Будь-яке суспільство, як соціальна система, має потребу в певній організації та впорядкуванні суспільних відносин. Упорядкування останніх досягається за допомогою встановлення певних положень, що виступають як ціннісні орієнтири щодо особистості, соціальної групи. Вони регулюють діяльність та поведінку зазначених суб'єктів, організують їх у певному напрямку.[162][146]

У цьому зв'язку можна говорити про організацію роботи суду, як соціальної системи, на яку покладається виконання однієї з основних функцій держави - забезпечення захисту гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави ( ст. 2 Закону "Про судоустрій").

У Концепції розвитку системи правосуддя на 2004-2014 р.р., розробленої Комітетом Верховної Ради та центром політико-правових реформ, відмічається, що другий етап розвитку системи правосуддя ( 2007-2010 р.р.) має бути спрямований на оптимізацію судової системи і судочинства, досягнення її більшої зрозумілості і відкритості. [180][147]

Належне упорядкування, оптимізація діяльності суду сприяє вирішенню покладених на нього законом завдань, вимагає чіткої організації його роботи, створення необхідних передумов для ефективної реалізації постановленої мети і дає змогу з мінімальними зусиллями досягти її здійснення. Разом з тим, реалізація організаційних заходів, - справедливо звертає увагу І.Д. Пєрлов,- має значення не сама по собі. Важливі результати роботи, що настають внаслідок здійснення цих заходів. [79][148] Проблемам організації роботи місцевих загальних судів в Україні в тієї чи іншої мірі були присвячені праці В.Б. Алексєєва [151][149], В.Д., Бринцева [25][150], Г.А. Воробйова [35][151], І.Д. Пєрлова [79][152], І.Л. Пєтрухіна [159][153], Ю.А. Калєнова, В.П. Кашєпова, О.В. Лавріновича [153][154], Н.П. Макарової, Т.Г. Морщакової, С.С. Москвіна [115][155], А.О. Селіванова [186][156], Ф.Г. Тарасенко [205][157] та інших вчених.

Деяким питанням організації та діяльності судів були присвячені праці таких російських вчених, як Ю. Стецовського [201][158], В.М. Лебедєва [110][159], В.Г. Ігнатова [74][160], А.Ф. Ізваріної [75][161], Н.В. Радужної [174][162], В.А. Раєвського [177][163], Н.М. Чепурнова та ін. Предметом самостійного дослідження явились процесуальні аспекти діяльності судді по підготовці та участі у судовому розгляду кримінальних (Л.С. Халдеєв) [217][164] та цивільних справ (Г.А. Жилін). [62][165]

Проблеми організації роботи суду, оптимізації його діяльності не є предметом науки кримінального та цивільного процесу. Створюючи предмет самостійного дослідження, вони, разом з тим, тісно пов'язані з судоустроєм, а особливо - з судочинством. Тому висвітлення деяких питань неможливо без дослідження проблем судоустрійного права, кримінального та цивільного процесів. Як вірно відмічає В.Б. Алексієв, - на винесення законного та обґрунтованого рішення впливають одночасно фактори і організаційного, і процесуального характеру, які слід аналізувати у сукупності, оцінюючи значення та роль кожного з них.

Зв'язок між процесуальними та організаційними (непроцесуальними - додано нами - С.Г.) факторами може бути більш чи менш тісним. [151][166] Автор цього дослідження вбачає своє завдання в тому, щоб розмежувати питання організації роботи суду від питань судоустрою та судочинства, щоб не дублювати ці питання, а лише спираючись на їх основні положення, сконцентрувати увагу на організаційної діяльності місцевого суду.

Такі питання, як прийом відвідувачів у суді, розгляд звернень громадян та організацій, здійснення процесуальних дій та організаційних заходів з метою забезпечення розгляду справи, контроль за своєчасним зверненням до виконання судових рішень, здійснення заходів щодо забезпечення складу народних засідателів та деякі інші, обумовлені судоустрійними та судочинними аспектами певної галузі права.

Разом з тим, є й інша група питань, яка відноситься безпосередньо до організації роботи місцевого суду, серед яких - підбір кадрів, які мають необхідні, схильні до суддівської роботи здібності, якості і знання; службове навантаження; матеріально-технічне та інформаційне забезпечення судів; планування роботи; раціональний розподіл праці, створення її належних умов та підтримання організаційного порядку, здорової психологічної атмосфери у колективі та ін.

Дослідження цих питань, обумовлених необхідністю упорядкування та оптимізації діяльності місцевого суду, уявляється актуальним в зв'язку з проведенням судово-правової реформи, прийняттям новішого законодавства, урахуванням світового досвіду організації та діяльності судів, імплементацією у національне законодавство норм міжнародного права.

Поняття "організація" має кілька значень : 1) упорядкування, приведення чого-небудь у порядок; [47][167] 2) організованість; планомірний, продуманий устрій, внутрішня дисципліна. [138][168] У сполученні з термінами "робота", "праця", і "діяльність" в науковій і навчальній літературі воно трактується також неоднозначно.

Організація роботи будь-якого колективу вимагає, по-перше, умілого розміщення людей, і, по-друге, узгодження діяльності, об'єднання зусиль із метою найефективнішого вирішення завдань, що стоять перед даною системою. Ці вимоги повною мірою стосуються і організації роботи місцевих судів.

Виділяються два основних елементи організації роботи : раціональний розподіл праці та забезпечення взаємодії членів трудового колективу, [122][169] які є хоча і важливими, але не єдиними. Більш розгорнуте трактування організації роботи міститься у працях, присвячених наукової організації праці, у яких виділяються такі головні її компоненти: науково-обґрунтований розподіл і кооперація праці; поліпшення організації підготовки кадрів і підвищення кваліфікації працівників; раціональна організація робочих місць і створення таких умов праці, які б у найбільшій мірі сприяли збереженню здоров'я і підвищенню працездатності; запровадження науково обґрунтованого нормування; впровадження науково-обґрунтованої системи і методів роботи; максимальне використання досягнень сучасної науки і техніки; вивчення та запровадження найбільш ефективних форм стимулювання праці. [3][170]; [225][171]; [151][172]

Дещо з іншого боку дана проблема розглядається тими авторами, які виділяють у якості головних напрямків організації роботи суду підбір кадрів, своєчасну постановку завдань перед колективом і кожним працівником, мобілізацію людей на їх виконання, розміщення членів колективу по ділянках, регулювання їх діяльністю, перевірку виконання постановлених завдань. [79][173]

Як видно з приведеного визначення, воно відбиває не тільки статичну, а і динамічну сторони поняття "організації роботи суду", що більш точно відповідає його сенсу.

Тому викладене вище дозволяє зазначити, що поняття "організація роботи суду" варто розглядати у двох аспектах: статиці й динаміці. Щодо першого, - то це комплекс заходів, спрямованих на раціональний розподіл праці, створення її належних умов і підтримку організаційного порядку, здорової психологічної атмосфери в колективі. Другий аспект - це повсякденна процесуальна й не процесуальна діяльність суддів, пов'язана з постановкою перед підлеглими конкретних завдань, контролем за їх виконанням і оцінкою здійсненої роботи.

На практичному рівні зазначені аспекти організації роботи суду співіснують у єдності, утворюють систему організаційно-управлінських заходів і дій, спрямованих на своєчасне і якісне виконання завдань, що стоять перед місцевими судами, упорядкування та оптимізацію судової діяльності.

Термін "управління" (від лат. - administratoro) буквально означає керування, діяльність по здійсненню допомоги у будь-чому. [193][174] Об'єктом управлінських відносин є забезпечення (створення) оптимальних організаційних умов спільної, комбінованої діяльності людей, спрямованої на досягнення певного загального результату.

Реалізація будь-якої функції управління включає наступні основні етапи: керівництво (організаційно-адміністративну роботу); збирання та передання інформації, необхідної і достатньої для прийняття оптимальних рішень, як один з етапів підготовки та прийняття рішень та організацію їх виконання; контроль виконання. [3][175]

Таким чином, змістовна понять "організація" і "управління" у цілому збігається. Організація - це комплекс заходів по упорядкуванню і оптимізації роботи суду, управління - це постановка завдань і контроль за їх виконанням. Хоча й вважається, що "організація роботи здійснюється у горизонтальній площині, а управління - у вертикальній", [122][176] аналіз повноважень голови місцевого загального суду свідчить про те, що певні з них носять управлінський характер (підбір кадрів працівників апарату суду, видання наказів та розпоряджень, створення оптимальних організаційних умов праці тощо).

Відповідно до ст. 24 Закону "Про судоустрій" на голову місцевого суду покладається здійснення організаційного керівництва діяльністю суду. Відповідно до визначених головою суду обов'язків в організації діяльності суду також бере участь заступник (заступники) голови місцевого суду. Отже, одним з складових елементів організації роботи місцевого суду є комплекс заходів, по упорядкуванню і оптимізації роботи суду, реалізований головою цього суду та його заступником (заступниками).

Особливість такого керівництва обумовлюється специфікою реалізації функцій судової влади та структури місцевого суду - так з однієї сторони він складається із адміністративного апарату на чолі з головою суду, який зобов'язаний забезпечити повноцінне функціонування цього судового органу, стосунки в якому будуються за принципом підпорядкова-

ності відповідних посадових осіб адміністратору - голові суду. А з іншого боку, - відправлення правосуддя суддями місцевого суду повинно здійснюватись з дотриманням конституційних гарантій їх незалежності і недоторканості з боку судового адміністратора.