Ще однією досить перспективною ме тодикою конкретно-юридичного дослідження, яку розробляє посткла-сична методологія, є дискурс-аналіз. Нині це один із найбільш популярних міждисциплінарних напрямів, що виражає квінтесенцію посткласичної гуманітарної науки1. Дискурс - це не лише особливий тип розмови, у межах якої відбувається обмін аргументами "за" і "проти", а й структура такої комунікації та її артикуляція у мовній практиці. Тим самим дискурс-аналіз співвідноситься з теорією аргументації, що включає як раціональні логічні прийоми, так і нераціональні емоційні способи переконання аудиторії, яка активно використовується для аналізу юридичної діяльності2. Так, Р. Алексі розробляє дискурсивну теорію права, основним змістом якої є юридична аргументація як раціональний дискурс [26]. Прикладне значення дискурс- аналізу полягає в тому, що за допомогою методики включеного спостереження та реєстрації (протоколювання) промовляння юридично значущих дій, наприклад, правозастосовувачем, можна визначити той зміст, який він (правозастосовувач) надає цим діям. Важливе значення має дискурс-аналіз і для з'ясування специфіки повсякденної правосвідомості, зокрема механізмів формування упереджень та інших соціальних установок. Такий аналіз стосовно расизму був блискуче проведений Т. ван Дейком [27; 28, 129-191]. Особливий інтерес у зв'язку з цим являє собою програма критичного дискурс-аналізу, який акцентує увагу на зв'язку суспільства (у тому числі історичний і культурний його вимір), дискурсу та влади (точніше - зловживання владою). При цьому Т. ван Дейк сформулював критерії, що дозволяють кваліфікувати зловживання владою, зокрема віднести висловлювання до расистських:
-  якщо представлені негативні дії тільки чорношкірих молодих людей, а не іншої молоді або ж поліції;
-  якщо негативні дії чорношкірих молодих людей акцентовані (за допомогою гіпербол, метафор), а дії поліції деакцентовані (наприклад, за допомогою евфемізмів);
-  якщо дії виражені в специфічних "етнічних" та "расових" термінах, а не в таких, як, наприклад, "молодь", "незаможні", "чоловіки" та інших більш релевантних термінах;
-  якщо бунти, мародерство і насильство представлені як самостійні події поза соціальними причинами, наприклад, як наслідок частих переслідувань з боку поліції або в більш широкому контексті бідності та дискримінації;
-  якщо газета систематично публікує расистські матеріали, а отже, ймовірно, дотримується політики негативних повідомлень про меншини;
-  якщо використовуються лише або переважно "білі" джерела інформації, які звинувачують чорношкіру молодь і виправдовують дії поліції [28, 39].
Підводячи підсумок, слід зазначити, що наведений перелік не вичерпує всіх "якісних" методів юридичного дослідження. Більше того, перераховані методи потребують серйозного "технологічного" опрацювання для того, щоб використовувати їх для аналізу правової реальності. Це складна, копітка робота. Однак якщо право суть соціальне явище, феномен культури, то саме за такими методами, які доповнюють традиційні прийоми формального аналізу права, майбутнє.ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ
1.  Честнов И. Л. Постклассическая теория права: контуры новой парадигмы // Право Украины. - 2011. - № 11-12. - С. 104-110.
2. Стовба А. В. На пути к новому пониманию права (рецензия А. Стовбы на монографию
И. Честнова "Постклассическое правопонимание") // Философия права и общая теория
права. - 2012. - № 2.
3.  Косиков Г. К. "Структура" и/или "текст" (стратегии современной семиотики). Вступительная статья // Французская семиотика: от структурализма к постструктурализму. - М., 2000.
4.  Александер Дж. Смыслы социальной жизни: культурсоциология. - М., 2013.
5.  Бурдье П. Социальное пространство и генезис "классов" // Социология социального пространства. - М. ; СПб., 2005.
6. Кузнецов Б. Г. Принцип дополнительности. - М., 1968.
7. Моисеев Н. Н. Расставаясь с простотой. - М., 1998.
8.  Налимов В. В., Дрогалина Ж. А. Реальность нереального. Вероятностная модель бессознательного. - М., 1995.
9.  Schlag P. The Problem of the Subject // Tex. L. Rev. - 1991. - № 69.
10.  Schlag P. Normativity and the Politics of Form // U. Pa. L. Rev. - 1991. - № 139.
11.  Гилинский Я. И. Криминология: теория, история, эмпирическая база, социальный контроль. - 2-е изд. - СПб., 2009.
12.  Алекси Р. Дуальная природа права // Право Украины. - 2011. - № 1.
13.  Эрлих О. Основоположение социологии права. - СПб., 2011.
14.  Эрлих О. Судейское нахождение права на основании правового предложения. Четыре отрывка из незавершеннои работы "Теория судейского нахождения права" // Эрлих О. Основоположение социологии права. - СПб., 2011.
15.  Тишков В. А. Реквием по этносу: исследования по социально-культурной антропологии. - М., 2003.
16.  Goffman E. Stigma. - N. J., 1964.
17.  Glaser B., Strauss A. The Discovery of Grounded Theory. - Chicago, 1967.
18.  Shaw C. R. The Jack-Roller. A Delinquent Boy's Own Story. - Chicago, 1966.
19.  Garfinkel H. Studies in Ethnomethodology. - N. Y., 1967.
20.  Петренко В. Ф. Основы психосемантики. - М., 1997.
21.  Searle J. Intentionality. - Cambridge, 1983.
22.  Касавин И. Т. Текст. Дискурс. Контекст. Введение в социальную эпистемологию языка. - М.,
2008.
23.  Perelman Ch. The New Rhetoric and the Humanities. - Dordrecht, 1979.
24.  Perelman Ch. The Idea of Justice and the Problem of Argument. - N. Y., 1963.
25.  Toulmin St. The Uses of Argument. - Cambridge, 1958.
26.  Алекси Р. Юридическая аргументация как рациональный дискурс // Российский ежегодник теории права. - 2008. - № 1.
27.  Dijk T. A. van. Political Discourse and Political Cognition // Chilton P., Schaeffner C. (eds.) Politics as Text and Talk: Analytic Approaches to Political Discourse. - Amsterdam, 2002.
28.  Ван Дейк Т. А. Дискурс и власть: репрезентация доминирования в языке и коммуникации. - М., 2013.
REFERENCES
1.  Chestnov I. L. Postklassicheskaya teoriya prava: kontury novoy paradigmy [Post-Classical Theory of Law: Contours of the New Paradigm], Pravo Ukrainy, 2011, no. 11-12, pp. 104-110.
2.  Stovba A. V. Na puti k novomu ponimaniyu prava (retsenziya A. Stovby na monografiyu I. Chestnova "Postklassicheskoe pravoponimanie") [Towards a New Understanding of Law (Review of A. Stovba on the Monograph by I. Chestnov "Post-Classical Understanding of Law")], Filosofiya prava i obsheaya teoriya prava, 2012, no. 2.
3.  Kosikov G. K. "Struktura" i/ili "tekst" (strategii sovremennoy semiotiki). Vstupitelnaya statya ["Structure" and/or "Text" (Strategies of Modern Semiotics). Prolusion], Frantsuzskaya semiotika: ot strukturalizma k poststrukturalizmu, Moscow, 2000.
4.  Alexander J. Smysly sotsialnoy zhizni: kultursotsiologiya [The Meanings of Social Life: A Cultural Sociology], Moscow, 2013.
5.  Bourdieu P. Sotsialnoe prostranstvo i genezis "klassov" [Social Space and the Genesis of "Classes"], Sotsiologiya sotsialnogo prostranstva, Moscow, Saint Petersburg, 2005.
6.  Kuznetsov B. G. Printsip dopolnitelnosti [The Subsidiarity Principle], Moscow, 1968.
7.  Moiseev N. N. Rasstavayas s prostotoy [Parting with Simplicity], Moscow, 1998.
8.  Nalimov V. V., Drogalina Zh. A. Realnost nerealnogo. Vferoyatnostnaya model bessoznatelnogo [Reality of the Unreal. Probabilistic Model of the Unconscious], Moscow, 1995.
9.  Schlag P. The Problem of the Subject, Texas Law Review, 1991, no. 69.
10.  Schlag P. Normativity and the Politics of Form, University of Pennsylvania Law Review, 1991, no. 139.
11.  Gilinskiy Ya. I. Kriminologiya: teoriya, istoriya, empiricheskaya baza, sotsialnyy control [Criminology: Theory, History, Empirical Base, Social Control], Saint Petersburg, 2009.
12.  Aleksi R. Dualnaya priroda prava [The Dual Nature of Law], Pravo Ukrainy, 2011, no. 1.
13.  Ehrlich E. Osnovopolozhenie sotsiologii prava [Fundamental Principles of the Sociology of Law], Saint Petersburg, 2011.
14.  Ehrlich E. Sudeyskoe nakhozhdenie prava na osnovanii pravovogo predlozheniya. Chetyre otryvka iz nezavershennoi raboty "Teoriya sudeyskogo nakhozhdeniya prava" [Judicial Finding of Law Based on the Legal Prosecution. Four Excerpts from Unfinished Work "Theory of Judicial Finding of Law"], Erlikh O. Osnovopolozhenie sotsiologii prava, Saint Petersburg, 2011.
15.  Tishkov V. A. Rekviem po etnosu: issledovaniya po sotsialno-kulturnoy antropologii [Requiem for Ethnos: a Study on the Socio-Cultural Anthropology], Moscow, 2003.
16.  Goffman E. Stigma, New York, 1964.
17.  Glaser B., Strauss A. The Discovery of Grounded Theory, Chicago, 1967.
18.  Shaw C. R. The Jack-Roller. A Delinquent Boy's Own Story, Chicago, 1966.
19.  Garfinkel H. Studies in Ethnomethodology, New York, 1967.
20.  Petrenko V. F. Osnovy psikhosemantiki [Fundamentals of Psychosemantics], Moscow, 1997.
21.  Searle J. Intentionality, Cambridge, 1983.
22.  Kasavin I. T. Tekst. Diskurs. Kontekst. Vvedenie v sotsialnuyu epistemologiyu yazyka [Text. Discourse. Context. Introduction to Social Language Epistemology], Moscow, 2008.
23.  Perelman Ch. The New Rhetoric and the Humanities, Dordrecht, 1979.
24.  Perelman Ch. The Idea of Justice and the Problem of Argument, New York, 1963.
25.  Toulmin St. The Uses of Argument, Cambridge, 1958.
26.  Aleksi R. Yuridicheskaya argumentatsiya kak ratsionalnyy diskurs [Legal Argumentation as a Rational Discourse], Rossiyskiy ezhegodnik teoriiprava, 2008, no. 1.
27.  Dijk T. A. van. Political Discourse and Political Cognition, Chilton P., Schaeffner C. (eds.) Politics as Text and Talk: Analytic Approaches to Political Discourse, Amsterdam, 2002.
28.  Dijk T. A. van. Diskurs i vlast: reprezentatsiya dominirovaniya v yazyke i kommunikatsii [Discourse and Power: The Representation of Dominance in Language and Communication], Moscow, 2013.
Честнов І. Л. Посткласична методологія права
Анотація. У статті розкриваються основні положення посткласичної методології права. Показується роль принципу додатковості, лінгвістичного, антропологічного та прагматичного "поворотів" для методології правознавства. Автор визначає право як соціальний конструкт. Право продукується правлячою соціальною групою і відтворюється практиками народних мас. Посткласична методологія права конкретизується "якісними" методами конкретного юридичного дослідження. Серед них основна увага приділяється методу критичного дискурс-аналізу.
Ключові слова: посткласична методологія, методологія права, "якісні" методи, конкретне юридичне дослідження.
Честнов И. Л. Постклассическая методология права
Аннотация. В статье раскрываются основные положения постклассической методологии права. Показывается роль принципа дополнительности, лингвистического, антропологического и прагматического "поворотов" для методологии правоведения. Автор определяет право как социальный конструкт. Право производится правящей социальной группой и воспроизводится практиками народных масс. Постклассическая методология права конкретизируется "качественными" методами конкретного юридического исследования. Среди них основное внимание уделяется методу критического дискурс-анализа.
Ключевые слова: постклассическая методология, методология права, "качественные" методы, конкретное юридическое исследование.
Chestnov I. Post-Classical Methodology of Law