Анотація. У статті на основі узагальнення існуючих у літературі, зокрема західній, підходів зроблено спробу переосмислити поширені у пострадянській, у тому числі вітчизняній, юридичній науці уявлення про методологію правознавства та її співвідношення з методологією права.
Обґрунтовується думка про те, що методологію права не слід ототожнювати з методологією не лише наукового пізнання, а й пізнання взагалі. Наукове пізнання, хоч і має значення для права, проте не вичерпує всієї його сутності і не визначає його особливостей як особливої форми освоєння соціальної дійсності. Право має власні, відмінні від науки, інструменти ("прилади") світосприйняття, якими є нагромаджені протягом багатовікової історії правові цінності. Поєднання результатів пізнання та цінностей є однією з характерних рис права.
Це, в свою чергу, обумовлює особливості методології права. У ній тісно переплітаються методи пізнання та способи і прийоми мистецтва. Останні особливо виразно проявляються на такому рівні актуалізації права, як правозастосування. У зв'язку з цим у статті аналізуються особливості методології юридичного тлумачення, зокрема значення для нього категорії розуміння, яка не тотожна категорії пізнання, вплив на судовий розгляд раціональних і позараціональних чинників, зокрема фактора аудиторії, тощо.
Ключові слова: методологія правознавства, методологія права, форми світосприйняття, право як форма світосприйняття, методи науки і мистецтва у праві, пізнання, розуміння, раціональне, позараціональне.
Козюбра Н. И. Методология правоведения и методология права: соотношение понятий и их особенности
Аннотация. В статье на основании обобщения существующих в литературе, в частности западной, подходов, предпринимается попытка переосмыслить распространенные в постсоветской, в том числе отечественной, юридической науке представления о методологии правоведения и ее соотношении с методологией права.
Обосновывается мысль о том, что методологию права не следует отождествлять с методологией не только научного познания, но и познания вообще. Научное познание, хотя и имеет значение для права, однако не исчерпывает всей его сущности и не определяет его особенностей как специфической формы освоения социальной действитель-
ности. Право имеет собственные, отличные от науки, инструменты ("приборы") мировосприятия, которыми являются накопленные на протяжении многовековой истории правовые ценности. Сочетание результатов познания и ценностей является одной из характерных свойств права.
Это, в свою очередь, обуславливает особенности методологии права. В ней тесно переплетаются методы познания и способы и приемы искусства. Последние особенно отчетливо проявляются на таком уровне актуализации права, как правоприменение. В связи с этим, в статье анализируются особенности юридического толкования, в частности значения для него категории понимания, которая не тождественна категории познания, влияние на судебное рассмотрение рациональных и внерациональных факторов, в частности фактора аудитории, и т. п.
Ключевые слова: методология правоведения, методология права, формы мировосприятия, право как форма мировосприятия, методы науки и искусства в праве, познание, понимание, рациональное, внерациональное.
Koziubra M. Methodology of Legal Scholarship and Methodology of Law: Correlation Between Concepts and their Features
Annotation. The article basing on the generalization of the approaches existing in literature (i. e. Western), makes an attempt to reconsider ideas on the methodology of legal science and its comparison to the methodology of law popular in post-Soviet (as well as national) legal science.
The article provides grounds for the idea concerning the fact that the methodology of law should neither be identified with methodology of scientific cognition, nor with methodology of cognition in general. Scientific cognition, even though being of value for the law, does not exhaust all of its essence and does not define its specifics, being the specific form of social reality development. Law has its own instruments ("devices") of outlook, different from science. They are the elements of legal values being formed throughout many centuries in history. The combination of the results of cognition and values is one of the characteristics of law.
This in its turn determines the specifics of the methodology of law, while methods of cognition and modes or ways of art are combined in it. The latter occur most significantly in enforcement of law as a stage of legal actualization. Considering that, the article analyzes the specifics of legal interpretation methodology, in particular the relevance of the category of understanding to it, its influence on judicial examination of rational and irrational factors, in particular the influence of the factor of audience etc.
Key words: methodology of legal scholarship, methodology of law, outlook forms, law as outlook form, methods of science and art in law, cognition, understanding, rational, irrational.