В товарно-транспортній накладній вказується: дата її виписки; найменування замовника, вантажовідправника (вантажоодержувача); адреси пунктів навантаження (розвантаження); відомості про вантаж (назва,     кількість    і    вартість    кожного    виду), при перевезенні вантажів у контейнерах - їх кількість і номери; загальна вартість відвантажених товарів; посадова  особа, відповідальна за відвантаження товарно-матеріальних цінностей, яка своїм   підписом   засвідчує  достовірність  зроблених  записів  і дозволяє відправку вантажу; найменування  перевізника,  прізвище і ініціали водія,  марки і державні номери   автомобіля   і   причепів; вид пакування,  в якому перевозиться вантаж (скорочено:  "ящ.",  "корз.", "боч.", "пак." і т.д.); кількість місць по кожному вантажу і кожному виду упакування (при перевезенні вантажу навалом,  насипом  або наливом вносить відповідний запис і кількість місць не указується); спосіб  визначення  маси; фіксується  факт  прийняття-передачі вантажу, прізвище, ініціали  і  власний  підпис водія-експедитора (за умов   прийняття   до   перевезення   вантажу довіреною  особою  вантажоодержувача  в товарно-транспортній накладній зазначається  прізвище,  ініціали,  посаду  та факт одержання вантажу цією особою); найменування  організації,  яка виконує  навантажувальні операції (перевізник,  вантажовідправник, спеціалізована організація і т.і.); спосіб  навантаження (розвантаження)  (ручний, механізований, наливом,   із   бункера   і   т.і.),   час (години, хвилини) прибуття автомобіля під навантаження (розвантаження) і вибуття його після закінчення  операції, час (години, хвилини) простою під навантаженням (розвантаженням); перелік  транспортних послуг,  виконаних водієм при навантаженні (розвантаженні) (пакування, зв´язування вантажу, укривання брезентом і т.і.), їх кількість; найменування організації,  що виконує  розвантажувальні  роботи  (перевізник,  вантажоодержувач, спеціалізована організація і т.і; факт  прийняття-передачі  вантажу; посада,  прізвище,  ініціали, підпис та штамп вантажоодержувача; підпис водія, що засвідчує здачу вантажу; вид перевезення  (за  тарифом); вартість транспортних послуг, що повинна бути сплачена замовником автотранспорту. 

Вантажовідправник  повинен виписувати товарно-транспортну  накладну,   засвідчувати всі екземпляри підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший    екземпляр    товарно-транспортної   накладної залишається у вантажовідправника, другий - передається водієм   (експедитором)   вантажоодержувачу,  третій  і  четвертий екземпляри,  засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

З приводу правового значення товарно-транспортної накладної на автомобільному транспорті висловлювалися і висловлюються різні думки.

На    думку М.Р. Наапетяна, документом, яким оформляється передача та приймання вантажу до перевезення і посвідчується укладення договору перевезення вантажу, є товарно-транспортна накладна. При відсутності такого документа не може бути посвідчено оформлення правовідносин сторін щодо перевезення вантажу. Товарно-транспортна накладна як договірний документ складається на кожне конкретне перевезення і містить відомості про рід ввіреного перевізнику вантажу та його кількість. Вона є основним договірним та супровідним документом на всьому шляху руху вантажу і разом з вантажем передається одержувачу. По товарно-транспортному документу автотранспортне підприємство і вантажовідправник приймають на себе обов’язок та відповідальність за виконання вимог, що випливають з САТ УРСР та Правил щодо забезпечення збереження та своєчасної доставки вантажу [107, с. 105-106].

          Цю точку зору поділяють й інші автори. Так, М.А. Тарасов зазначав, що накладна – це документ, в якому зазначаються всі моменти перевезення, починаючи з приймання та закінчуючи здачею вантажу в пункті призначення Накладна, на думку автора, служить доказом взаємних прав та обов’язків перевізника та відправника щодо даного перевезення [151, с. 133].

В.В. Вітрянський зазначає, що транспортна накладна містить усі істотні умови договору перевезення вантажу і по суті являє собою письмову форму цього договору [27, с. 393-394].

В.А. Єгіазаров також вважає, що накладна містить усі необхідні відомості про перевезений вантаж, ступінь використання вантажопідйомності вагона (контейнера), швидкість перевезення, час прийняття вантажу до перевезення і т.д. Відсутність накладної свідчить про відсутність договору перевезення, оскільки договір перевезення належить до числа формальних угод і його наявність і зміст може бути підтверджено тільки письмовими документами [57, с. 68].

Інші автори стверджують, що на автомобільному транспорті товарно-транспортна накладна не може бути визнана договором перевезення вантажів.

Саме, на думку А.М. Рубіна, автотранспортна накладна не є документом, що посвідчує факт укладення договору перевезення вантажів, або письмовою формою договору. Він зробив такий висновок, посилаючись на те, що автотранспортна накладна виписується відповідно до договору автомобільного перевезення вантажів, що укладений раніше. Він вважає, що товарно-транспортна накладна є вантажосупровідним документом, розрахунковим документом, документом, необхідним при пред’явленні до автотранспортної організації вимог у зв’язку з частковою втратою або пошкодженням вантажу, перебором провізної плати та в деяких інших випадках [131, с. 55].

Х.І. Шварц зазначав, що на автотранспорті накладна не може виступати як форма договору перевезення. На його думку, договір перевезення повинен укладатися попередньо, а не в самий момент прийняття вантажу. Він вважає, що на залізничному транспорті накладна, якщо вона підписана сторонами і на ній є штемпель станції відправника, посвідчує укладення договору перевезення і є його формою. На автомобільному транспорті, на його думку, товарно-транспортна накладна, що заповнена відповідальним представником вантажовідправника та посвідчена підписом водія, як правило не посвідчує укладення договору перевезення [181, с. 49].

Г.С. Гуревич, досліджуючи правове значення товарно-транспортної накладної, прийшов до висновку, що товарно-транспортні накладні на автотранспорті виконують дві важливі функції: з одного боку, вони виступають у якості документа, що дозволяє урахувати діяльність учасників договору про відчуження продукції, а іншого – є документом, що характеризує виконання договору перевезення. Накладна, на думку автора, є документом, на підставі якого здійснюється облік виконання сторонами зобов’язань з договору автоперевезення. Саме тому вона служить підставою для остаточного розрахунку за перевезення вантажів [46, с. 53].

О. Бондаренко відмічає, що товарно-транспортна документація необхідна перевізникові для обліку транспортної роботи та нарахування зарплати. Для замовника перевезення товарно-транспортна накладна є підставою для розрахунку за виконану роботу [17, с. 71].

Якщо проаналізувати це питання з урахуванням норм ст. 207 ЦК України, то можна зазначити, що відповідно до вимог цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Ми вважаємо, що товарно-транспортна накладна є письмовою формою договорів перевезення конкретних вантажів автомобільним транспортом за умови, що товарно-транспортна накладна виписується в момент укладення договору і містить всі істотні умови таких договорів. Якщо ж договір перевезення конкретного вантажу автомобільним транспортом укладається до прийняття вантажу до перевезення, товарно-транспортна накладна виписується відповідно до вже раніше укладеного договору автомобільного перевезення, тобто в зміст товарно-транспортної накладної включаються не всі істотні умови: немає умов про порядок надання транспортних засобів до перевезення. А як зазначив професор М.Д. Єгоров, форма договору покликана закріплювати та правильно відображати узгоджене волевиявлення його сторін [43, с. 504]. В таких же випадках товарно-транспортна накладна, на наш погляд, не повністю відображує таке волевиявлення, а лише посвідчує факт прийняття вантажу до перевезення і саме перевезення вантажу. В такому випадку товарно-транспортна накладна виконує лише вантажосупровідну роль, а значить не буде письмовою формою договору. Отже, у зв’язку з тим, що договір перевезення конкретного вантажу автомобільним транспортом, укладений на підставі річного договору, та договір перевезення вантажу разового характеру розрізняються як за змістом, так і за порядком оформлення договірних відносин, товарно-транспортна накладна є  достатньою письмовою формою для  договору перевезення конкретного вантажу, укладеного на підставі річного договору, оскільки  всі умови такого договору в ній визначені. Договір перевезення конкретного вантажу, що має разовий характер, має оформлюватися у вигляді окремого документу, оскільки товарно-транспортна накладна не містить всіх умов такого договору, а виконує функцію вантажосупровідного документа.