Розгляд окремих елементів криміналістичної характеристики шахрайства та їх взаємозв¢язків дозволяє дійти таких висновків:

1. Розглянуто спосіб злочину в системі структурних елементів криміналістичної характеристики. Спосіб шахрайства досліджено стосовно його трьохчленної структури (способи підготовки, вчинення та приховування злочину).

2. Виокремлено різні способи шахрайства та запропоновано підстави для їх класифікації. Запропоновано такі підстави класифікації способів шахрайства: а) за особою; б) за предметом; в) за видом шахрайства. Розроблено узагальнену схему класифікації способів шахрайства.

3. Визначені організаційні заходи підготовчого етапу до вчинення сучасних видів шахрайства (реєстрація підприємства, відкриття рахунків у банках, оренда приміщення, надання реклами та ін.).

4. Встановлено найбільш сучасні способи вчинення шахрайства залежно від його виду: у сфері вексельних відносин; у сфері страхових посуг; у сфері обігу житла; у сфері працевлаштування; інвестиційне шахрайство; інтернет-шахрайство; шахрайство на ринку цінних паперів; у сфері житлового будівництва та ін. Надано характеристику найбільш розповсюдженим способам шахрайства.

5. Встановлено, що обстановка вчинення шахрайства складається з різного роду взаємодіючих між собою об¢єктів, явищ і процесів , що впливають на злочинну поведінку шахрая. Визначено залежність обстановки від способу вчинення шахрайства, предмета злочинного посягання, особи потерпілого.

1. Звернено увагу на те, що місце вчинення шахрайства, як елемент криміналістичної характеристики відрізняється своєрідністю. Воно є специфічним джерелом інформації (відображенням слідів у широкому розумінні), що відбивають механізм злочинної дії, взаємодію злочинця та жертви. Виокремлено типові місця, де може відбуватися шахрайство (вулиця, вокзал, банківські та фінансові установи, агентства нерухомості, нотаріальні контори, посередницькі фірми, місце проживання шахрая чи потерпілого тощо). Місце вчинення шахрайства може й не бути чітко визначеним або охоплювати  віртуальний простір ( при інтернет-шахрайстві).
2. Визначено часові періоди вчинення шахрайських посягань залежно від різних чинників, а також простежено їх залежність від виду шахрайства.
3. Проаналізовано такий елемент криміналістичної характеристики як особа шахрая. Встановлено необхідність з¢ясування таких ознак особи злочинця: соціально-демографічні, кримінально-правові, морально-психологічні. Розглянуто підстави щодо класифікації шахраїв. Надано психологічний портрет особи шахрая.
4. Розглянуто предмет злочинного посягання та систему ознак, що його характеризують. Встановлено низку чинників, що впливають на обрання предмета шахрайства. Виокремлено найбільш типовий предмет злочинного посягання при шахрайстві. Розкрито специфіку предмета злочинного посягання при заволодінні правом на майно.
5. Досліджено взаємозв¢язки між особою жертви та особою злочинця. Виокремлено типи таких зв¢язків. Зазначені зв¢язки набувають суттєвого значення для розшуку та виявлення злочинця. Встановлено залежність щодо вибору жертви злочину з боку шахрая стосовно різних чинників.
6. Встановлено, що при вчиненні шахрайства можуть залишатися сліди-предмети (сліди у широкому розумінні), матеріально-фіксовані та ідеальні сліди, а іноді лише ідеальні (уявний образ шахрая у пам¢яті потерпілого, свідків). Встановлено локалізацію слідів та виокремлено типові сліди шахрайства. Підкреслено, що при вчиненні шахрайства групою осіб, механізм слідоутворення має свою специфіку. Оскільки при шахрайстві сліди досить часто залишаються на документах, то було проаналізовано основні види документів з урахуванням їх взаємозв¢язку зі злочинною поведінкою шахрая.