Профілактика адміністративних проступків - це соціально спрямована діяльність держави, її органів та їх посадових осіб, громадських організацій та окремих громадян по виявленню причин та умов вчинення адміністративних проступків, ліквідації факторів, які сприяють формуванню антисуспільної  установки особи, ліквідації адміністративної деліктності як соціального явища, та забезпечення, під час здійснення такої діяльності, прав та свобод громадян.

 Це визначення виражає соціальну спрямованість цієї діяльності, профілактика - це самий гуманний засіб боротьби із адміністративними проступками, засіб, який передбачає не покарання, а виховання, застереження членів суспільства від вчинення адміністративних проступків та інших правопорушень.

Як і будь яка діяльність профілактика адміністративних проступків має свої певні цілі. Такими цілями є:

• Обмеження дії негативних соціальних явищ та процесів, які  не лежать у сфері адміністративної деліктності, але взаємопов'язані з нею;
• Усунення або взагалі нейтралізація причин адміністративних проступків та умов, що їм сприяють;
• Нейтралізація негативного впливу мікросередовища особи (сім'ї, школи, вузу, друзів, співробітників і т.д.), які формують антисуспільну установку особи, та оказують вплив на мотивацію її поведінки;
• Вплив на особу, яка за своїми морально психологічними якостями здатна вчинити адміністративний проступок ти продовжувати протиправну діяльність.

Засновуючись на цих положеннях профілактична діяльність повинна базуватися на наступних принципах:

• Законності - дотриманні вимог Конституції України та Законів України усіма, без винятку суб'єктами профілактики, здійснення тільки тих заходів, які передбачені цими Законами;
• Гуманізму - всебічний захист прав та свобод громадян під час здійснення профілактичної діяльності;
• Гласності - систематичного висвітлення у статистиці та засобах масової інформації відомостей про профілактику адміністративних проступків;
• Демократизму ( спільності ) - участі у профілактиці адміністративних проступків не тільки спеціалізованих суб'єктів, але й усіх інших державних органів, організацій, місцевого самоврядування, підприємств, установ, об'єднань громадян та окремих громадян;
• Науковість - використання форм, методів та засобів профілактичної діяльності, які розроблені та схвалені наукою;
• Диференційованого підходу - врахування як загальних особливостей детермінант адміністративних проступків, так й індивідуальних властивостей правопорушників;
• Плановості та прогнозування - всебічне вивчення та аналіз стану адміністративної деліктності, складання та реалізація відповідних програм профілактики адміністративних проступків;
• Взаємодії та координації зусиль суб'єктів профілактики адміністративних проступків;
•  Громадського осудження протиправної поведінки;
• Переважання методів переконання - тобто застосування примусових заходів лише після вичерпання всіх інших заходів впливу;
• Адекватності методів та засобів профілактики типу деліктної ситуації.

Говорячи про профілактику адміністративних проступків як систему певних заходів ми можемо виділити певні функції цієї діяльності:

1. Ідеологічна функція. В умовах постійного розвитку та вдосконалення методів та форм профілактичної діяльності сама її теорія забезпечує, в першу чергу, загальну ідейну спрямованість такої діяльності. Ця функція є науково-теоретичною основою профілактики адміністративних проступків, визначає загальну орієнтацію профілактичних заходів, ідеологічного обґрунтування цих мір, методів та принципів щодо їх реалізації.

 Основні ідеї можуть бути такими:

1. Забезпечення, охорона та захист прав та свобод людини та громадянина, які закріплені Конституцією України та міжнародно-правовими актами;
2. Соціальна спрямованість;
3. Ідея гуманізму в діях суб'єктів профілактики адміністративних проступків та інші.

1. Прогностична функція. Ця функція спрямована на вибір найбільш оптимальних шляхів вдосконалення системи профілактики адміністративних проступків. Вона відображається в передбаченні змін соціального механізму профілактичної діяльності, перспектив її подальшого розвитку, прогнозуванні та оцінці стану адміністративної делікатності в Україні.
2.  Операційна функція. Вона виражає безпосередній зв'язок між теорією профілактики та практичною діяльністю по профілактиці адміністративних проступків. Сутність цієї функції в тому, що теорія профілактики виступає як наукова база для прийняття конкретних рішень щодо цілей, засобів, методів профілактичної діяльності.

Профілактика адміністративних проступків, як певна діяльність здійснюється певними методами. Серед методів профілактики адміністративних проступків є такі:

1. Економічні. Це удосконалення системи економічного аналізу та звітності, використання системи товарно-грошових відносин в процесі профілактики адміністративних проступків;
2. Соціально-політичні. Посилення боротьби з негативним впливом деліктогенних факторів, підвищення суспільно-політичної активності громадян, посилення та розвиток профілактичної функції колективів та інших соціальних груп;
3. Соціально-психологічні. Подолання елементів анти суспільної психології, створення морально-психологічної нетерпимості до правопорушників ( принцип громадського осудження протиправної поведінки);
4. Культурно-виховальні. Підвищення рівня моральної та правової культури громадян, формування в них поваги до соціальних, правових та інших норм, поваги до закону;
5. Адміністративно-правові. На цих методах слід зупинитися більш детальніше.

"Адміністративно-правовими методами є способи та прийоми безпосереднього і цілеспрямованого впливу виконавчих органів (посадових осіб ) на підставі закріпленої за ними компетенції, у встановлених межах та відповідній формі на підпорядковані їм органи та громадян" [75, с. 146].

Серед важливих методів певне місце посідають такі: переконання та примус. в профілактиці адміністративних проступків, враховуючи її соціальну спрямованість, привалюючим повинно стати переконання : "система заходів правового і не правового характеру, які проводяться державними та громадськими органами, що виявляється у здійсненні виховних, роз'яснювальних та заохочувальних методів, спрямованих на формування у громадян розуміння необхідності чіткого виконання законів та інших нормативних актів" [75, с. 148].

Пріоритет прав людини, використання педагогічних методів, виховання в кожного громадянина почуття громадського обов'язку дотримуватися певних норм поведінки зумовлюють пріоритет переконання та найбільш підходять до терміну "профілактика" адміністративних проступків. Конкретно про сутність цих методів річ піде далі у роботі. В профілактиці адміністративних проступків як соціально спрямованій діяльності ми маємо виділити суб'єктів цієї діяльності, тобто тих, хто працює в цій сфері:

     а) місцеві органи влади та їх виконавчі структури, які несуть відповідальність за стан правопорядку на підвідомчій території; [198, с. 286].

     б) органи внутрішніх справ, суду, юстиції, прокуратури, служби безпеки;

     в) відділи соціальної профілактики та надання допомоги населенню місцевих органів влади та управління, центри соціальної реабілітації, громадські об'єднання, які спеціально були створені для такої діяльності;

     г) інші органи державного управління, підприємства, організації установи, громадські формування, які займаються профілактичною діяльністю, поряд із своєю основною функцією;

     д) для участі в профілактиці адміністративних проступків за місцем роботи або  мешкання громадян можуть створюватися певні добровільні організації, порядок діяльності яких встановлюється законодавством України;

     е) окремі громадяни, які можуть входити до вищезазначених установ ( співробітники правоохоронних органів).

Коротко розглянемо повноваження цих суб'єктів профілактики.

Місцеві органи влади та управління на своїй території:

- здійснюють керування усіма суб'єктами профілактики, розроблюють програми соціально-економічного розвитку регіону;

- формують та створюють фонди, які забезпечують функціонування усіх суб'єктів профілактики;

• забезпечують профілактичну пропаганду в різних засобах масової інформації; [24].

Так місцеві державні адміністрації згідно статті 25 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" "…забезпечують здійснення щодо охорони громадської безпеки, громадського порядку, боротьби із злочинністю" [31].

Згідно  Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські ради народних депутатів мають повноваження до "…утворення адміністративних комісій та комісій з питань боротьби зі злочинністю", а їх виконавчі комітети "…координують роботу органів, утворених для сприяння охороні громадського порядку" [24].

Комітети, комісії, ради по профілактиці проступків повинні здійснювати:

• координацію діяльності державних та правоохоронних органів, трудових колективів, громадських об'єднань та громадян по профілактиці адміністративних правопорушень;
• на основі прогнозів та статистичної інформації про рівень адміністративної деліктності розробку комплексних програм щодо профілактики адміністративних правопорушень.

Органи внутрішніх справ:

-    постійно аналізують оперативну обстановку, вносять пропозиції в плани соціально-економічного розвитку та програмної боротьби із злочинами та адміністративними проступками;

-    виявляють, регіструють та приймають профілактичні заходи впливу до осіб, які скоїли адміністративні проступки;

-    вносять пропозиції до державних органів, підприємств, установ про усунення причин та умов, які сприяють вчиненню адміністративних проступків;

-    інформують громадськість та зацікавлених осіб про стан профілактичної роботи в сфері боротьби з адміністративними проступками [2], [41], [42].

Органи прокуратури:

-    здійснюють нагляд за законністю та профілактичною діяльністю усіх державних органів, громадських організацій та громадян [8], [59].

Суди:

• у відповідності до законодавства про судоустрій приймають рішення про необхідність застосування заходів щодо усунення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних проступків.

Згідно ст. 23 Закону України "Про судоустрій України" Голова міського суду "…здійснює правосуддя в порядку встановленому законодавством України" [34]. Звідси витікає, що він повинен вносити представлення у відповідні організації про усунення причин та умов вчинення правопорушень.

Органи юстиції:

-    ведуть роз'яснення та пропаганду законодавства, що регламентує профілактичну діяльність, виконують інші функції, які мають профілактичну діяльність [58].

Громадські організації:

1. здійснюють самостійно та у взаємодії з державними органами, підприємствами, установами та громадянами по профілактиці правопорушень;
2. засновують власні або беруть участь в створенні та розподіленні фондів для здійснення профілактичних заходів.

На основі вищевикладеного, та керуючись працями В.П.Філонова, Ю.Д. Блувштейна, ми виділяємо такі специфічні ознаки суб'єкта профілактичної діяльності.

Такими суб'єктами є орган, організація або особа, які: