• основні цілі, задачі і принципи діяльності державних органів по профілактиці адміністративних проступків;
• основи взаємодії державної системи профілактики адміністративних проступків з органами місцевого самоврядування;
• основи правового регулювання державної системи профілактики адміністративних проступків;
• компетенцію органів державної влади й органів місцевого самоврядування в сфері профілактики адміністративних проступків;
• систему учасників цієї діяльності, їх права, засновані на законодавстві України;
• систему заходів профілактики адміністративних проступків і порядок їх здійснення, які засновані на законодавстві України;
• задачі і форми взаємодії державної системи профілактики адміністративних проступків з недержавними організаціями й установами щодо діяльності по профілактиці адміністративних проступків;
• підстави індивідуального профілактичного впливу, гарантії, форми і способи захисту прав і свобод осіб, у відношенні яких він застосовується.

У розділі, присвяченому загальним положенням, визначаються предмет цього Закону, правові основи профілактики адміністративних проступків, повноваження органів державної влади України в питаннях профілактики адміністративних проступків, цілі й основні принципи діяльності по профілактиці адміністративних проступків, система суб'єктів профілактики адміністративних проступків, межі обмеження прав осіб, у відношенні яких здійснюється профілактичний вплив, а також основні поняття і терміни, які пов'язані з діяльністю по профілактиці адміністративних проступків.

Предметом Закону України "Про основи державної системи профілактики адміністративних проступків" є комплекс суспільних (правових) відносин, спрямованих на профілактику адміністративних проступків та:

 а) виявлення, чи нейтралізацію, причин адміністративної деліктності, окремих її видів, а також сприятливих їй умов (загальна профілактика);

б) виявлення та здійснення профілактичного впливу у відношенні осіб, вчинки яких вказують на реальну можливість переходу на протиправний шлях, а також по здійсненню позитивного впливу на їхнє найближче оточення;

         Слід відмітити, що законодавство України про профілактику адміністративних проступків повинно ґрунтуватися на Конституції України, і міжнародних договорах України. У випадках, передбачених законом, правове регулювання повинно здійснюватися Указами Президента України, Постановами Кабінету міністрів України, а також іншими підзаконними нормативними актами.

Відповідно до нормативних актів, згаданих вище, органи виконавчої влади, у тому числі міністерства і відомства, що організують профілактику адміністративних проступків, а також органи місцевого самоврядування видають підзаконні нормативні акти з питань організації і здійснення своєї діяльності, в межах компетенції, по профілактиці адміністративних проступків. Норми, що обмежують права і свободи громадян у зв'язку з застосуванням заходів профілактичного впливу, є винятковою компетенцією Законів України.

До повноваження органів державної влади України в питаннях профілактики адміністративних проступків можна віднести:

• встановлення основ державної політики у питаннях профілактики адміністративних проступків: прийняття і зміна законів про профілактику адміністративних проступків, контроль за їхнім виконанням;
• координацію і методичне забезпечення діяльності органів виконавчої влади по профілактиці адміністративних проступків;
• розробку і схвалення державних стандартів в області профілактики адміністративних проступків;
• становлення єдиної державної системи статистичного обліку і звітності в області профілактики адміністративних проступків;
• захист прав і свобод громадян при здійсненні профілактики адміністративних проступків;
• розробку, фінансування і реалізацію регіональних програм, спрямованих на профілактику адміністративних проступків.

         Діяльність по профілактиці адміністративних провин є частиною політики держави по національній безпеці і повинна мати цілі:

• сприяння створенню і зміцненню в суспільстві атмосфери спокою і стабільності;
• Обмеження дії негативних соціальних явищ та процесів, які не лежать в сфері адміністративної деліктності, але взаємопов'язані з нею;
• Усунення або взагалі нейтралізація причин адміністративних проступків та умов, що їм сприяють;
• Нейтралізацію негативного впливу мікросередовища особи, яке формує антисуспільну установку особи, та оказує вплив на мотивацію її поведінки;
• Вплив на особу, яка за своїми морально психологічними якостями здатна вчинити адміністративний проступок чи продовжувати протиправну діяльність;
• Усунення погрози правам, свободам і законним інтересам членів суспільства і держави, що виникає в зв'язку з можливістю переходу особи на шлях вчинення правопорушень;
• Забезпечення виправлення осіб, що втягуються в сферу профілактичного впливу, і їх ресоціалізації.

Діяльність по профілактиці адміністративних проступків повинна здійснюватися на основі принципів законності, соціальної справедливості і гуманізму, демократизму ( спільності ), плановості та прогнозування, гласності, комплексності, диференціації й індивідуального підходу, взаємодії та координації зусиль суб'єктів профілактики адміністративних проступків, науковості, адекватності методів та засобів профілактики типу деліктної ситуації, своєчасності і достатності.

Загальносоціальна і спеціальна профілактика адміністративних проступків здійснюються в строгій відповідності з вимогами законодавства, компетенцією суб'єктів і інших учасників профілактичної діяльності; заходи індивідуальної профілактики адміністративних проступків застосовуються тільки при наявності достатніх даних, що визначають підстави профілактичного впливу для ухвалення рішення і вибору конкретної міри при неухильному дотриманні гарантій прав і законних інтересів осіб, у відношенні яких вони застосовуються.

В процесі застосування заходів профілактики адміністративних проступків реалізуються вимоги соціальної справедливості, що складаються в необхідності:

 а) захисту законних інтересів фізичних і юридичних осіб, що терплять збиток (шкоду) від ситуацій і дій, у відношенні яких позначається чи повинен проявлятися профілактичний вплив;

 б) відновлення порядку, що порушується цими ситуаціями і діями;

 в) застосування заходів профілактичного впливу, адекватних його цілям, не допускаючи їх надлишкової інтенсивності, заподіяння фізичних страждань чи приниження людського достоїнства.

Суб'єктами профілактики адміністративних проступків є:

а) діючі в межах своєї компетенції органи державної влади, органи місцевого самоврядування і підлеглі їм установи, організації, служби:

б) правоохоронні органи і суд;

в) органи охорони здоров'я, соціального захисту населення, зайнятості населення, у компетенцію яких відповідно до закону входять питання, зв'язані з попередженням виникнення, обмеженням і усуненням обставин, що впливають на появу груп соціального і кримінального ризику, а також здійснення профілактичних заходів для відповідного напрямкам. У положеннях про названих суб'єктів профілактики адміністративних проступків повинні виділятися розділи (норми) про компетенцію і задачі в галузі профілактики адміністративних проступків.

г) інші учасники  профілактики, у тому числі організації, підприємства, установи, що беруть участь профілактиці адміністративних проступків з доручення державних чи органів місцевого самоврядування або за власною ініціативою в межах і формах, обумовлених законодавством України. Держава підтримує і заохочує діяльність названих організацій, установ і підприємств по участі в профілактиці адміністративних проступків.

Самостійним розділом законопроекту, на нашу думку, повинен визначатися визначається перелік і зміст заходів так названих загальносоціальної та загальної спеціальної профілактики адміністративних проступків. До їх числа ми можемо віднести:

прийняття нормативно-правових актів, спрямованих на:

1. підвищення матеріального стану населення в цілому;
2. покращення організації праці та умов праці населення;
3. покращення житлово-побутових умов;
4. розширення матеріальної забезпеченості культури, науки та освіти;
5. вдосконалення сфери обслуговування населення.

А також моніторинг, правове виховання, деліктологічну експертизу, мінімальні стандарти, безпеки, а також порядок координації діяльності по профілактиці адміністративних проступків, її програмне і наукове забезпечення.

 Координація діяльності по профілактиці адміністративних проступків здійснюється з метою об'єднання й узгодження зусиль усіх відомств і органів, у задачі і функції яких входить профілактика адміністративних проступків.

Міжвідомча координація діяльності правоохоронних органів по загальній і індивідуальній профілактиці адміністративних проступків повинна здійснюватися міжвідомчими координаційними нарадами (радами) на всіх рівнях. Рішення, прийняті міжвідомчими координаційними нарадами, затверджені главами відповідних відомств (органів), обов'язкові для виконання відомствами - учасниками Міжвідомчої координаційної наради. До участі в цих нарадах можуть запрошуватися, з їхньої згоди, представники судових органів. До участі в Міжвідомчій координаційній нараді в залежності від розглянутих питань можуть також запрошуватися керівники чи представники інших суб'єктів і учасників профілактичної діяльності.

І, нарешті, основний розділ Закону присвячений інститутам і нормам індивідуальної профілактики адміністративних проступків. В них розкривається перелік і зміст заходів індивідуальної профілактики адміністративних проступків

 До заходів індивідуальної профілактики адміністративних проступків відносяться:

1. профілактична бесіда співробітника правоохоронного чи контролюючого органа, спецслужби, прокуратури чи суду;
2. внесення представлень і визначень про усунення причин адміністративних проступків, умов, що сприяли їх вчиненню, і вживанню заходів по їхньому усуненню;
3.  надання інформації про антигромадську поведінку керівникам підприємств, установ, навчальних закладів, громадських об'єднань;
4. попередження про постановку на профілактичний облік;
5. постановка на профілактичний облік;
6. профілактична опіка;
7. адміністративний нагляд;
8. офіційне застереження.

Поряд і у взаємодії з названими заходами індивідуальної профілактики адміністративних проступків можуть застосовуватися негласні заходи індивідуального попередження злочинів відповідно до законодавства про оперативно-розшукову діяльність.

Крім того в Законі доцільно було б визначити коло осіб, до яких застосовуються заходи індивідуального профілактичного впливу. Це  можуть бути особи :