Вважаємо за доцільне відзначити, що в підрозділі 4.4 Програми [179] розглядаються питання захисту інформації про особу, що є, на наш погляд, одним з чинників, який впливає на ефективність розвитку єдиного інформаційного простору в Україні. Основним орієнтиром для вдосконалення законодавства України з питань захисту персональних даних та його наближення до відповідного законодавства ЄС, крім Конвенції Ради Європи від 28 січня 19981р. №108 [170], може слугувати Директива 95/46 ЄС Європейського парламенту та Ради ЄС від 24 жовтня 1995р. про захист (прав) фізичних осіб у зв'язку із автоматизованою обробкою персональних даних та про вільну передачу таких даних [171]. Зокрема, у Програмі передбачається створення або удосконалення існуючої технічної та технологічної бази. У підрозділі 4.5 "Суспільна інформованість" [179] зазначено, що потребує відповідної орієнтації діяльність ЗМІ на висвітлення відносин між Україною та ЄС, широке всебічне роз'яснення значення європейського вибору України, забезпечення неупередженого сприйняття громадянами України європейської інтеграції, а також регулярного інформування громадськості про політичні, економічні та соціальні процеси, що відбуваються в ЄС, окремих його державах-членах та країнах-претендентах. Слід зазначити, що Україна вже провела деяку роботу в цьому напрямку. Йдеться, насамперед, про прийняття Меморандуму "Про взаєморозуміння між Радою Європи та Урядом України щодо створення Бюро інформації Ради Європи та його правовий статус" (2000р.). Не менш важливим, як відмічається у Програмі, є і донесення до урядів та громадян держав-членів ЄС об'єктивної, неупередженої інформації про Україну та її здобутки на шляху реформ. На нашу думку, це дозволить, зокрема, залучити інвестиції за рахунок надання потенційним інвесторам вірогідної та повної інформації про інвестиційний клімат у державі, а також дані про можливі об'єкти інвестування — це дуже важливе завдання для України на сьогодні.

Одним із 140 розділів Програми [179] є розділ 13 "Інформаційне суспільство", що, безумовно, підтверджує активну позицію України в цьому питанні. Переконливо доведено прагнення України і ЄС до позитивних змін в процесі побудови інформаційного суспільства та формування і розвитку як інформаційного простору України, так і європейського інформаційного простору.

Сподіватися ж на швидку інтеграцію України у світове співтовариство сьогодні не припадає. Проте є всі підстави розраховувати на подальше динамічне входження до європейського інформаційного простору. Саме це, на нашу думку, є визначальним чинником підвищення ролі України у побудові "Європейського дому". Вважаємо, що Україні не слід шукати свого власного шляху до побудови інформаційного суспільства. Їй треба лише правильно скористатися усім тим безцінним надбанням, що було накопичено людством за останній час. Про це свідчить як європейський вибір України, так і відродження у суспільстві здорового раціонального оптимізму. Таким чином, не тільки Україна, але й члени Європейського Союзу зацікавлені в тому, щоб розроблялися організаційно-правові засади державного управління національною інформаційною сферою, ефективні механізми реалізації державної інформаційної політики всіма суб'єктами державного управління.

* * *