Окрім іншого, потрібно шукати сліди інформації, яка відкидала би факт можливого інсценування грабежу чи розбою. Ознаками такого інсценування можуть виступати:

• невиправдано великі, за конкретної ситуації, пошкодження навколишньої обстановки;

-    надмірний безлад на місці події;

• наявність слідів зламу, здійсненого із середини приміщення;

-   неприродний зовнішній вигляд і взаєморозташування слідів перебування сторонньої особи (що викликають думку про фальсифікацію) або повна відсутність таких слідів тощо.

Результати огляду місця події фіксуються за допомоги науково-технічних засобів і заносяться до протоколу. До протоколу огляду можуть додаватися схеми та інші документи.

Завданнями з розслідування грабежу або розбійницького нападу виступають:

• активний пошук особи, яка вчинила злочин, коли її не встановлено на початковому етапі розслідування;
• якщо підозрюваного затримано (встановлено), провадяться слідчі дії та оперативно-розшукові заходи з метою доказування його вини.

Типовими слідчими ситуаціями подальшого етапу розслідування цих злочинів можуть бути такі.

1. Винних осіб викрито повністю, встановлено всі епізоди їхньої злочинної діяльності; інформації про вчинення ними інших злочинів немає.
2. Розслідуваний злочин і винуватість особи, що його вчинила, доказано, але слідчий має інформацію про вчинення підозрюваним (обвинуваченим) інших злочинів.
3. У слідчого є інформація про винуватість особи, однак доказів, що підтверджують це, немає або надто недостатньо.

4.  У слідчого немає інформації про особу, що вчинила злочин. 
На цьому етапі проводять такі слідчі дії:

-    допити свідків;

-    наступні допити підозрюваних (обвинувачених);

-    пред'явлення для впізнання;

-    очні ставки;

-    відтворення обстановки та обставин події;

-         призначення й виконання судових експертиз. Тактичні прийоми допиту підозрюваного в конфліктній ситуації.

• Психологічного впливу на допитуваного:

• роз'яснення допитуваному змісту ст. 66 КК України про обставини, які пом'якшують покарання;
• звернення слідчим до позитивних властивостей особи підозрюваного (обвинуваченого);
• створення у нього перебільшеної уяви щодо обізнаності слідчого про злочинну подію, окремі її епізоди або співучасників;
• раптовість постановки запитання допитуваному і спостерігання за його реакцією;

-   використання антипатій, що відчуває підозрюваний до когось із співучасників злочину тощо.

• Логічного впливу на допитуваного:

• деталізація показань підозрюваного, під час якої з'ясовуються всі подробиці дій злочинця до, під час і після вчинення злочину;
• логічний аналіз суперечностей у показаннях підозрюваного;
• використання суперечностей у показаннях допитуваного та інших учасників злочину способом повного або часткового ознайомлення їх із цими показаннями;

-   пред'явлення доказів, що є в матеріалах справи тощо. Окрім традиційної судово-медичної експертизи, залежно від

слідчої ситуації та необхідності встановити конкретні обставини і з'ясувати окремі питання у справах цієї категорії можуть бути призначені також трасологічна, судово-хімічна, біологічна та інші види судових експертиз.

З мстою уточнення показань обвинуваченого і виявлення їх відповідності іншим обставинам справи, що вивчаються, доцільно проведенням відтворення обстановки та обставин події здійснити перевірку його показань на місці. Такі ж дії, у разі потреби, можна виконати і щодо потерпілого та свідків. Метою їх може слугувати:

• потреба перевірити показання потерпілого щодо механізму заподіяння шкоди його здоров'ю, про його взаєморозташування та взаємні дії зі злочинцем, можливості сприйняття певного явища, пов'язаного зі злочином, можливості проникнення у приміщення та виносу певних речей, предметів способом, указаним злочинцем тощо;
• потреба перевірити показання свідків щодо окремих обставин учиненого злочину (можливість чути, бачити чи іншим способом сприймати подію злочину тощо).

Література

Батпаев И. А. Криминалистические и оперативно-розыскные аспекты расследования крале из квартир граждан.- Ижевск, 1998.

Викторов В. И. Как защитить вашу квартиру и контору от воров: 50 советов американской полиции.- М., 1992.

Гавло В. К., Алешин В. В. Расследование преступлений, сопряженных с отчуждением жилья граждан: Учебн. пособие.- Барнаул, 1998.

Экономико-правовые и нравственные аспекты борьбы с преступностью: Сборн. научи, трудов.- Екатеринбург, 1997.
 

 
Исматиров Р. Ф. Экономика и организованная преступность: Монография.- СПб., 1997.

Куликов В. И. Основы криминалистической теории организации преступной деятельности.- Ульяновск, 1994.

Курашвили А. А. Криминологические проблемы органов внутренних дел с грабежами и разбоями,- М., 1990.

Лавров В. П. Расследование организованной преступной деятельности.- Ставрополь, 1996.

Матышевский П. С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления.- К., 1996.

Мицеряков В. С. Предупреждение краж государственного и коллективного имущества.- Хабаровск, 1993.

Основы борьбы с организованной преступностью / Под ред. В. С. Ов-чинского и др.- М., 1996.

Первушин В. М. Расследование краж предметов антиквариата.- М., 1992.

Понарин В. Я., Самороковский В. М. Расследование краж, совершенных с проникновением в жилище квартирных // Расследование отдельных видов преступлений.- М., 1995.

Раскрытие краж автотранспортных средств / Сборник материалов.- М, 1994.

Расследование похищения человека: Методическое пособие.- М., 2000.

Скригонюк М. І. Криміналістика: Підручник.- К.: Атіка, 2007. Шурухнов Н. Г. Расследование краж.- М., 1999. Щербатых Ю. В. Искусство обмана: Популярная энциклопедия.-М., 1998.

Юмашев Н. О. Расследование грабежей и разбойных нападений, совершаемых с целью завладения имуществом граждан.- М., 1991.