При недостатності доказів суд може вимагати від цих осіб подати додаткові докази або витребувати їх за клопотанням останніх (ст. ЗО ЦПК) або власною ініціативою (ст. 66 КПК).20. До вирішення питання про порушення кримінальної справи про наклеп або образу суддя у відповідності зі ст. 27 КПК України повинен роз'яснити потерпілому його право на примирення з особою, на яку подано скаргу. В разі, коли примирення досягнуто, суддя має право винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, а суд (чи суддя одноособово) — винести ухвалу (постанову) про закриття справи за п. 6 ст. 6 КПК України. Проте слід мати на увазі, що не може бути закрита за примиренням потерпілого з обвинуваченим справа про наклеп або образу, порушена прокурором, а також у випадках, передбачених ч. ч. 4 і 5 ст. 27 КПК України.21. Судам слід мати на увазі, що в одному провадженні в цивільній справі про спростування відомостей, які порочать честь і гідність громадянина або організації, а так само у кримінальній справі по обвинуваченню у наклепі або образі можуть розглядатися вимоги позивача (потерпілого) про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої вказаними неправомірними діями. Суд вирішує такі вимоги відповідно до статей 440 і 441 Цивільного кодексу України, виходячи з принципу відшкодування винним шкоди у повному обсязі.22. Звернути увагу судів, що відповідно до ст. 7 ЦК щодо вимог про спростування відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію, та про відшкодування моральної шкоди встановлено строк позовної давності в один рік. який в разі його пропуску з поважних причин може бути поновлено судом.22і. Судам необхідно враховувати, що згідно з п. 10 ст. 65 ЦПК ціна позову, жкий складається з кількох самостійних вимог, визначається загальною сумою них вимог, за винятком вимог про відшкодування моральної (немайнової) школи. Тому вимоги про відшкодування моральної шкоди, заявлені у справі за позовом про захист честі, гідності і ділової репутації а також вимоги, заявлені самостійно, оплачуються державним ставками, встановленими для позовів немайнового характеру.23. Судам слід використовувати широкі можливості, що надає розгляд справ про захист честі і гідності в підвищенні культури спілкування між людьми, глибинне з'ясовувати причини поширення неправдивих вигадок та приниження людської гідності образою, реагувати окремими ухвалами (постановами) на непристойну поведінку громадян, а також на умови, що викликали між ними конфлікт.24. Вказати судам на необхідність своєчасного і повного виконання рішень та вироків. Не можна вважати рішення виконаним, якщо засіб масової інформації, зобов'язаний спростувати відомості, шляхом поміщення коментаря оспорює судове рішення, яке набрало законної сили.Якщо відомості, які порочать особу, не будуть спростовані відповідачем, то за вимогою позивача суд видає виконавчий лист і вживає заходів до виконання рішення. При невиконанні або неналежному виконанні у встановлений строк рішення про спростування таких відомостей суд може накласти на порушника штраф у порядку і розмірі, передбачених ст. 417 ЦПК України. Штраф стягується в дохід держави. Сплата штрафу не звільняє порушника від обов'язку виконати передбачену судовим рішенням дію.25. Судовим колегіям Верховного Суду України, іншим судам касаційної та наглядної інстанцій при розгляді зазначених справ у касаційному та наглядному порядку необхідно своєчасно виправляти помилки судів першої інстанції, систематично аналізувати причини скасування та зміни рішень і вироків, узагальнювати судову практику, використовуючи одержані дані для усунення недоліків у застосуванні законодавства й запобіганні фактам посягань на честь і гідність громадян, репутацію організацій. < Попередня   Наступна >