від 15 травня 2006 р. № З

З метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства у справах про визнання або оспорювання батьківства, материнства та стягнення аліментів, керуючись ст. 55 Закону України від 7 лютого 2002 р. -V 3018-Ш «Про судоустрій України», Пленум Верховного Суду України постановляє:1. Звернути увагу судів на те, що за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України) норми Сімейного кодексу України (далі — СК України) застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 р.До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права й обов'язки визначаються на підставах, передбачених СК України.2. При розгляді справ названих категорій суди мають ураховувати, що відповідно до п. 2 розд. VII «Прикінцеві положення» СК України норми законодавства, які регулювали шлюбно-сімейні правовідносини, втратили чинність із 1 січня -004 р., за винятком норм розділ V «Акти громадянського стану» Кодексу про шлюб та сім'ю України (далі — КпШС України), які зберігають чинність у частині, що не суперечить СК України, до прийняття спеціального закону.3. Оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС України, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою