Сліди відіграють важливу роль у розкритті будь-яких злочинів. Кожний злочин залишає ті або інші сліди, і завданням слідчого є їхнє виявлення та уміле використання з метою  розкриття злочину, розшуку й викриття злочинця [252][262]. Сліди доцільно розглядати як у вузькому розумінні (сліди-відображення або матеріально-фіксовані сліди), так і в широкому (сліди - як залишкові явища, маючи на увазі під ними різні об'єкти: від залишків матеріалів і речовин до переміщення об'єктів у просторі) [169][263] .

Необхідно виходити із того, що сліди злочину - результат відбиття минулої події. Це матеріальні та ідеальні  відображення[264], що є джерелами відомостей, інформації для пізнання події злочину [257][265] . Будь-який слід залишає ту або іншу матеріальну зміну, причинно пов'язану з подією злочину. Залежно від характеру зміни сліди й несуть певну інформацію про досліджувану подію.

Речовими джерелами криміналістичної інформації можуть фігурувати будь-які предмети, здатні нести інформацію про фактичні обставини. Це -  інформація про зовнішні ознаки об'єкта, що залишив сліди, про способи дії злочинця та інші обставини події злочину. Інформація про механізм вчинення злочину відображається в зміні положення об'єкта, його переміщенні, виникненні матеріально-фіксованих слідів як результату взаємодії об'єкта та середовища, що відображає, появі нових предметів у даному місці й у певний період  [164][266].

В криміналістичній літературі здійснювалися спроби щодо встановлення зв¢язку слідів та джерел інформації. Так, М.В. Салтевський пропонує класифікувати джерела інформації з таких підстав: 1) філософською підставою служить теорія відбиття. Виходячи із цього всі об'єкти поділяють на два класи: а) джерела ідеального (психічного) відображення (люди) і б) джерела матеріальних відображень (речі); 2) підставою кримінально-процесуальної класифікації є поділ доказів на особистісні й речовинні. Особистісні джерела - це люди, що виступають суб'єктами злочину або мають інформацію, що стосується події злочину (потерпілий, свідки та ін..); 3) криміналістичною підставою класифікації джерел інформації є теорія криміналістичної ідентифікації й поняття криміналістичної тотожності. Будь-який об'єкт, що перебуває в межах кримінального судочинства, розглядається в аспекті його рівності, тотожності самому собі, тобто чи є він тим самим, що "був присутній" на місці події або "брав участь" у вчиненні злочину [257][267] .

У літературних джерелах мали місце спроби щодо дослідження слідів шахрайства [181, 22, 310, 183, 182, 58][268]. Так, А.В. Шаров, вказує, що при розслідуванні шахрайства в сфері обігу житла залишаються не тільки матеріальні сліди, але і ідеальні - уявний образ злочинця. Ідеальні сліди у вигляді уявного образу злочинця найчастіше формуються у потерпілих, оскільки вони бачать шахрая найбільш довго. Однак він акцентує увагу на те, що при даному виді шахрайства, найчастіше сліди вчинення злочину залишаються в документах [310][269]. В.Д. Ларичев, досліджуючи шахрайство в сфері страхування звертає увагу на те, що злочинець залишає найчастіше матеріально-фіксовані сліди: сліди рук,  сліди транспортних засобів, транспортні засоби, що використовуються для провокування ДТП, майно, яке страхує злочинець, сліди пожеж, фіктивні страхові поліси та інші документи 183][270]. Д.В. Березін, при розслідуванні шахрайства у сфері вексельних відносин виокремлює матеріальні сліди (векселя) та ідеальні, тобто уявні образи у пам¢яті потерпілого та свідків обману [22][271]. А.Ф. Волобуєв, на нашу думку, справедливо вказує на те, що на відміну від загальнокримінальних злочинів економічні ("білокомірцеві") злочини в більшості випадків не залишають традиційних слідів. Особливістю механізму шахрайства у сфері підприємницької діяльності є те, що дії шахраїв по підготовці, вчиненню і приховуванню злочину відбиваються, перш за все, в різного роду документах. З криміналістичної точки зору документи розглядаються перш за все як ефективний слідосприймаючий матеріал, який має велике значення як джерело доказів при розслідуванні шахрайства [58][272]. В.П. Лавров зазначає на те, що типові сліди-відображення залежать від способу злочину. Він виокремлює наступні сліди: підроблені документи і засоби їх підробки; грошові чи речові "ляльки"; майно, гроші або коштовності, якими заволодів шахрай; справжні документи, які відображають факти, що мають відношення до обставин вчинення злочину (реєстраційні документи, рахунки готелів, авіаквитки, телеграми, розписки та ін.); карти, знаряддя "наперсточників" та інших шулерів; предмети, які використовуються при гаданні та ворожінні; документи про штрафні санкції і збитки, платіжних операціях, про доходи окремих осіб; протоколи  самочинних обшуків; фальшиві дорогоцінності тощо [176][273].

При вчиненні шахрайських посягань, як правило, у більшості випадків важко встановити чітке місце вчинення злочину. Тільки у деяких випадках при вчиненні шахрайства на місці події можуть бути виявлені сліди рук, сліди взуття, сліди транспортних засобів. Досить часто виявляють сліди у широкому розумінні.

Так, в одному із магазинів "Меблі" незнайомий злочинець запропонував допомогти  громадянам Сирії купити меблі. Забрав у них велику суму грошей, а потім зник. У потерпілих залишилася папка, що належала шахраю з чистими аркушами паперу [176][274].

Аналіз криміналістичної літератури та вивчення слідчої практики, дозволяє встановити таку локалізацію слідів: на місці події; у (або на) злочинців (ях); у місцях їх проживання; в інших місцях. Окрім                  цього встановлено, що це були такі групи слідів: 1) матеріально-фіксовані відображення - сліди рук, сліди взуття, сліди транспортних засобів; 2) предмети та речі залишені шахраями на місці події - знаряддя, які         були використані для вчинення злочину (рулетки, карти, майнові та      грошові "ляльки"); особисті речі; засоби, використані для приховування злочинної діяльності; 3) документи -  використовуються як для         вчинення,  так і для приховування шахрайства; 4) ідеальні сліди - уявні образи шахраїв, залишені в пам¢яті свідків, потерпілих; 5) мікросліди; 6) одорологічні сліди.

При вчиненні шахрайства групою осіб, сліди мають свою специфіку. Особливості слідоутворення залежать від слідоутворюючого об¢єкту (злочинної групи). Особливості слідів при вчиненні шахрайства групою осіб виявляються на  всіх етапах її кримінальної діяльності, починаючи із підготовки до вчинення злочину, і, закінчуючи посткримінальною поведінкою членів злочинної групи [302][275].

Досить часто слідами шахрайства виступають документи (як сліди у широкому розумінні). Документ - матеріальний об'єкт, у якому зафіксовані відомості про які-небудь факти, які відбулися або передбачаються [317][276]. Документ у широкому значенні цього терміна є матеріальним джерелом інформації, призначеним для передачі, зберігання та посвідчення певних відомостей.

У криміналістиці піддаються аналізу різні види документів:     письмові (тексти, цифри та інші записи); графічні (креслення, малюнки, схеми); фотодокументи; кіно- та відеодокументи; фонодокументи           [161][277]. Звернено увагу на появу нового виду - електронних документів [58, 219, 174][278]. В криміналістиці документами вважаються не тільки офіційні документи з відповідними реквізитами, які оформлюються в певних закладах чи установах, але і будь-які інші джерела інформації - особисті листи, робочі зошити, записники, малюнки, креслення, фотографії та інші [58][279]. Треба підкреслити, що таке тлумачення погоджується з відповідними положеннями кримінально-процесуального закону, де визначається, що документи є джерелом доказів, якщо в них викладені або засвідчені обставини, що мають значення для справи (ст.83 КПК України). Якщо документи слугували засобом вчинення злочину чи зберегли на собі його сліди, або були об¢єктом злочинних дій, то в таких випадках документи виступають речовими доказами (ст.78, 83 КПК України).

У зв'язку з цим можна розглянути основні види документів з урахуванням їх взаємозв'язку зі злочинною поведінкою особи, що вчинила злочин.

1. Документи, зміст яких є предметом шахрайського посягання. Викривлення змісту такого роду документів є кінцевою метою злочинного наміру. Спотворивши зміст, злочинець тим самим вчиняє закінчений злочин. Прикладом такого роду документа є форми бухгалтерської звітності, що містять інформацію про стан справ на підприємстві або в господарських товариствах. Завищуючи або зменшуючи відомості, що містяться в них, шахрай тим самим фальсифікує дійсну інформацію.
2. Документи, що є засобами вчинення злочину. Цей вид документів є найпоширенішим. Особливо численні й різноманітні документи, що використовуються при вчиненні шахрайства. У таких випадках широко використовуються підроблені платіжні відомості, наряди на нібито виконану роботу, акти на списання матеріальних цінностей, доручення на одержання грошових сум або товарно-матеріальних цінностей, різного роду довідки, прибутково-видаткові документи, транспортні накладні й багато чого іншого. Зміст таких видів документів є предметом криміналістичного дослідження у зв'язку з тим, що в ньому відображається спосіб злочинних дій, що розкриває механізм вчинення шахрайства.
3. Документи, що є засобами приховування вчиненого злочину. Практично всі господарські процеси оформляються численними документами. У зв'язку із цим документи є не лише предметом злочинного посягання або засобами вчинення злочинів, але й засобами його приховування. У таких випадках видаються підроблені документи, що свідчать про нібито прийнятих на роботу людей, що раніше незаконно одержували зарплату, виписуються підроблені наряди про нібито виконані роботи, за які були нараховані гроші.

4.  Документи, що характеризують особу злочинця. Цей вид документів, на відміну від попередніх, не має офіційного характеру. Це особисте листування, заяви, скарги тощо. Предметом криміналістичного дослідження в подібних випадках є зміст письмових документів такого роду, а також форма викладу писемної мови.

До числа документів, що характеризують особу шахрая, належать фото- і відеодокументи, що мають зображення злочинця. Таке ж значення мають і фонодокументи із записом голосу злочинця [148][280].

5. Документи, що містять інформацію про інші істотні обставини в справі. До цього виду належать такі документи, за допомогою яких можна одержати інформацію про різні обставини події злочину.