Але законодавство надає можливість сторонам встановлювати в договорі право і на односторонню відмову від договору у повному обсязі. Тому сторони за бажанням можуть скористатись таким правом. Наприклад, в ст. 145 САТ міститься норма, яка передбачає, що автотранспортне підприємство  має  право  відмовитись  від перевезення,  якщо  вантажовідправником пред’явлено до перевезення вантаж,  не зазначений заявкою або прийнятим до виконання  разовим замовленням, або з  призначенням  в  інший  пункт.

Враховуючи вищевикладене, вважаємо, що перевізник та вантажовідправник за законодавством мають право як розірвати договір перевезення вантажів автомобільним транспортом в односторонньому порядку, так і змінити його. Причому реалізація цього права не позбавляє можливості вимагати відшкодування збитків у судовому порядку