4.3. Загальні засоби забезпечення виконання зобов'язань по спадковому договору
Сторінки матеріалу:
Відносини гаранта та принципала ґрунтуються, за загальним правилом, на оплатній основі. Це пояснюється тим, що гарантія, виходячи з її суб'єктного складу, стала своєрідним видом надання оплатних послуг, який передбачає для гаранта резервування, тобто вилучення з обігу, певної грошової суми з метою забезпечення можливої в майбутньому відповідальності за невиконання зобов'язання третьою особою (боржником).
Разом з тим, домовленістю між гарантом та принципалом може бути встановлене безоплатне надання першим послуг останньому, адже отримання оплати за надані послуги є лише право особи, яка виступила гарантом[62].
Припинення гарантії відбувається у разі: 1) сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію; 2) закінчення строку дії гарантії; 3) відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією[63].
Оскільки в переліку підстав припинення зобов'язань гаранта перед кредитором, відсутнє припинення основного зобов'язання, думається, що припинення основного зобов'язання, навіть шляхом його належного виконання боржником, не припиняє існування забезпечувального гарантійного зобов'язання. Разом з тим, підставою припинення гарантії може бути передання відступного (ст. 600 ЦК України), зарахування (ст. 601 ЦК України), новація (ст. 604 ЦК України), поєднання боржника і кредитора в одній особі (ст. 606 ЦК України) тощо.
На нашу думку, в спадковому договорі гарантія не буде мати надто великого поширення у зв'язку з достатньо складною процедурою її оформлення. Разом з тим, можна припустити, що вона буде застосовуватися при великому обсягу майна відчужувача, яке може перейти до набувача за спадковим договором, а також у випадках, коли обов'язки набувача мають велику вартісну оцінку (наприклад, обов'язок оплатити навчання за кордоном дітей відчужувача тощо).
- « перша
- ‹ попередня
- 1
- 2
- 3
- 4