399 10.16. Обов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинило втрату працездатності. Правова допомога ад­воката при розв'язанні таких спорів.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричи­нили втрату працездатності» відповідно до Конституції України та Основ законо­давства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визна­чає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загально­обов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного ви­падку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язково­го державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціаль­ний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Завданнями страхування від нещасного випадку є:

проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на вироб­ництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю заст­рахованих, викликаним умовами праці;

відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від не­щасних випадків або професійних захворювань;

відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Дія Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхуван­ня від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі — Закон) поширюється на осіб, які пра­цюють на умовах трудового договору

(контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності.

Особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встанов­лено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкоду­вання шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до Закону.

Основними принципами страхування від нещасного випадку є:

паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку;

своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком;

обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законо­давством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які за­безпечують себе роботою самостійно, та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності;

надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;

обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків;

формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі;

диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві;

економічна заінтересованість суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці;

цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.

Суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках — члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.

Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (далі — працівник). Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках — за­страховані особи.

Страховиком виступає Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі — Фонд). Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та пра­цездатність.

Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають:

особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);

учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, док­торанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час за­нять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження вироб­ничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;

особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудо­вих закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.

Заподіяння шкоди зародку внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності, у зв'язку з чим дитина народилася інвалідом, прирівнюється до нещасного випадку, який трапився із застрахованим. Така дитина відповідно до медичного висновку вважається застрахованою та до 16 років або до закінчення навчання, але не більш як до досягнення 23 років їй подається допомога Фонду.

Для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі.

Усі застраховані є членами Фонду.

Взяття на облік Фондом юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридич­них осіб та фізичних осіб — підприємців», не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей робочими органами виконавчої дирекції Фонду, а фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують най­ману працю, — в день отримання від них відповідної заяви.

Роботодавці набувають статусу страхувальників:

юридичні особи — з дня взяття їх на облік;

фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, — у день одержання робочим органом виконавчої дирекції Фонду у встановленому поряд­ку від органу державної служби зайнятості повідомлення про реєстрацію трудо­вого договору (контракту) між фізичною особою — підприємцем та найманим працівником;

фізичні особи, які не мають статусу підприємців та використовують найма­ну працю, — з дня взяття на облік.

Повідомлення про взяття на облік роботодавця як платника страхових внесків та страхове свідоцтво надсилаються роботодавцю наступного робочого дня з дня взяття на облік. Форма повідомлення та страхового свідоцтва встановлюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Зняття з обліку роботодавця як платника страхових внесків здійснюється Фон­дом на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстрато­ром, а фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найма­ну працю, — за їх заявою після розірвання останнього трудового договору з найманим працівником та проведення передбачених законодавством перевірок роботодавця, звірення розрахунків з ним і проведення остаточного розрахунку.

Внесення змін до особових справ страхувальників проводиться на підставі відповідних повідомлень державних реєстраторів і заяв роботодавців не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей або заяв.

Добровільно, за письмовою заявою, від нещасного випадку у Фонді можуть застрахуватися:

священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах;

особи, які забезпечують себе роботою самостійно;

громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності.

Строк страхування розпочинається з дня, який настає за днем прийняття за­яви, за умови сплати страхового внеску.

Страхування припиняється, якщо страховий внесок до Фонду не перерахова­но протягом трьох місяців з дня подання заяви.

Особам, які підлягають страхуванню від нещасного випадку, видається свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке є єди­ним для всіх видів страхування та є документом суворої звітності. Порядок видачі та зразок свідоцтва про соціальне страхування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне за­хворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отри­мання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Професійне захворювання є страховим випадком також у разі його встанов­лення чи виявлення в період, коли потерпілий не перебував у трудових відноси­нах з підприємством, на якому він захворів.

Нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок по­рушення нормативних актів про охорону праці застрахованим, також є страховим випадком.

Порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зо­бов'язань перед потерпілим.

Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворю­вання (отруєння) за встановленими формами.

Нещасний випадок — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на праців­ника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади. В окремих випадках, за наявності підстав, Фонд соціального страхування від нещасних випадків може визнати страховим нещасний випадок, що стався за обставин, не визначених переліком.

До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою. Перелік професійних захворювань за поданням спеціаль­но уповноваженого центрального органу виконавчої влади затверджується Кабінетом Міністрів України. В окремих випадках Фонд соціального страхуван­ня від нещасних випадків може визнати страховим випадком захворювання, не внесене до переліку професійних захворювань, якщо на момент прийняття рішення медична наука має нові відомості, які дають підстави вважати це захво­рювання професійним.

Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків — некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Фонд соціального страхуван­ня від нещасних випадків є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також емблему, яка затвер­джується його правлінням. Фонд соціального страхування від нещасних випадків набуває прав юридичної особи з дня реєстрації статуту у спеціально уповноваже­ному центральному органі виконавчої влади. Фонд соціального страхування від нещасних випадків знаходиться у місті Києві.

У разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому зако­нодавством порядку:

1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівни­кові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:

а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення пра­цездатності або встановлення інвалідності;