Важливим елементом криміналістичної характеристики злочинів є обстановка  вчинення злочину. У криміналістиці до обстановки вчинення злочину відноситься система різного роду взаємодіючих між собою об'єктів, явищ і процесів, що характеризують виробничі чинники та інші умови об'єктивної реальності, що склалися в момент події злочину та у сукупності впливають на спосіб його вчинення (механізм), що виявляється у різного роду слідах, які дозволяють судити про особливості цієї системи [329][157] .

В етимологічному розумінні обстановка визначається як сукупність умов, за яких що-небудь відбувається; умови життя кого-небудь [51][158]; положення речей, зокрема ділова обстановка, навколишнє оточення, сприятлива обставина, міжнародна обстановка [255][159]; положення, обставини, умови існування чого-небудь [226][160].

У криміналістичній літературі обстановку вчинення злочину розглядають як  частину матеріального середовища, що охоплює, крім ділянки території, сукупність різних предметів, поведінку учасників події, психологічні відносини між ними [268][161]; єдиний чинник, що визначає спосіб вчинення злочину [113][162].

Однак однозначного підходу до визначення обстановки вчинення злочину в літературі немає. О. Ш. Якупов зазначає, що обстановка - це ті конкретні й специфічні об'єктивні умови, в яких відбувається суспільно небезпечне посягання [335][163]. Г. О. Крігер уважає, що вона - одна з умов, що використовується винним для досягнення своєї мети, або є таким збігом подій і обставин, які свідчать як про більшу, так і меншу суспільну небезпеку злочину і злочинця [160][164].  В. М. Кудрявцев характеризує обстановку як місце, час та інші конкретні умови вчинення злочину, загально-історичну та соціально-політичну обстановку, конкретні умови життя і діяльності [172][165]. Ф.Г. Бурчак і Є.Ф. Фесенко пояснюють її як сукупність передбачених законом обставин, які є зовнішнім оточенням злочинного  діяння  та  характеризується  присутністю людей  або певних подій [37][166]. Н.Ф. Кузнецова розуміє під обстановкою сукупність взаємодіючих чинників (людей, матеріальних предметів, природних і соціальних процесів), в умовах яких відбувається суспільно небезпечне діяння [290][167]. І.М. Загородников і О.В. Наумов відносять до неї ті об'єктивні умови, в яких вчинювався злочин [105, 220][168].

Більш широке поняття обстановки викладене В.Є. Корноуховим. Він розглядає злочинну діяльність як систему, що відбивається і поєднує суб'єкт, процес (спосіб, засоби), а як таку, що відбиває - обстановку вчинення злочину, яка включає систему об'єктів, природні умови, об'єкт посягання, сферу діяльності або побуту, а також ті або інші комплекси. Процес взаємодії двох систем відбувається при певних природно-кліматичних, соціальних умовах, які визначають, по-перше, варіативність виникнення слідів злочину, по-друге, закономірності зміни слідів злочину в часі [163][169].

В.Д. Берназ до структури обстановки вчинення злочину відносить певні елементи: а) матеріальне середовище, тобто час, місце, об'єкт, макро- і мікропогодні умови; б) організаційно-управлінське середовище, тобто виробничо-функціональні об'єкти, правоохоронні елементи; в) соціально-психологічне середовище: мікроклімат у колективі за місцем роботи, ціннісну орієнтацію, психологічну обстановку за місцем проживання [23][170] .

Зазначені елементи обстановки вчинення злочину мають різні властивості відбиття. В.К. Гавло вважає, що обстановка злочину - це система взаємозв'язку "особа суб'єкта злочину - обстановка злочину". Остання може бути сприятливою або несприятливою для суб'єкта злочину [64][171].

Обстановка являє собою свого роду поле діяльності (дій) злочинця, яке той обирає заздалегідь або виявляється в ньому випадково [139][172]. У кожному з випадків обстановка відіграє різну роль. Так, в одних сприяє вчиненню та приховуванню злочину, в інших - може мати як позитивне, так і негативне значення. При цьому поняття обстановки доповнюється особливостями вчинення злочину в умовах очевидності або неочевидності.

Г.А. Матусовський пише, що криміналістичний аспект вивчення обстановки вчинення економічних злочинів спрямований на з'ясування впливу зовнішніх умов на механізм їхнього здійснення, приховування, утворення слідів. При цьому обстановку вчинення злочину не можна зводити до сукупності безпосередніх фізичних умов, у яких діяв злочинець. Обстановка вчинення злочину охоплює більш широке коло явищ на певному об'єкті, де відбувається злочин. До таких можна віднести: 1) нормативно-правове регулювання; 2) майно, що перебуває у власності (управлінні) та його види; 3) структуру і профіль роботи підприємства, його ділові, виробничі та інші зв'язки; 4) технологічний процес, характер, вид виконуваних операцій; 5) документообіг, облік, звітність, контроль, охорона; 6) склад, службове становище працівників, їх професійні й особистісні якості, ділові та інші зв'язки між ними; 7) відношення працівників до цінностей і виробничих операцій; 8) діяльність працівників; 9) наявність різного роду недоліків у діяльності, контролі, обліку, охороні [202][173].

Об'єктивна обстановка, що складається з різного роду взаємодіючих між собою об'єктів, явищ і процесів у певних обставинах місця й часу, є причиною, що впливає на злочинну поведінку шахрая. В одних випадках сукупність цих чинників сприяє або навіть істотно полегшує застосування тих або інших способів і прийомів шахрайства. Іноді шахраям доводиться спеціально видозмінювати або створювати більш зручні для себе умови для вчинення злочинів. Наявність типової обстановки може вказувати на застосування типових способів злочинів, що, у свою чергу, дає можливість прогнозувати дії шахрая як на етапі вчинення, так і приховування злочинного посягання і оптимально планувати на цій основі першочергові слідчі дії  та оперативно-розшукові заходи [280][174].

Поняття "обстановка" співвідноситься з поняттям події, місця та часу злочину, які пов'язані певним чином з виникненням  слідів на об'єктах і предметах.  При сприйнятті обстановки не слід забувати, що окремі її фрагменти, як і вона в цілому, можуть бути інсценовані. Тому, оцінюючи обстановку, потрібно співвідносити дії шахрая та залишені різного роду сліди з типовими ситуаціями. М.І. Єнікєєв указує, що, слідоутворення злочину йде від способу поведінки злочинця до фіксації її ознак у матеріальному середовищі. Відбиття ж злочину в криміналістичному пізнанні - від слідів у матеріальному середовищі до поведінкової системи злочинця. Слідчий вирішує складні пізнавальні завдання з моделювання певних дій злочинця й усього злочину в цілому за окремими ознаками способу його поведінки у зовнішньому середовищі. До окремих ознак способу поведінки злочинця у зовнішньому середовищі він відносить: ціннісні орієнтації, динаміку цілеутворення (попередня обдуманість або спонтанність, імпульсивність), ознаки ситуативної обумовленості поведінки, вибіркової спрямованості його свідомості на певні групи об'єктів; індивідуальний стиль діяльності, послідовність дій і проміжних операцій, їхня системність і асистемність; що із зовнішніх обставин ретельно враховується, чим зневажає злочинець, ознаки поправочних дій та їхні особливості; рівень загального життєвого й кримінального досвіду, володіння професійними прийомами та навичками, знаряддя дії, яким надається перевага, динамічні особливості дій; здатність до вольового напруження, стабільності ціледосягнення, емоційної стабільності - нестійкості, пластичності або ригідності (прихильності до намічених планів, нездатності змінювати їх у нових обставинах), адекватності відбиття об'єктивної обстановки; ставлення злочинця до основного досягнутого результату, побічних результатів, особливості використання результатів у подальшому цілеутворенні [100][175].

Названі ознаки поведінки злочинця, що відбиваються у зовнішньому середовищі, при їхньому правильному аналізі та оцінці є підставами для висування версій.

Обстановка вчинення шахрайства тісно пов'язана зі способом злочину. При вчиненні шахрайства може мати місце створення злочинцем обстановки, що сприяє досягненню мети заволодіти цінностями шляхом обману або зловживання довірою. У криміналістичній літературі зазначається, що шахрай може демонструвати своє удаване знайомство із впливовими людьми (пред'являти візитні картки, фотографії, автографи), демонструвати поінформованість у певних питаннях, пропонувати дружбу, запрошувати до ресторану, розповідати про себе. Шахрайський обман також може виражатися в конклюдентних діях, які вводять потерпілого в оману щодо необхідності передачі майна. Такими визнаються: використання форменого одягу особою, що не має права його носити, і заволодіння на цій підставі майном; уживання продуктів під видом готовності сплатити їхню вартість; зміна зовнішнього вигляду, форми або властивостей різних предметів, видаючи їх за інші предмети з метою заволодіння майном [219][176] .

Шахраї активно використовують сприятливу обстановку для вчинення своїх протиправних діянь. Як зазначає, О.В. Волохова, у загальному значенні слова  обстановка вчинення злочину - це й час, і місце. Але необхідно звернути увагу на те, що розглянутий вид злочину, як правило, реалізується в місцях великого скупчення людей: на ринках, вокзалах, вулицях, в аеропортах, великих магазинах тощо. Іншими словами, у тих місцях, де люди найчастіше бувають із великими сумами грошей. З іншого боку, велике скупчення людей полегшує шахраєві вибір жертви й подальше швидке зникнення [60] [177].

Однак не всі види шахрайства відбуваються в людних місцях. Так, обман при купівлі-продажу авто, -мото транспорту реалізується в присутності потерпілого та шахрая, уявне працевлаштування на роботу може відбуватися в офісі "роботодавця", купівля-продаж нерухомості - у нотаріальній конторі. Необхідно виокремлювати досить специфічні місця, де може відбуватися шахрайство. Так, при інтернет-шахрайстві таким місцем є віртуальний простір. Отже, є взаємозв'язок між елементами криміналістичної характеристики розглянутого діяння, а саме: спосіб вчинення шахрайства, його механізм обумовлюються обстановкою вчинення даного злочину.