Але бувають різні ситуації. Ф. звинувачували у розбійному нападі. Захисник, ознайомившись з матеріалами справи, переконався, що доказів вини зібрано достатньо і засудження підзахисного є неминучим. Захисник висловив свою думку підзахисному. Тоді Ф. пояснив, що давати покази не може, бо в цьому випадку змушений буде видати свого співучасника, що з певних причин він робити не бажає. Адвокат запропонував Ф. у суді визнати свою вину, але відмовитись від надання показів. Ця тактична схема була реалізована, що дало можливість захиснику використати в судових дебатах акт визнання підсудним своєї вини як обставину, яка пом'якшує його відповідальність. Суд погодився з адвокатом і призначив покарання, яке суб'єктивно влаштовувало Ф169.1 в багатьох випадках адвокати вважають за доцільне давати покази після того, як сторона обвинувачення надасть всі наявні у неї докази. Це дозволяє обвинуваченому більш докладно викласти свою позицію та різні аспекти дослідження доказів.

Часто такий допит має характер заповнення прогалин в показах потерпілого, які носять як навмисний, так і ненавмисний характер. Іноді вдається спростувати покази потерпілого, хоча така мета є найбільш складною у допиті.

Приклад. В одній із справ був проведений детальний допит (що викликало навіть роздратування суду першої інстанції) із звинувачення у зберіганні наркотичних засобів і бойової гранати. Затримання проходило на вулиці, застосовувалась відеофіксація, але з незрозумілих причин відеозапис переривався. Оперативні співробітники стверджували, що це сталося внаслідок недосвідченості працівника, який проводив відеозапис.

Під час допиту потерпілого і понятих (яких вдалося зібрати у суді) були повторно оглянуті вузькі джинси потерпілого, пакет з наркотиками і граната, які знаходилися в момент вилучення, відповідно до слідчих документів, в правій і лівій кишені штанів. Об'єм і габарити вилучених предметів фактично виключали можливість їх знаходження в кишенях в умовах управління автомашиною.

При перегляді відеозапису у перших кадрах на снігу лежали окуляри, після "технічних неполадок у запису" і відновлення знімання вони не просто виявилися у правій кишені затриманого, а й витягувалися з неї після того, як звідти дістають гранату і запал до неї. Після пояснень обвинуваченого, що ці речі йому не належать і їх виникнення він може пояснити тільки діями оперативних працівників, справа у суді по суті розвалилася. Однак обвинувальний вирок був постановлений. В апеляційному суді захисник повернувся до цього питання і навіть добився допиту одного з понятих. В результаті вирок було скасовано і направлено на новий розгляд.

За правилами нового КПК суд вже не може направити таку справу на додаткове розслідування, а отже, має приймати судове рішення. Чи вистачить у суддів у такій ситуації мужності на виправдальний вирок? Ось основна проблема застосування нового КПК.

Приклад. У справі про розбій було проведено експертизу шапочки, яку потерпіла стягнула з голови нападника. На досудовому слідстві була проведена експертиза слідів поту на шапочці, яка виключила належність поту обвинуваченому. Тим не менше суд відмовився допитати з цього приводу експерта й ухвалив обвинувальний вирок (обвинувачений вже два роки перебував під вартою). У вироку ніяк не було відображено питання про експертизу. Скориставшись цим, захисник в апеляційній інстанції добився допиту експерта та підкріпив їх іншими доказами у справі та поясненням обвинуваченого. В результаті вирок був скасований, підзахисний звільнений з-під варти, а справа направлена на новий розгляд.

Специфічним є шаховий допит, який полягає в почерговому одержанні показів від різних допитуваних у суді з одних і тих же обставин. Такий допит виконує функції очної ставки. Суд може призначити його згідно з п. 14 ст. 352 КПК. Частина третя ст. 404 КПК дозволяє апеляційному суду дослідити докази повторно за наявності певних умов або нові докази. Отже, можна дійти висновку, що навіть в апеляційному суді може бути використаний шаховий допит.