2.  Timoshina E. V. Teoriya i sotsiologiya prava L. I. Petrazhitskogo v kontekste klassicheskogo i postklassi- cheskogo pravoponimaniya [Theory and Sociology of Law by L. I. Petrazhitskiy in the Classical and Post-Classical Understanding of Law], Moscow, 201З, 551 p.
3.  Maksimov S. I. Pravovaya realnost: opyt filosofskogo osmysleniya [Legal Reality: the Experience of Philosophical Understanding], Kharkov, 2002, З28 p.
4.  Ovchinnikov A. I. Pravovoe myshlenie v germenevticheskoy paradigme [Legal Thinking in the Hermeneutic Paradigm], Rostov on Don, 2002, 288 p.
5.  Polyakov A. V. Obshchaya teoriya prava: problemy interpretatsii v kontekste kommunikativnogo podk- hoda [General Theory of Law: Problems of Interpretation in the Context of the Communicative Approach], Saint Petersburg, 2004, 864 p.
6.  Denikina Z. D. Neklassicheskaya i postneklassicheskaya filosofiya prava [Nonclassical and Postnonclassical Philosophy of Law], Moscow, 2010, 230 p.
7.  Pavlov V. I. Ot klassicheskogo k neklassicheskomu yuridicheskomu diskursu: ocherki obshchey teorii i filosofii [From Classic to Unconventional Legal Discourse: Essays on the General Theory and Philosophy], Minsk, 2011, 319 p.
8.  Chestnov I. L. Postklassicheskaya teoriya prava [Post-Classical Theory of Law], Saint Petersburg, 2012, 650 p.
9.  Dilthey W. Vvedenie v nauki o dukhe. Opyt polaganiya osnov dlya izucheniya obshchestva i istorii [Introduction to the Human Sciences an Attempt to Lay a Foundation for the Study of Society and History], Sobraniesochineniy [Collected Works], Moscow, 2000, vol. 1, pp. 271-709.
10.  Kozlovski P. Kultura postmoderna: obshchestvenno-kulturnye posledstviya tekhnicheskogo razvitiya [Postmodern Culture: the Socio-Cultural Implications of Technological Development], Moscow, 1997, 240 p.
11.  Rikkert G. Granitsy estestvenno-nauchnogo obrazovaniya ponyatiy: logicheskoe vvedenie v istoricheskie nauki [Boundaries of Natural and Science Education Concepts: Logical Introduction to Historical Sciences], Saint Petersburg, 1997, 536 p.
12.  Stepin V. S. Teoreticheskoe znanie: struktura, istoricheskaya evolyutsiya [Theoretical Knowledge: Structure, Historical Evolution], Moscow, 2000, 744 p.
13.  Gadamer H.-G. Istina i metod. Osnovy filosofskoy germenevtiki [Truth and Method. Basics of Philosophical Hermeneutics], Moscow, 1988, 704 p.
14.  Rikkert G. Nauki o prirode i nauki o kulture [Natural Sciences and Cultural Sciences], Moscow, 1998, 413 p.
15.  Tarasov N. N. Metodologicheskie problemy yuridicheskoy nauki [Methodological Problems of Jurisprudence], Ekaterinburg, 2001, 264 p.
16.  Polyakov A. V. Kommunikativnaya teoriya prava kak variant integralnogo pravoponimaniya [Communicative Theory of Law as an Integral Version of Understanding of Law], Pravovye idei i insti- tuty v istoriko-teoreticheskom diskurse, Moscow, 2008, pp. 8-25.
17.  Polyakov A. V. Pravovye ucheniya XX v. [Legal Doctrines of the XX Century], Istoriya politicheskikh i pravovykh ucheniy, Saint Petersburg, 2007, 856 p.
18.  Timoshina E. V. Kak vozmozhna teoriya prava? Epistemologicheskie osnovaniya teorii prava v interpretatsii L. I. Petrazhitskogo [How Can the Theory of Law be Possible? Epistemological Foundations of the Theory of Law Interpreted by L. I. Petrazhitskiy], Moscow, 2012, 296 p.
19.  Melkevik B. Govorite na yazyke "novogo narrativa o prave", ili O tom, kak politkorrektnost "yuridiches- ki" uzakonivaet sebya [Speak the Language of the "New Narrative on the Right", or About How Political Correctness "Legally" Legitimizes Itself], Pravovedenie, 2012, no. 1, pp. 37-56.
20.  Chestnov I. L. Ontologiya konstitutsionalizma: dialogo-antropologicheskiy podkhod [Ontology of Constitutionalism: Dialogue and Anthropological Approach], Filosofiya prava i konstitutsionalizm, Moscow, 2010, pp. 145-159.
21.  Melkevik B. Filosofiya prava v potoke sovremennosti [Philosophy of Law in the Flow of Modernity], Rossiyskiy ezhegodnik teorii prava. 2008. Issue 1, Saint Petersburg, 2009, pp. 527-545.
22.  Chestnov I. L. Kontsept spravedlivosti v postklassicheskom pravoponimanii [The Concept of Justice in Post-Classical Understanding of Law], Pravovedenie, 2013, no. 2, pp. 35-50.
23.  Bourdieu P. Za ratsionalisticheskiy istorizm [For Rationalist Historicism], Sotsio-Logos postmodernizma. Almanakh Rossiysko-frantsuzskogo tsentra sotsiologicheskikh issledovaniy Instituta sotsiologii RAN, Moscow, 1996, pp. 9-29.
24.  Stovba A. V. Pravovaya situatsiya kak istok bytiya prava [The Legal Situation as a Source of Law Existence], Kharkov, 2006, 176 p.
25.  Stovba A. V. O peremene sushchnosti, ili "Chto est" pravo v epokhu postmetafiziki [On Change of Essence, or "What is" the Law in the Era of Postmetaphysics], Pravovedenie, 2008, no. 1, pp. 157-164.
26.  Popper K. Otkrytoe obshchestvo i ego vragi [The Open Society and Its Enemies], Kiev, 2005, 800 p.
27.  Antonov M. V. Filosofiya prava Byarna Melkevika. Retsenziya na knigu: Bjarne Melkevik. Philosophie du Droit. Quebec: Les Presses de lUniversite Laval, 2010. Vol. I. 649 p. [Philosophy of Law by Byarne Melkevik. Book Review: Bjarne Melkevik. Philosophie du Droit. Quebec: Les Presses de lUniversite Laval, 2010. Val. I. 649 p.], Pravovedenie, 2012, no. 3, pp. 260-268.
Варламова Н. В. Методологія юридичної науки: спокуса постмодерном Анотація. У статті розглядається проблема трансформації методології юридичної науки в ситуації посмодерну. Деякі сучасні теоретики права намагаються адаптувати методологічні підходи (релятивізм, соціально-історичний контекстуалізм, антиесенціа- лізм) і мову некласичної філософії до дослідження правових явищ. Наслідком цього стає
переосмислення багатьох принципів і категорій юридичної науки (зокрема, таких як справедливість і свобода) і відмова від їх змістовної (сутнісної) інтерпретації, а також поява інтегральних концепцій права, що прагнуть розширити онтологічні межі традиційних трактувань права. На думку автора статті, все це не сприяє приросту знань про право, а лише "розмиває" предмет юридичної науки.
Ключові слова: методологія, постмодерн, некласична раціональність, некласична філософія, юриспруденція, право, інтегральні концепції права, справедливість.
Варламова Н. В. Методология юридической науки: искушение постмодерном
Аннотация. В статье рассматривается проблема трансформации методологии юридической науки в ситуации посмодерна. Некоторые современные теоретики права пытаются адаптировать методологические подходы (релятивизм, социально-исторический контекстуализм, антиэссенциализм) и язык неклассической философии применительно к исследованию правовых явлений. Следствием этого становится переосмысление многих принципов и категорий юридической науки (в частности, таких как справедливость и свобода) и отказ от их содержательной (сущностной) интерпретации, а также появление интегральных концепций права, стремящихся расширить онтологические пределы традиционных трактовок права. По мнению автора статьи, все это не способствует приращению знаний о праве, а лишь "размывает" предмет юридической науки.
Ключевые слова: методология, постмодерн, неклассическая рациональность, неклассическая философия, юриспруденция, право, интегральные концепции права, справедливость.
Varlamova N. Methodology of Legal Science: The Postmodern Temptation
Annotation. The article deals with the problem of the transformation of the legal scientific methodology in the postmodern situation. Some legal scientists try to adapt the non classic philosophy methodological approaches (such as relativism, social and cultural contextualism, anti-essentialism) and terms in legal researches. The result of this process is the reinterpretation of the main legal principals and categories (in particular such as justice and freedom), the denial of their essential understanding and development of the integrative concepts of law which make the ontological frameworks of traditional interpretations of law wider. According to the author it doesn't promote the increase of legal knowledge and makes the subject of legal science more uncertain.
Key words: methodology, postmodern, non classic rationality, non classic philosophy, legal science, law, integrative concept of law, justice, freedom.