Як вже зазначалося вище, відповідно до статті 143 Конституції України, публічні фонди грошових коштів місцевого самоврядування є матеріальною основою функціонування органів місцевого самоврядування. До фондів грошових коштів місцевого самоврядування більшість учених-юристів відносить такі публічні фонди коштів:

1. бюджети місцевого самоврядування;
2. позабюджетні фонди грошових коштів органів місцевого самоврядування (якщо їх утворення передбачено законодавством країни);
3. фонди грошових коштів комунальних (муніципальних) банків;
4. фонди грошових коштів підприємств та установ, заснованих на комунальній (муніципальній) формі власності.

Усі перелічені фонди коштів місцевого самоврядування відповідають ознакам публічності, які були визначені нами раніше. При цьому бюджети самоврядування, як і державний бюджет, можуть включати спеціальні бюджетні фонди цільового призначення. Так, наприклад, в Україні відповідно до ст. 71 Бюджетного кодексу України бюджети місцевого самоврядування включають бюджет розвитку як складову частину спеціального фонду місцевих бюджетів. Однак чинне законодавство України має багато колізій у сфері визначення та регулювання фондів коштів місцевого самоврядування. Найбільше питань викликає правове регулювання позабюджетних фондів коштів органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" [424][287] органи місцевого самоврядування можуть мати позабюджетні цільові (у тому числі валютні) кошти. Ці кошти мають акумулюватися на спеціальних рахунках в установах банків. Порядок формування та використання таких позабюджетних цільових (у тому числі валютних) коштів місцевого самоврядування мають визначатися положеннями про ці фонди коштів, що затверджуються відповідною радою. У 2001 р. ст. 61 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" [431][288] встановила, що всі позабюджетні кошти установ і організацій, які утримуються за рахунок бюджетів усіх рівнів, мають включатися до відповідного бюджету, що означало ліквідування фактично всіх позабюджетних фондів коштів органів місцевого самоврядування. Але, оскільки ст. 68 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не була змінена і не втратила свою чинність, неврегульованими залишилися два питання.

Перше питання полягає у тому, чи поширюється ст. 61 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" на ті позабюджетні фонди коштів, які акумулюються на спеціальних рахунках самих органів місцевого самоврядування (а не на рахунках установ та організацій, які утримуються за рахунок бюджетів місцевого самоврядування).

Друге питання стосується терміну дії правових норм, які містяться в законах про державний бюджет на відповідний рік, що мають діяти протягом одного бюджетного року. Норми щорічних законів про державний бюджет діють протягом одного бюджетного року. Тому з юридичної точки зору по закінченні 2001 року норма ст. 61 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік", яка забороняє утворення позабюджетних фондів, має втратити свою чинність. Однак ця стаття вважається діючою на всі наступні бюджетні роки без її повторення у наступних щорічних законах про державний бюджет.

На нашу думку, практика включення до законів про державний бюджет на відповідний рік норм, дія яких не обмежується бюджетним роком, є негативною як з суто теоретичної точки зору, так і з погляду практичного застосування правових норм. Така практика породжує колізії у законодавстві між нормами, які мають обмежений у часі строк дії, та нормами, дія яких не обмежується у часі (тобто - такими нормами, які містяться у законодавчих актах, що набувають чинності та припиняють свою дію відповідно до прийнятих рішень Верховної Ради України, органів місцевого самоврядування та органів державної влади).

Правове регулювання утворення позабюджетних фондів коштів в Україні має й багато інших колізій[289]. Невизначеність у правилах утворення таких фондів тягне за собою невизначеність у сфері правового регулювання розподілу та використання їх коштів.