Права і обов'язки членів сільськогосподарського виробничого кооперативу є такими, що зумовлені членством у зазначеному типі кооперативів, відбивають особливості внутрішніх відносин в таких кооперативах, гарантуються Конституцією України, регулюються аграрним законодавством і закріплюються у статутах та інших локальних актах цих суб'єктів господарювання. У повному обсязі вони виникають з моменту затвердження загальними зборами рішення правління про прийняття особи в члени кооперативу. Але, необхідно зазначити, що виникнення відповідних членських прав та обов'язків слід пов'язувати не тільки безпосередньо з членством осіб у кооперативі, а й з настанням додаткових юридичних фактів, а саме: для трудових прав і обов'язків - це визначення трудової функції особи; для майнових - здійснення вступного і пайового внеску, для земельних - внесення земельної ділянки до пайового фонду кооперативу або при укладенні з кооперативом договору оренди такої ділянки, для управлінських - прийняття участі в роботі відповідних органів управління. Членські права і обов'язки припиняються, як правило, з припиненням членства. Виняток складають майнові права, які можуть зберегтися і після вибуття з кооперативу. Права і обов'язки членів сільськогосподарського виробничого кооперативу характеризуються наступними рисами: носять особистий характер, є рівними; розповсюджуються на всіх членів кооперативу, незалежно від можливості їх здійснення окремими особами; члени кооперативу не можуть від них відмовитись.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює відносини, пов'язані з членством в сільськогосподарських виробничих кооперативах є Закон України "Про сільськогосподарську кооперацію". Цей закон потребує значного доопрацювання щодо приведення його норм у відповідність з нормами Цивільного і Господарського кодексів України та Закону України "Про кооперацію", а також внесення певних змін і доповнень з метою більш чіткого врахування особливостей у правовому становищі сільськогосподарських виробничих і обслуговуючих кооперативів та відповідно прав і обов'язків їх членів.

Зважаючи на низький рівень правової культури сільського населення, на нестабільність та суперечність законодавства, правову незахищеність селян у процесі реформування та з метою забезпечення прав осіб, які побажали стати членами виробничих кооперативів, дуже важливим є прийняття і розробка ряду рекомендаційних актів. Основним з них повинен стати Примірний статут сільськогосподарського виробничого кооперативу. Крім того, з метою належного правового регулювання трудових відносин в сільськогосподарських виробничих кооперативах, пропонуємо прийняти Примірні Правила внутрішнього розпорядку, Примірне Положення про оплату праці в сільськогосподарських підприємствах недержавної форми власності, Положення про атестацію основних категорій працюючих тощо. При регулюванні майнових відносин у кооперативах важливе значення повинно мати Примірне Положення про майнові фонди сільськогосподарських кооперативів, адже у ньому можливо передбачити порядок формування таких фондів (здійснення вступних, пайових та додаткових пайових внесків), проведення розрахунків з членами кооперативів (нарахування виплат часток доходу на пай (додатковий пай) та кооперативних виплат), а також при їх виході (виключені) з кооперативу.