх компетенція, сфера впливу.
Через правові норми регулюються найбільш складні та важливі суспільні відносини. В той же час багатогранність суспільного життя не дозволяє всі суспільні відносини урегулювати правовими засобами. Багаточисленні суспільні відносини мають нескладний характер і в результаті повсякденного прояву не вимагають правового регулювання та застосування інших заходів державного забезпечення, а підтримуються громадською правосвідомістю, високою правовою культурою, правилами громадського співжиття, що склалися, моральними нормами, звичаями.
У зв'язку з цим важливе значення має виявлення сутності правил співжиття, які входять в систему засобів регулювання суспільних відносин в сфері громадського порядку. Для правил громадського співжиття, які склалися в нашій країні характерна та обставина, що формуються вони не державою, а громадською правосвідомістю та регулюють, в основному, зовнішню сторону взаємовідносин людей.
Правила громадського співжиття регулюють досить широке та різноманітне коло суспільних відносин, які утворюються в процесі багаторазового застосування у всіх сферах життя та діяльності членів суспільства. У зв'язку з цим встановити яке-небудь визначене коло суспільних відносин, які регулюються правилами громадського співжиття не є можливим, тому що вони нерідко регулюються й іншими нормами, наприклад, правовими, моральними. У ряді випадків при сукупності певних умов суспільні відносини, які регулюються правилами громадського співжиття, при їх недотриманні вимагають застосування норм права.
Обов'язковим елементом громадського порядку є також визначення цілей суспільних відносин, що складаються та їх регулювання. Такими загальними цілями громадського порядку, на наш погляд, виступають:
- забезпечення недоторканності життя, здоров'я, гідності та прав людини і громадянина;
- забезпечення недоторканності власності;
- підтримання необхідних умов нормальної діяльності підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян.
Характеристика громадського порядку була б неповною без встановлення його співвідношення з таким поняттям, як правопорядок. Правопорядок можна визначити як особливий стан суспільних відносин, упорядкованих за допомогою закону [101. - с.14; 240. - с.9]. Як вже було зазначено, суспільні відносини, які складають громадський порядок, регулюються і нормами права, і правилами громадського співжиття, і нормами моралі, і релігійними нормами, і звичаями. А суспільні відносини, які складають правопорядок, регулюються тільки нормами права і є, по суті, правовими відносинами.
Зрештою, поняття "громадський порядок" в широкому розумінні (державний порядок) та поняття "громадський порядок" у вузькому розумінні ширше поняття "правовий порядок", оскільки громадський порядок у вузькому розумінні включає в себе більш широке коло суспільних відносин за способом їх регулювання.