2.2. Функціональний розподіл обов'язків між суддями та іншими працівниками суду

  1. бере участь у підготовці справи до судового засідання (здійснює добір законів та інших нормативних правових актів, матеріалів судової практики; визначає коло осіб, що беруть участь у справі та сприяє їм у поданні необхідних доказів);
  2. бере участь в організації підготовки та проведення судового процесу (контролює виготовлення та своєчасне направлення копій судових актів, якими повідомляються чи викликаються особи як учасники процесу; готує для судді інформацію про належне повідомлення осіб, а також про причини їх неявки в судове засідання);
  3. здійснює контроль за позовними заявами, заявами та скаргами, які залишені без руху, а також за справами, по яких відкладене слухання, призупинено провадження.

Статті 132 та 133 Закону України "Про судоустрій України" передбачають функціонування в місцевих загальних судах служби судових розпорядників та судової міліції.

Робота судді, як правило, проходить в постійних стресах і невдоволена рішенням чи вироком сторона, знаючи про свою безкарність, не скупиться на образи. Однак, такі дії важко кваліфікувати навіть, як хуліганство, адже мотиви інші - невдоволеність рішенням суду.

Одним із головних гарантів незалежності судів і суддів та їх недоторканості на практиці є судова міліція. При відсутності останньої суддям "приходиться просто вислуховувати незаслужені образи і розводити руками, адже в цих випадках закон його не захищає" [239][223].

Створення судової міліції випливає із конституційних норм, в яких закріплено обов'язок держави забезпечувати особисту безпеку суддів та їх сімей та гарантована відповідальність за неповагу до суду і судді і притягнення до відповідальності винних осіб ( ст.ст. 126, 129 Конституції України).

Створення судової міліції прямо передбачено в ст.133 Закону України "Про судоустрій України", в зв'язку з чим 19 листопада 2003 року наказом Міністра внутрішніх справ України створено спеціальний підрозділ судової міліції "Грифон" (далі - спецпідрозділ).

Спецпідрозділ належить до структури міліції громадської безпеки та створюється в головних управліннях МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управліннях МВС України в областях та місті Севастополі (далі - ГУМВС, УМВС) відповідно до типових штатів, затверджених МВС України. Спецпідрозділ створено як самостійний структурний підрозділ ГУМВС, УМВС та підпорядковується безпосередньо заступнику начальника ГУМВС, УМВС - начальнику міліції громадської безпеки.

Загальне керівництво оперативно-розшуковою діяльністю спецпідрозділу, її організаційне та методичне забезпечення здійснює заступник начальника ГУМВС, УМВС - начальник кримінальної міліції.

У своїй діяльності спецпідрозділ керується Конституцією України, законами України "Про міліцію", "Про статус суддів", "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів", "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві", "Про

оперативно-розшукову діяльність", "Про судоустрій України", іншими законами України, нормативним актами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами МВС України та Положенням "Про спеціальний підрозділ судової міліції "Грифон".

Основними завданнями судової міліції є :

- забезпечення згідно із законом підтримання порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, виконання функцій щодо державного захисту суддів, працівників суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу;

- забезпечення заходів безпеки при розгляді судових справ у всіх інстанціях, працівників правоохоронних органів, інших органів, які здійснюють правозастосовчі або правоохоронні функції, членів їх сімей і близьких родичів;

- вжиття необхідних заходів для забезпечення безпеки судді, членів його сім'ї, збереження їх майна, якщо від судді надійде відповідна заява;

- вжиття необхідних заходів для забезпечення безпеки при надходженні заяви учасника кримінального судочинства, члена його сім'ї або близького родича, звернення керівника відповідного Державного органу;

- забезпечення охорони приміщень і територій установ судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров'я України, а також режиму утримання осіб, які перебувають під вартою і направлені на судово-психіатричну експертизу;

- здійснення оперативно-розшукової діяльності з метою отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю, здоров'ю, житлу і майну зазначених осіб;

- вивчення рішень (постанов) про застосування спеціальних заходів безпеки осіб, узятих під захист, а також інших матеріалів, які зумовили прийняття такого рішення, а також розробку план-розрахунку ГУМВС, УМВС на здійснення спеціальних заходів безпеки та підготовку клопотання перед відповідними органами про їх скасування;

- обмін інформацією із зацікавленими органами та підрозділами внутрішніх справ, іншими органами виконавчої влади з питань забезпечення безпеки осіб, відносно яких здійснюються заходи особистої безпеки.

Особовий склад спецпідрозділу комплектується з числа найбільш професійно підготовлених працівників міліції, які мають необхідний рівень бойової і фізичної підготовки та особами, що пройшли дійсну строкову військову службу в підрозділах внутрішніх військ МВС України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України, з часу звільнення яких у запас минуло не більше одного року.

Однак на даний час в більшості місцевих загальних судів підрозділи судової міліції хоча і створені однак на практиці не функціонують.

В той же час відповідно до Закону України "Про судоустрій" у місцевих судах практично організована і діє служба судових розпорядників, на яку покладається забезпечення особами, що знаходяться у суді, встановлених правил, виконання ними розпоряджень головуючого в судовому засіданні ( ст. 132 Закону).

Разом з тим функціональні обов'язки служби судових розпорядників не розроблені, в зв'язку з чим автором, виходячи з вищевказаної норми Закону України "Про судоустрій України" та реальної практичної необхідності забезпечення нормальної роботи суду на судових розпорядників в Острозькому місцевому суді покладенні наступні обов'язки:

1) забезпечення в суді безпеки суддів, учасників судового процесу, свідків та всіх інших громадян присутніх в приміщенні місцевого суду;

  1. виконання наказів та розпоряджень голови суду, а також головуючого судді в судовому засіданні, пов'язаних з дотриманням порядку в суді;
  2. виконання рішення суду та судді щодо застосування до підсудного та інших громадян передбачених законом заходів процесуального примусу;
  3. забезпечення охорони приміщень суду, нарадчих кімнат та судових приміщень в робочий час;
  4. перевірка підготовки судових приміщень до засідання, забезпечення за дорученням судді доставки до місця проведення судового процесу кримінальної справи та речових доказів та їх збереження;
  5. підтримання громадського порядку в судових приміщеннях;
  6. співпраця з конвойною службою з питань охорони та забезпечення безпеки осіб, що утримуються під вартою.

Повноваження судових розпорядників при розгляді судом цивільних справ також закріплені в ст. 49 нового ЦПК України від 18 березня 2004 року відповідно до якого

1. Судовий розпорядник:

1) забезпечує належний стан залу судового засідання і запрошує до нього учасників цивільного процесу;

2) з урахуванням кількості місць та забезпечення порядку під час судового засідання визначає можливу кількість осіб, що можуть бути присутні у залі судового засідання;

3) оголошує про вхід і вихід суду та пропонує всім присутнім встати;

4) слідкує за додержанням порядку особами, присутніми у залі судового засідання;

5) виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги перекладача, експерта;

6) під час судового засідання приймає від учасників цивільного процесу документи та інші матеріали і передає до суду;

7) запрошує до залу судового засідання свідків та виконує вказівки головуючого щодо приведення їх до присяги;

8) виконує інші доручення головуючого, пов'язані із створенням умов, необхідних для розгляду справи.

2. Вимоги судового розпорядника, пов'язані з виконанням обов'язків, зазначених у частині першій цієї статті, є обов'язковими для учасників цивільного процесу.

3. Скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника розглядаються судом у цьому самому процесі [37][224].

З прийняттям нового Кримінально-процесуального кодексу України повноваження судового розпорядника мають бути закріплені і у кримінальному судочинстві.

Разом з тим ми вважаємо, що такий крок законодавця виправдає себе лише при створенні надалі цивільних та кримінальних судів, а у випадку збереження за місцевими загальними судами розгляду цих двох категорій справ, було б доцільно передбачити права і обов'язки цих посадових осіб суду в окремому Положенні про функціональні обов'язки.

Аналіз повноважень судової міліції та служби судових розпорядників, які покликанні забезпечити охорону та підтримання громадського порядку в місцевих судах, приводе до висновку про наявність певного дублювання цих повноважень.

Як відмічалось вище, є доречним говорити про об'єднання цих структур у систему судових приставів.[225] Тобто доречно дійсно остаточно визначитися з органом, який буде забезпечувати функції правопорядку і охорони в місцевих судах.

Ми вважаємо, що все таки перевагу слід віддати спец підрозділам судової міліції, однак при цьому вони повинні мати подвійне підпорядкування, як з боку вищестоящих підрозділів МВС так і голови

суду, тому що, як слушно зауважує В. Ємельянова, - "на практиці підрозділи "Грифон" систематично залучаються до участі в підтриманні громадського порядку та інших заходів, не пов'язаних з безпосереднім призначенням судової міліції" [61][226].

Успішне виконання покладених на суд завдань можливе лише при умові, що перелічені вище функціональні обов'язки чітко розподілені між працівниками суду, якщо кожен з них виконує доручені тільки йому повноваження, які чітко визначені у законі і нормативних актах та точно відображають коло питань і зміст роботи, за виконання якої працівник несе персональну відповідальність.

Розподіл обов'язків на кожній ділянці роботи може бути визнаний оптимальним, якщо при цьому додержані як найменше наступні умови:

1) виключено виконання суддями функцій працівників апарату суду - секретарів суду, секретарів судових засідань та інших працівників секретаріату суду;

2) розподілом праці охоплюється увесь обсяг роботи місцевого суду, при цьому обов'язки між працівниками розподілені рівномірно;

3) коло обов'язків кожного працівника максимально конкретизовано;

4) при розподілі обов'язків враховані кваліфікація, досвід та інтереси працівника.