- порушення ним вимог про несумісність;
   - порушення ним присяги;
   - набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
   - припинення його громадянства;
   - визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
   - подання ним заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
   Повноваження судді припиняються також у разі його смерті.
   Стаття 126 Конституція України закріплює непорушний принцип правосуддя — незалежність і недоторканність суддів. Цей принцип гарантується Конституцією і законами України. На підставі статті 11 Закону України "Про статус суддів" незалежність суддів забезпечується встановленим законом порядку їх обрання, призначення, зупинення їх повноважень та звільнення з посади; особливим порядком присвоєння військових знань суддям військових суддів; передбаченою законом процедурою здійснення правосуддя; таємницею прийняття судового рішення і забороною її розголошення; забороною під загрозою відповідальності втручатися у здійснення правосуддя; відповідальністю за неповагу до суду чи судді; правом судді на відставку; недоторканністю суддів; створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності судів, матеріальним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їх статусу і особливим порядком фінансування судів; системою органів суддівського самоврядування.
   Усі державні органи, установи та організації, органи місцевого самоврядування, громадяни та їх об'єднання зобов'язані поважати незалежність судових органів і не посягати на неї. Гарантії незалежності судді, включаючи заходи його правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, передбачені Законом України "Про статус суддів", поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами України.
   Зі статті 126 Конституції України випливає, що будь-яке втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя і вплив на нього в будь-який спосіб забороняються і зумовлюють відповідальність згідно із законодавством.
   У системі судоустрою України важливими є кваліфікаційні комісії суддів як постійно діючі органи, повноваження яких визначаються Конституцією України та Законом України "Про судоустрій України". Завдання таких комісій полягають у забезпеченні формування корпусу професійних суддів, здатних кваліфіковано, сумлінно і неупереджено здійснювати правосуддя шляхом відбору і рекомендації осіб для обіймання посади професійного судді та визначення рівня фахової підготовки професійних суддів, а також розгляд питань про дисциплінарну відповідальність суддів та щодо надання висновків про звільнення судді з посади.
   У системі судоустрою України діють кваліфікаційні комісії суддів загальних судів; кваліфікаційна комісія суддів військових судів; кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів; Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Кваліфікаційні комісії суддів загальних судів здійснюють свою діяльність у центрах апеляційних округів, а всі інші комісії — у місті Києві. Строк повноважень усіх комісій становить три роки з дня їх утворення.
   Кваліфікаційні комісії проводять кваліфікаційну атестацію, яка полягає в оцінці професійного рівня судді (кандидата на посаду судді) та прийнятті комісією рішення про присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу (вищий, перший, другий, третій, четвертий і п'ятий класи), рекомендації для обіймання посади судді, у тому числі в суді вищого рівня.
   Особи, вперше призначені на посаду судді, проходять кваліфікаційну атестацію не пізніше шести місяців з дня призначення. Мінімальний строк перебування судді у кваліфікаційному класі, який дає право на присвоєння наступного кваліфікаційного класу, становить: у п'ятому і четвертому класах — три роки, у третьому і другому класах — п'ять років. Строк перебування судді в першому кваліфікаційному класі не обмежується.
   Кваліфікаційна атестація проводиться у формі кваліфікаційного іспиту, кваліфікаційної співбесіди або повторного (додаткового) іспиту.
   Кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання бути рекомендованою для призначення на посаду судді вперше. Він полягає у виявленні знань та рівня професійної підготовки кандидата в судді, ступеня його готовності здійснювати правосуддя з питань юрисдикції відповідного суду.
   Після виконання кандидатом письмового завдання, співбесіди з ним і постановки йому запитань в усній формі кваліфікаційна комісія залежно від результатів кваліфікаційного іспиту дає висновок про складання іспиту і підготовленість кандидата до судової роботи та рекомендацію для призначення його на посаду судді або вмотивований висновок про відмову в такій рекомендації.
   Кваліфікаційна співбесіда полягає в перевірці знань професійного судді, встановлення рівня кваліфікаційної підготовленості судді, його здатності підвищувати свій фаховий рівень і здійснювати правосуддя, у тому числі в судах вищого рівня.
   Повторний (додатковий) іспит — це складання кваліфікаційного іспиту особою, яка за рішенням кваліфікаційної комісії суддів не рекомендується до обрання суддею безстроково.
   Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування, тобто самостійне колективне вирішення зазначених питань професійними суддями. До питань внутрішньої діяльності судів належать питання адміністративного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані зі здійсненням правосуддя. Суддівське самоврядування є однією з найважливіших гарантій забезпечення незалежності судів і суддів.
   Організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, конференції суддів, з'їзд суддів України, ради суддів та їх виконавчі органи. Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, Апеляційного Суду України, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України; конференції суддів загальних (крім військових) місцевих та апеляційних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; конференції судців військових судів; конференції суддів спеціалізованих судів; з'їзди суддів України.
   Збори суддів — це зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективне рішення з обговорюваних питань.
   Збори суддів місцевого суду скликаються в міру необхідності, але не рідше одного разу на шість місяців. Збори судців апеляційних судів, Верховного Суду України та вищого спеціалізованого суду скликаються не рідше одного разу на три місяці.
   Конференція суддів — це зібрання представників суддів (делегатів) відповідних судів, на якому вони обговорюють питання діяльності цих судів та приймають колективне рішення з обговорюваних питань. Вона скликається не рідше одного разу на рік.
   У період між конференціями суддів функції суддівського самоврядування виконує відповідна рада судів.
   Найвищим органом суддівського самоврядування є з'їзд суддів України. ЗЪд суддів України має такі повноваження:
   - заслуховує звіт Ради суддів України про виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стан фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів;
   - заслуховує інформацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та голови Державної судової адміністрації України про їх діяльність, може висловити останньому недовіру;
   - призначає та звільняє судців Конституційного Суду України відповідно до Конституції України і закону;
   - призначає членів Вищої ради юстиції та приймає рішення про припинення іх повноважень відповідно до Конституції України і закону;
   - обирає членів Вищої кваліфікаційної комісії судців України;
   - звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності судів до органів і посадових осіб державної влади;
   - визначає кількісний склад Ради суддів України та обирає Раду суддів України;
   - розглядає інші питання суддівського самоврядування.
   З'їзд суддів України приймає рішення, що є обов'язковими для всіх органів суддівського самоврядування та всіх професійних суддів.
   Черговий з'їзд суддів України скликається Радою суддів України один раз на три роки.
   У період між з'їздами суддів України вищим органом суддівського самоврядування є Рада суддів України.
   Рада суддів України обирається з'їздом суддів України в кількісному складі, визначеному рішенням з'їзду. До складу Ради суддів України повинні бути обрані не менше як по одному представнику від суддів Апеляційного суду України, конференцій суддів військових судів, судців відповідних спеціалізованих судів, суддів Верховного Суду України, а також судців Конституційного Суду України. Представники загальних місцевих та апеляційних судів повинні складати не менше як половину загальної кількості членів Ради суддів України.
   Фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів забезпечує держава відповідно до Конституції України.
   Організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, інших органів та установ судової системи (крім Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів) здійснює Державна судова адміністрація України (ДСА України), яка є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
   Державна судова адміністрація України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, рішеннями вищих органів суддівського самоврядування, а також Положенням про Державну судову адміністрацію України, затвердженим Указом Президента України від 3 березня 2003 р.
   Основними є такі завдання ДСА України:
   - організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, забезпечення діяльності Академії суддів України, роботи з'їздів суддів України, діяльності Ради суддів України, конференцій судців, рад суддів;
   - участь у межах своїх повноважень у формуванні судів загальної юрисдикції;
   - розроблення пропозицій щодо вдосконалення організаційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції;
   - забезпечення матеріального та соціального забезпечення суддів та працівників апаратів судів.
   Державну судову адміністрацію України очолює голова, якого призначає на посаду та звільняє з неї Президент України в порядку, встановленому для призначення керівників центральних органів виконавчої влади, за поданням Прем'єр-міністра України, погодженим з Радою суддів України.
   Важливе значення в забезпеченні високопрофесійної діяльності суддівського корпусу України має Вища рада юстиції. Створення такого органу передбачено статтею 131 Конституції України. Загальні положення про неї, порядок її утворення, організація роботи, вирішення питань, що належать до її компетенції, організаційне та інформаційне забезпечення її діяльності викладені в Законі України "Про Вищу раду юстиції" від 15 січня 1998 р.