6.5. Як навчитися правильно слухати

   У процесі слухання має значення, наскільки розвинуті в люди різні види пам?яті, стан готовності уваги та індивідуальний розвиток, інші психічні пізнавальні процеси.
   Ефективне слухання — основа для отримання точної інформації. Емпатичне слухання забезпечує краще розуміння інших людей, допомагає нейтралізувати нашу схильність до судження. Слухаючи інших, ми вчимося не тільки слухати себе, а й розуміти свої почуття, потреби, установки. Засоби і методи ефективного слухання дозволяють підвищити якість прийняття рішень, слухання корисне для менеджерів, керівників всіх рівнів.
   Слухаючи, необхідно:
   - забути особисті упередження проти співрозмовника;
   - не поспішати з відповідями і висновками;
   - розмежовувати факти і думки;
   - стежити за тим, щоб мова була зрозумілою і чіткою;
   - дійсно слухати, а не робити вигляд і не відволікатися.
   Щоб навчитись ефективно слухати, необхідно насамперед захотіти слухати і зрозуміти співбесідника. Адже процес слухання аналогічний процесу пізнання.
   Слід також налаштувати себе на хвилю внутрішньої зацікавленості темою ділової бесіди чи дискусії.
   Слухаючи, визначити для себе основні думки виступаючого чи співрозмовника і намагатися правильно їх зрозуміти.
   Швидко зіставляти отриману інформацію зі своєю і відразу ж подумкя повертатись до основного змісту виступу, бесіди, дискусії.
   Уважно слухаючи і навіть не висловлюючи своєї думки, ви все одно повинні бути активним, а не пасивним учасником бесіди, дискусії.
   Уміння слухати співрозмовника — основа взаєморозуміння, без чого ділові стосунки можуть не скластися.
   Адже має значення не тільки те, що говорить співрозмовник, виступаючий, а й те, як він це говорить. Наші емоції — найкращий клей, що скріплює факти з нашою думкою про них у розмові.
   Відрізок часу, протягом якого людина може концентрувати увагу на одній проблемі, короткий. Після напруженої уваги настає період розслаблення, розсіяності. І це часто виявляється саме в той момент, коли партнер чи співрозмовник переходить до суті питання. Людина, яка не вміє регулювати інтенсивність, розподіл і переключення уваги, зазвичай не вміє раціонально слухати та адекватно розуміти, що є основою прогнозування слів та дій співрозмовника.
   Отже, вам необхідно вислухати когось по справі, в якій зацікавлені й ви. Сядьте зручно, але не розслабляйтесь. Зручна поза є передумовою для розумової зосередженості. Психологи вважають, що жінки більше схильні до зворотнього зв?язку, тому, слухаючи їх, необхідно частіше дивитися в очі.
   Слухайте з цікавістю — це допоможе створити атмосферу взаємної симпатії і поваги між партнерами. Не слід переривати партнера в процесі розмови, дати можливість йому виговоритись, навіть, якщо ви вважаєте, що інформація незначна. Намагайтеся логічно спланувати процес слухання. Запам?ятовуйте насамперед головні думки, утримуючи і зв?язок між деталями.
   Під час бесіди намагайтеся подумки узагальнити почуте. Краще це робити під час пауз у розмові. Прагнення під час слухання спрогнозувати подальшу думку співрозмовника — ознака активного мислення і гарний метод запам?ятовування основних тез.
   Не поспішайте з оцінкою отриманої інформації, її необхідно робити в кінці.
   Уміння слухати — важлива, але не єдина умова ефективності ділового спілкування.
   Для сприйняття звучання і змісту слова людини необхідно не більше однієї секунди. Якщо слова невідомі, необхідно 3—5 сек. Для повного розуміння питання — не менше 14—15 сек. При деяких навичках людина схоплює зміст мовлення зі швидкістю 60—70 слів за одну хвилину.
   Усе ж головним у діловому спілкуванні є вміння утримати увагу аудиторії за допомогою логіки, фактів, психологічного впливу.
   Слухання корисне під час:
   - інтерв?ювання — зокрема, при наймі чи переведенні на іншу роботу;
   - мотивації працівників — виявлення причин незадоволення роботою тощо;
   - розпорядження — забезпечення повного розуміння працівниками отриманої вказівки та виявлення їхньої реакції;
   - оцінювання ділових і моральних рис характеру: виявлення, як працюють підлеглі, авторитет керівника тощо.
   - урегулювання конфліктів: виявлення причин конфліктів між працівниками, знаходження шляхів їх урегулювання тощо.